Справа № 724/2041/19
Провадження № 3/724/1/20
03 лютого 2020 року суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Гураль Л.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП ,-
27 листопада 2019 року о 23:25 годині водій ОСОБА_1 в м. Хотин, Чернівецької області по вул. Шевченка, 59 керував т/з Шкода Октавіа днз LCH 45973 із явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різький запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тремтіння рук, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні не визнав і пояснив суду, що він не керував автомобілем, оскільки за кермом того дня перебував його товариш ОСОБА_2 . Так, перебуваючи на парковці біля стоматології до них під'їхав патрульний автомобіль. До поліцейських вийшов ОСОБА_1 , оскільки є власником автомобіля. Також ОСОБА_1 стверджує, що перебував на задньому сидінні автомобіля, а за кермом був ОСОБА_2 . Однак останній, переживаючи, що автомобіль на іноземній реєстрації, вийшов з автомобіля та пересів до іншого товариша в машину, який також під'їхав до них. Крім того, ОСОБА_1 ствердив, що відмовився від проходження огляду, оскільки вживав алкогольні напої того дня. Також зазначив, що він взагалі не продував в прилад Драгер, однак не заперечив наявність двох свідків під час даної події. На нього був складений адміністративний матеріал, а транспортний засіб забрано на штрафмайданчик. Крім цього, ОСОБА_1 пояснив, що працівники поліції не могли бачити, що в його автомобілі не працює фара, оскільки автомобіль стояв з вимкненим двигуном.
Захисник Цепіщук В.М. в судовому засіданні вказав про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 , оскільки він не керував транспортним засобом.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив суду, що дійсного його зупинили працівники поліції під час проведення процедури огляду водія на стан сп'яніння. Крім нього був присутній ще один свідок. В їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер, на що останній погодився. Після проведеного результату ОСОБА_1 висловив недовіру даному приладу, і вимагав, щоб йому надали нову трубку для продуву. Працівники поліції здійснили виклик своїх колег для надання іншої трубки, однак після їх приїзду ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгера, а також відмовився від огляду в медичній установі, за результатами чого був складений протокол. Також свідок ОСОБА_3 пояснив, що біля автомобіля ОСОБА_1 також був припаркований ще один автомобіль, мабуть його знайомих, оскільки він періодично до них підходив. Однак з того автомобіля ніхто не виходив, і скільки чоловік там перебувало йому не відомо.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив суду, що 27.11.2019р. його товариш ОСОБА_1 попросив, щоб він його відвіз в м. Хотин на зустріч, оскільки ОСОБА_1 вже вживав спиртні напої. Вони зупинилися біля медичної клініки на парковці, де їх вже очікував знайомий. ОСОБА_2 пересів до останнього в автомобіль, а ОСОБА_1 залишився у власному авто, де сидів на задньому сидінні. В цей час під'їхав патрульний автомобіль і ОСОБА_1 вийшов до них для розмови. Що в подальшому відбувалося йому не відомо, оскільки він перебував в іншому автомобілі та через деякий час поїхав з місця. На наступний день від ОСОБА_1 йому стало відомо, що його автомобіль був розміщений на штрафмайданчик. Щодо проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння йому нічого не відомо.
Викликані в судове засідання свідок ОСОБА_4 та працівник поліції ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи, про причини неявки суд не повідомили.
На підставі зібраних у справі доказів суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 380849 від 27.11.2019 року;
- роздруківкою з приладу Драгер, де зазначено стан сп'яніння ОСОБА_1 в розмірі 0,89 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія до закладу охорони здоров'я, відповідно до яких ОСОБА_1 відмовився від огляду;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які підтвердили, що водій ОСОБА_1 був з ознаками алкогольного сп'яніння, однак відмовився від огляду за допомогою Драгера та в медичному закладі;
- рапортом поліцейського А.Д. Никифорчука про те, що ним було зупинено автомобіль Шкода днз LCH 45973 в якого не горіла права фара в темну пору доби під керуванням ОСОБА_1 , який відмовився пред'являти посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також в ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння і йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер. З результатами 0,89 % ОСОБА_1 не погодився та заявив, що муштук був не запакований. Надалі колеги привезли новий муштук, однак ОСОБА_1 відмовився від огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі;
- показами свідка ОСОБА_3 який в судовому засіданні підтвердив, що ОСОБА_1 спочатку продув в прилад Драгер, потім відмовився від огляду на стан спяніння.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судом розцінюється як спосіб захисту власних інтересів і спробу уникнути адміністративної відповідальності.
Не приймаються до уваги твердження ОСОБА_1 та покази свідка ОСОБА_2 про те, що за кермом перебував ОСОБА_2 , оскільки їх покази відрізняються між собою, що викликає сумніви у їх правдивості.
Зокрема свідок ОСОБА_2 стверджує, що він перебував за кермом, однак пересів в автомобіль свого товариша ще до приїзду працівників поліції, тоді як ОСОБА_1 стверджує, що на момент приїзду поліцейських ОСОБА_2 перебував за кермом, однак в подальшому злякався і вийшов з автомобіля та пересів до товариша. Також викликають сумніви покази свідка ОСОБА_2 , оскільки останній чітко пам'ятає дату, коли перебував за кермом автомобіля ОСОБА_1 (27.11.2019р.), однак не пам'ятає, де зупинив транспортний засіб (чи на парковці біля стоматології, чи вздовж узбіччя).
Також дивною є поведінка ОСОБА_2 , який знаючи, що перебував за кермом автомобіля ОСОБА_1 , не підтвердив це працівникам поліції на місці події.
Суперечливими є пояснення ОСОБА_1 , що він не продував в прилад Драгер, а одразу відмовився від проходження, оскільки під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 продував в прилад і проба була позитивна - 0,89 %. Зазначене підтверджується роздруківкою з приладу Драгер, рапортом поліцейського Никифорчука А.Д., показами свідка ОСОБА_3 .
Крім того, під час розгляду справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв працівникам поліції, що за кермом перебувала інша особа. Останнє випливає як з пояснень ОСОБА_1 в судовому засіданні так, і з показів свідка ОСОБА_3 , який був допитаний судом.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння підтверджується матерілами справи, поясненнями правопорушника та свідків в судовому засіданні.
Відповідно до довідки Хотинського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 від 11.04.2019 року, яке не вилучене у водія.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, суддя виходить з характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність не встановлено та інших вимог ст. 33 КУпАП.
Таким чином, враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відноситься до суспільно небезпечних, носить умисний характер дій порушника та свідчить про його неповагу до безпеки руху, приходжу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника, ступеню його вини та його вихованню і запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Крім того, слід зазначити, що у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 280, 283, 284, 294, 303 ч.1, 40-1 КУпАП, суддя, -
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 адміністративне стягнення: штраф у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Чернівецького апеляційного суду через Хотинський районний суд Чернівецької області.
Строк пред'явлення постанови до виконання: протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Л. Л. Гураль