ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/891/20
провадження № 2/753/4191/20
"24" січня 2020 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Мицик Ю.С., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою,-
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, оскільки позивачем:
-не зазначено щодо наявності у неї або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви;
-відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
-не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- не зазначено відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якощо такі вживалися.
Крім того, відповідно до п. 3 частини 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертається з позовом про стягнення грошових коштів за борговою розпискою, однак ціна позову позивачем не визначена.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповіднодо ч.1, 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справ і за умов якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За правила ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Так, позивачем не сплачено судовий збір, та надано заяву про звільнення від сплати судового збору.
Разом з тим, заявником не надано відомостей про розмір річного доходу за весь попередній період, а саме 2019 календарний рік, як передбачено законом, не надано доказів скрутного матеріального становища, що вона сама утримує дітей, тощо.
Таким чином, позивачем не доведено обставин, які б давали суду підстави для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а тому заява задоволенню не підлягає.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі одного відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму (10510 грн.).
Отже, позивачці необхідно сплатити судовий збір у розмірі одного відсотка від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімального прожиткового мінімуму (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів мінімального прожиткового мінімуму (10510 грн.) за реквізитами, які розміщені на офіційному сайті Дарницького районного суду - "Судова влада".
Вищенаведені недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження у справі.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись стст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за борговою розпискою залишити без руху, надавши позивачу строк у п'ять днів з дня отримання нею копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у встановлені строки, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ Ю.С.МИЦИК