ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7732/17
провадження № 3/753/1312/20
"21" січня 2020 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Щасна Т.В., за участю захисників Санченко Р.Г. , Капля А.С., осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3 , 1956 року народження, працюючого водієм в ТОВ «Форлайн», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 122-4 КУпАП,
ОСОБА_2 , 1976 року народження, працюючої начальником відділу в ТОВ «Маклеодс», проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за ст. 124 КУпАП,
13 квітня 2017 року об 11 годині 45 хвилин на вул. Дніпровській Набережній, 25 в м. Києві ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Пежо» д.н.з. НОМЕР_1 в порушення п. 10.3 ПДР України при повороті ліворуч не впевнився у безпеці маневру та створив аварійну ситуацію автомобілю «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті чого автомобіль «Тойота» здійснив виїзд на зустрічну смугу, через клумбу, що призвело до механічних пошкоджень вказаного автомобіля.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР № 110999, 13 квітня 2017 року об 11 годині 45 хвилин на вул. Дніпровській Набережній, 25 в м. Києві ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 не встигла відреагувати на різку зміну дорожньої ситуації та в результаті маневру пошкодила свій автомобіль, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу, чим порушила п. п.12.1,13.1 ПДР України.
В суді ОСОБА_2 свою вину не визнала та показала, що вона рухалася на своєму автомобілі «Тойота'по вул. Дніпровській Набережній у лівій смузі, зі швидкістю 50 кмгод. На сусідній смузі, праворуч від неї рухався автомобіль «Пежо» під керуванням водія ОСОБА_3 , який без ввімкнення показчика лівого повороту, не пропустивши її автомобіль, різко виїхав на смугу, по якій рухався її автомобіль. ОСОБА_2 , щоб уникнути з ним зіткнення, повернула кермо ліворуч і виїхала на клумбу, а потім на зустрічну смугу. В результаті чого пошкодила свій автомобіль. ОСОБА_2 вважає, що водій автомобіля «Пежо» - ОСОБА_3 створив їй аварійну ситуацію.
Захисник ОСОБА_2 - адвокат Санченко Р.Г. просив суд прийняти рішення у вказаних справах з урахуванням висновків експертиз, які були проведені під час розгляду зазначених адміністративних справ на підставі вихідних даних, отриманих з матеріалів справ. Під час розгляду справ було проведено три експертизи, відповідно до яких, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для її руху повинна була діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР, а водій ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1, 10.4 та (або) 10.3 ПДР. З технічної точки зору дії водія ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 10.1, 10.4 та (або) 10.3 ПДР та знаходилися у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди, а в діях водія ОСОБА_2 порушень п. 12.3 ПДР, які б знаходилися в причинному зв'язку з виникненням пригоди немає. Також захисник зазначив, що експертизи в КНДІСЕ, як перша так і додаткова, були проведені за клопотанням самого ОСОБА_3 і просив суд звернути увагу на розташування автомобіля «Пежо» після дорожньо-транспортної пригоди, який стояв під кутом в ліву сторону, що свідчить про те, що ОСОБА_3 здійснював поворот ліворуч. Просив суд визнати ОСОБА_3 винним у створенні аварійної ситуації водію автомобіля «Тойота».
ОСОБА_3 в суді свою вину також не визнав та показав, що він рухався на своєму автомобілі «Пежо» по вул. Дніпровській Набережній в м. Києві, маючи намір повертати ліворуч, увімкнув лівий показчик повороту, подивився у дзеркало заднього виду, переконавшись, що немає перешкод для руху, почав здійснювати маневр перестроювання у ліву смугу, закінчуючи поворот, він раптово побачив у заднє дзеркало, що до нього на великій швидкості наближається автомобіль «Тойота». Щоб уникнути зіткнення йому довелося маневрувати та він вивернув кермо праворуч, однак повністю з"їхати у праву смугу не міг, оскільки там рухалися транспортні засоби. В цей час автомобіль «Тойота» під керуванням ОСОБА_2 , не гальмуючи, повернув ліворуч, виїхав на клумбу, а потім на зустрічну смугу. ОСОБА_3 вважає, що він ніякої аварійної ситуації для автомобіля «Тойота» не створював», а діяв виключно відповідно до вимог ПДР. А водій « ОСОБА_2 рухалася на великій швидкості приблизно 80 кмгод., а тому своєчасно і не змогла відреагувати на дорожню обстановку та її зміну, що і стало причиною виїзду на клумбу та пошкодження її транспортного засобу. Крім цього, на місці пригоди було зафіксовано, що у автомобіля «Тойота» на задній осі встановлені шини з різними малюнками протектора, що вплинуло на гальмівний шлях автомобіля «Тойота». У разі застосування гальмування водієм ОСОБА_2 гарантовано виключало б настання дорожньо-транспортної пригоди і цілком залежало від її дій, які не відповідали вимогам п. 12.3, 10.1, 31.4, 31.4.5 ПДР. ОСОБА_3 вважає, що в даній ДТП винна сама ОСОБА_2 , себе винним у створенні аварійної ситуації не вважає.
Захисник ОСОБА_3 - Капля А.С. просила суд прийняти законне та обґрунтоване рішення, з урахуванням всіх обставин справи. Вважає, що дії водія ОСОБА_3 не знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої була ОСОБА_2 , а навпаки вважає, що дії самої ж ОСОБА_2 знаходяться у причинно -наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Також, захисник вважає, що суд не повинен приймати до уваги висновки експертів КНДІСЕ, як перший так і другий, оскільки під час проведення вказаних експертиз досліджувалися лише траєкторія руху автомобіля «Тойота», яким керувала ОСОБА_2 , а траєкторія руху автомобіля «Пежо», яким керував ОСОБА_3 не була об'єктом дослідження, а тому вказані висновки експертів необ'єктивними. Захисник вважає, що ОСОБА_3 діяв виключно до вимог ПДР, а ОСОБА_2 рухалася з перевищенням швидкості, взагалі не застосовувала гальмування, що і стало причиною виїзду на бордюр та зустрічну смугу. Просила суд визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, а ОСОБА_3 визнати не винним за ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Також, захисником Капля А.С. було заявлено клопотання про виклик експертів у судове засідання для уточнення деяких питань, що стосується висновків експертів. Проте, на неодноразові судові виклики, експерти КНДІСЕ ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до суду не з'явилися, а тому суд дійшов висновку про можливість закінчити розгляд вказаних адміністративних матеріалів без допиту зазначених експертів.
Вислухавши осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , захисників Санченко Р.Г. , Капля А.С. та дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне , всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, яку суд вважає об'єктивним доказом у справі, автомобіль «Тойота» та «Пежо» рухалися в попутному напрямку по вул. Дніпровській Набережній. Після ДТП автомобіль «Тойота» зупинився на зустрічній смузі руху, при цьому автомобіль «Тойота» здійснив переїзд через клумбу, зазнавши механічних пошкоджень. Також, на схемі зафіксовано місце зупинки автомобіля «Пежо», який стоїть на місці розвороту транспортних засобів. Напрямки руху автомобілів «Тойота» та «Пежо» на схемі відображені зі слів водіїв.
Разом з цим, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вони надали поліцейським відразу на місці пригоди, які повністю відповідають поясненням, що були надані ними під час розгляду справи.
Під час розгляду адміністративних матеріалів, захисником Санченко Р. Г. надано висновок експертного дослідження обставин та механізму ДТП за участі автомобіля «Тойота» НОМЕР_2 та «Пежо» НОМЕР_1 , складений судовим експертом Гора І.В. Відповідно до вказаного висновку в даній дорожній обстановці покази водія автомобіля «Пежо» ОСОБА_3 , в частині розвитку механізму пригоди, а саме, що автомобіль «Тойота» здійснював його «обгін» по розриву в розділовій смузі для повороту (тобто рухався не в крайній лівій смузі), технічно не спроможні, так як не відповідають слідовій інформації залишеній на місці пригоди транспортними засобами, кінцевому положенні транспортних засобів після пригоди. Покази водія ОСОБА_2 , що вона рухалася про лівій смузі перед різкою зміною напрямку, можна вважати технічної спроможними так як відповідають слідовій інформації залишеній на місці пригоди транспортними засобами, кінцевому положенні транспортних засобів після пригоди. В даній дорожньо-транспортній ситуації в діях водія ОСОБА_3 вбачаються невідповідності вимогам п.120.1, 10.3 ПДР, які перебували у причинному зв'язку з виникнення даної ДТП. В діях водія ОСОБА_2 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР, які б знаходилися у причинному зв'язку з виникненням ДТП, немає підстав технічного характеру.
Не погоджуючись з висновком експерта ОСОБА_9 , ОСОБА_3 заявив клопотання про проведення судово-автотехнічної експертизи, яку просив призначити у КНДІСЕ, з метою всебічного повного та об'єктивного розгляду справи. Вказане клопотання судом було задоволено та призначено вказану експертизу, проведення якої доручено експертам КНДІСЕ.
