Справа 752/2085/20
провадження № 2-з/752/69/20
31.01.2020 року Голосіївський районний суд м. Києва
в складі судді Чередніченко Н.П.
з участю секретаря Шевчук М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Акціонерне товариство Акціонерний Комерційний банк «Аркада», про забезпечення позову, подану до подання позовної заяви, -
30.01.2020 року до Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій остання просить:
- вижити заходи забезпечення позову шляхом заборони на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав на нерухомість, які набуті на підставі договору про участь у ФФБ від 26.04.2017 року № 80256, укладеного між ПАТ АКБ «АРКАДА» та ОСОБА_2 , та відступлені за договором про переуступку № 80256 від 28.04.2017 року на користь ОСОБА_2 , зокрема: реєструвати право власності, оцінювати майно, виготовляти технічну документацію, здійснювати переуступку права вимоги на об'єкт, продавати, міняти, дарувати, заповідати тощо вказаний об'єкт нерухомості;
- вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки «KIA CEED», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною відчуження автомобіля.
Мотивуючи вимоги, викладені у заяві, ОСОБА_1 вказує на те, що з 2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , за період якого подружжям було набуто у власність спільне майно, зокрема, транспортний засіб марки «KIA CEED» та майнові права на трикімнатну квартиру в АДРЕСА_2 . В ході неодноразових сварок, ОСОБА_2 вказує про намір продати транспортний засіб та квартиру, а 22.01.2020 року заявнику стало відомо про ОСОБА_2 без згоди заявника виставив квартиру на продаж. Оскільки заявник вважає спірне майно спільною сумісною власністю подружжя, має намір звернутись до суду з позовом про його розподіл, з метою недопущення подальшого відчуження майна, звернулась до суду із даною заявою.
Дослідивши матеріали заяви про вжиття заходів забезпечення позовних вимог до подання позову, суд надходить до наступного.
Згідно із ч.ч. 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Н. проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На підтвердження належності транспортного засобу марки «KIA CEED» ОСОБА_2 , заявником ОСОБА_1 додано до заяви копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 24.12.2014 року.
На підтвердження факту укладення між ОСОБА_2 та АТ АКБ «АРКАДА» договору про участь у Фонді фінансування будівництва 26.04.2017 року та договору уступки майнових прав 28.04.2017 року, заявником додано до заяви копії відповідних договорів.
На переконання суду, такий вид заходу забезпечення позову, як накладення арешту із забороною відчуження транспортного засобу «KIA CEED», не призведе до суттєвого обмеження прав ОСОБА_2 , а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача, внаслідок можливого відчуження транспортного засобу, який заявник вважає спільним сумісним майном, та про поділ якого має намір звернутись із позовом до суду, а відтак у вказані частині заява підлягає задоволенню.
Однак, на думку суду, не підлягають задоволенню вимоги заяви в частині заборони на вчинення будь-яких дій відносно майнових прав на нерухомість, які набуті на підставі договору про участь у ФФБ від 26.04.2017 року № 80256, укладеного між ПАТ АКБ «АРКАДА» та ОСОБА_2 , та відступлені за договором про переуступку № 80256 від 28.04.2017 року на користь ОСОБА_2 , зокрема: реєструвати право власності, оцінювати майно, виготовляти технічну документацію, здійснювати переуступку права вимоги на об'єкт, продавати, міняти, дарувати, заповідати тощо вказаний об'єкт нерухомості, оскільки таки вимоги не ґрунтуються на положеннях ст. 150 ЦПК України, а тому у вказаній частині заяви слід відмовити.
Керуючись ст.ст.149-153, 260, 353 ЦПК України,-
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити частково.
Накласти арешт із забороною відчуження на транспортний засіб марки «KIA CEED», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 .
Боржник: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копії ухвали для виконання направити до Голосіївського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а також учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя