Справа № 752/23920/19
Провадження № 1-кс/752/152/20
28 січня 2020 року слідчий суддя Голосіївського районного суд міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
встановив:
В провадження слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В обгрунтування скарги посилається на те, що 01.11.2019 року Київською місцевою прокуратурою № 1 за № 1934 зареєстрована його заява про вчинення злочину, проте всупереч вимогам ч.4 статті 214 КПК України, заява не зареєстрована в ЄРДР.
Вважає зазначену бездіяльність протиправною та просить слідчого суддю визнати бездіяльність керівника КМП № 1 незаконною, зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури № 1 зареєструвати його заяву в ЄРДР стосовно ст. слідчого Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 за ч. 3 статті 364 КК, ч. 1 статті 382, ч.1 статті 367 КК України; стосовно начальника слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 за ч.5 статті 27, ч. 1 статті 367 КК України; зобов'язати керівника Київської місцевої прокуратури № 1 визнати його потерпілим, якому злочином нанесена моральна і матеріальна шкода.
ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги. Зазначив, що ОСОБА_3 було надано мотивовані відповіді в яких зазначено, що його заява не відповідає вимогам закону.
Перевіривши матеріали скарги та додані до неї матеріали, слідчий суддя вважає про відсутність підстав для задоволення скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: - бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Інструкцією про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, затвердженої наказом МВС України від 19.11.2012 р. № 1050 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.12.2012 р. за № 2095/22407 (далі - Інструкція № 1050) зазначено, що джерела інформації про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій, що надходить до ОВС уповноваженого розпочати досудове розслідування, які фактично є ні чим іншим, як приводами до початку кримінального провадження, а підставами - наявність у джерелі інформації даних про ознаки кримінального правопорушення.
Положення ч. 1 ст. 214 КПК та пунктом 2.2 Інструкції, затвердженої наказом МВС України № 700 від 14.08.2012 p., зобов'язують слідчого, прокурора невідкладно, але не пізніше 24-х годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування тільки заяву або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші.
На такий обов'язок слідчого, прокурора вказують вимоги частин 3, 4 і 5 ст. 214 КПК, згідно з якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про кримінальне правопорушення, вимагається короткий виклад обставин, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність, тобто КК, зміст повідомлення слідчим прокурора про підставу початку досудового розслідування.
Положення ст. 214 КПК перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого ним Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
До того ж підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки конкретного кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Стаття 11 Кримінального кодексу України визначає, що злочином є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
При цьому Особлива частина Кримінального кодексу України визначає, які саме діяння є злочинами, в чому полягає об'єктивна та суб'єктивна сторона того чи іншого злочину, їх кваліфікуючі ознаки тощо.
Виходячи з наведеного, за умови наявності в заяві повідомленні тих чи інших об'єктивних даних, що дійсно містять ознаки відповідного злочину, то такі заяви, повідомлення необхідно вважати саме заявами, повідомленнями про вчинені кримінальні правопорушення, відомості про які підлягають внесенню слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань в порядку та строки, передбачені ст. 214 КПК України.
А тому, враховуючи наведені вимоги до заяви про кримінальне правопорушення, вимоги скарги ОСОБА_3 за своїм змістом не можуть розцінюватись як повідомлення про кримінальне правопорушення.
Зважаючи на викладене, підстави для задоволення ОСОБА_7 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відсутні.
У відповідності до п.4 ч.2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про відмову у задоволенні скарги.
Керуючись ст.ст. 303-306, 307, 309 КПК України, суд -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Київської місцевої прокуратури № 1, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1