Відповідно до висновку експертів за результатами судової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи від 14.02.2018 р. за № 15568/17-52/3518/18-52 за обставин виникнення пригоди, що викладені в матеріалах справи, в даній дорожній обстановці з технічної точки зору, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для її руху повинна була діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР. В свою чергу, водій автомобіля «Пежо» ОСОБА_3 в даній дорожній обстановці, повинен був діяти у відповідності до вимог п. 10.1, 10.4 та (або) 10.3 ПДР. Дії водія автомобіля «Пежо» ОСОБА_3 з технічної точки зору, не відповідали вимогам п. 10.1, 10.4 та (або) 10.3 ПДР та дана невідповідність знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди. При вказаних в технічно спроможній версії пригоди обставинах виникнення даної ДТП, немає підстав технічного характеру вбачати в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР, які б знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди.
За клопотанням ОСОБА_3 судом була призначена додаткова судова автотехнічна експертиза у КНДІСЕ, оскільки під час проведення експертизи експертом не було досліджено траєкторію руху автомобіля «Пежо».
Відповідно до висновку експертів від 29.08.2019 р. № 12700/18-52/24027/19-52 водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, водій автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для її руху повинна була діяти у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР, та не мала технічної можливості зупинити керований нею транспортний засіб та уникнути зіткнення шляхом застосування екстреного гальмування. В свою чергу, за відсутності повного комплексу даних наведених в дослідницькій частині оцінити можливість автомобіля «Пежо» залишити межу небезпечної зони, тобто коридор руху автомобіля «Тойота», за умови прямолінійного руху останнього та своєчасного застосування водієм ОСОБА_2 гальмування експертним (розрахунковим) шляхом за наданим обсягом матеріалів справи неможливо. При цьому, за наведених в технічно спроможній версії розвитку пригоди параметрів зближення автомобілів «Тойота та Пежо в даній дорожній обстановці, водій ОСОБА_2 з моменту виникнення небезпеки для її руху до моменту досягнення нею місця перетину траєкторій руху автомобілів «Тойота» (при умові збереження нею прямолінійного характеру руху, тобто руху автомобіля «Тойота без будь-якого маневрування) та «Пежо», могла лише привести гальмівну систему в дію, але могла не мати практичної можливості розпочати безпосереднє гальмування керованого нею транспортного засобу. За такої умови, виключити можливість контактування автомобілів «Пежо» та «Тойота» при умові прямолінійного руху останнього та своєчасного застосування водієм ОСОБА_2 гальмування, експертним шляхом не можливо. Невідповідностей вимогам п. 12.3 ПДР України в діях ОСОБА_2 , які б знаходилися у причинному зв'язку з настанням ДТП немає.
Висновки експертів КНДІСЕ від 14.02.2018 р. за № 15568/17-52/3518/18-52 та від 29.08.2019 р. № 12700/18-52/24027/19-52, експерта ОСОБА_9 №69 від 23.05.2017 р суд вважає належними і допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП та покладає їх в основу свого рішення.
Доводи ОСОБА_3 та захисника Каплі А.С., що водій ОСОБА_3 не створював аварійну ситуацію для руху автомобіля «Тойота» та його дії не знаходяться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди суд оцінює критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими висновками експертів.
Відповідно до вимог п. 10.3 ПДР водій перед перестроюванням повинен переконатися, що це не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, і в разі перестроювання повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Оцінюючи, всі зібрані у справі докази, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності, допустимості та у сукупності - у достатності для вирішення цієї справи, зокрема протоколи про адміністративні правопорушення, дані схеми ДТП, механізм отриманих механічних ушкоджень, пояснення учасників пригоди, висновки експертиз, суд приходить до висновку про доведеність вини водія ОСОБА_3 в порушенні п. 10.3 ПДР України, що призвело до створення ним аварійної ситуації водієві автомобіля «Тойота» ОСОБА_2 , внаслідок чого остання здійснила виїзд на зустрічну смугу, проїхавши при цьому через клумбу, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля «Тойота», тобто у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Однак, згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Як встановлено в судовому засіданні, правопорушення ОСОБА_3 було вчинено 13 квітня 2017 р. Таким чином, на момент розгляду справи, сплили строки накладення адміністративного стягнення, визначені ст. 38 КУпАП.
Разом із тим, суд критично оцінюючи дані, що містить протокол про адміністративне правопорушення, складений стосовно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, як єдиний доказ її винуватості, і враховуючи те, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушень правил з боку водія ОСОБА_3 , вважає що вона діяла з дотриманням вимог п. 12.3 ПДР та в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
За таких обставин, провадження відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 38, 247 КУпАП,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 ч. 4 ст. 122 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя