02 березня 2010 рокуСправа № 2а-294/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
при секретарі судового засідання Чміль І.В.,
з участю представника позивача Ярошика Т.В.,
представника відповідача Шевчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за адміністративним позовом Луцької об»єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк-оздоббуд» про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках,
Луцька об»єднана державна податкова інспекція звернулася з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцьк-оздоббуд» про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках платника податків. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу №11 від 15.01.2010 року Державна податкова адміністрація у Волинській області видала направлення №000661 на проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.01.2009 року. Проте, 18.01.2009 року поступило повідомлення про недопуск працівника управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Волинській області Ткачука О.М. до проведення перевірки, жодних бухгалтерських документів для її проведення відповідачем надано не було. 18.01.2009 року було складено акт відмови платника податку від допуску до проведення перевірки, в якому зафіксовано факт відмови представника відповідача - директора ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» допустити до перевірки працівників Державної податкової адміністрації у Волинській області.
На підставі підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та пункту 9.1 Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001 року №386, позивач просить застосувати адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках відповідача, відкритих у ВОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м. Луцьк, ВАТ «Райффайзен банк Аваль» м.Київ та ПАТ «Західінкомбанк».
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснив, що проведення зазначеної перевірки було правомірним, проте платник податків відмовляється від допуску працівників податкового органу до проведення перевірки. Просить застосувати до відповідача адміністративний арешт активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що позивач повинен був повідомити платника податку про проведення позапланової виїзної перевірки. Посилається на ту обставину, що проведення даної перевірки здійснюється у присутності керівника підприємства або уповноваженої на це особи. Вважають проведення перевірки неправомірним, оскільки директора не було ознайомлено із наказом та направленням на проведення перевірки, тому вимога позивача про застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Вказує на те, що ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» належним чином і у встановлені законодавством терміни сплачує податки та платежі до бюджетів та державних цільових фондів. Крім того, 23.02.2010 року було видане направлення на перевірку та наказ на її проведення, які в установленому порядку були вручені директору та розпочата перевірка. Просить в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що Державною податковою адміністрацією у Волинській області на підставі наказу №11 від 15.01.2010 року про проведення позапланової виїзної перевірки видано направлення №000661 старшому державному податковому ревізору-інспектору ДПА у Волинській області Ткачуку А.М. на проведення позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2009 року.
Станом на 18.01.2010 року не було допущено до проведення перевірки працівників управління податкового контролю юридичних осіб ДПА України у Волинській області, жодних бухгалтерських документів для проведення перевірки надано не було.
18.01.2010 року було складено Акт №2/23-5/05505667 відмови платника податку від допуску до проведення перевірки, в якому зафіксовано факт відмови представника відповідача - директора ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» допустити до перевірки працівників Державної податкової адміністрації у Волинській області.
В судовому засіданні встановлено, що причиною недопуску до проведення перевірки є вказівка директора ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» не допускати до перевірки контролюючі органи без його присутності та не надавати будь-яких документів без його відома.
На час розгляду справи по суті відповідачем були надані позивачеві пояснення щодо причин відмови від допуску до проведення позапланової виїзної перевірки та встановлено, що на підставі наказу №85 від 23.02.2010 року та згідно направлення №00792 на проведення позапланової виїзної перевірки на підприємстві відповідача проводиться позапланова перевірка з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.01.2009 року.
Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.
Підпунктом 9.3.9 пункту 9.3 статті 9 цього Закону передбачено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється за заявою податкового органу виключно на підставі рішення суду в порядку, передбаченому законодавством, а згідно із п. п. “г” підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 цього ж Закону, арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення.
Таким чином, арешт коштів на рахунку платника податку, як виключний спосіб забезпечення можливості погашення його податкового боргу, може бути здійснений на підставі рішення суду у випадку відмови платника податків від проведення документальної перевірки лише за умови наявності у такого платника податків податкового боргу.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні вбачається, що у ТзОВ «Луцьк-оздоббуд» заборгованість по платежах до бюджетів та державних цільових фондів відсутня, що не заперечувалось представником позивача.
Оскільки судом встановлено, що відповідач не має податкового боргу, а адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків згідно із підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, тому суд приходить до висновку, що з цієї підстави в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд
В задоволенні адміністративного позову Луцької об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луцьк-оздоббуд" щодо застосування адміністративного арешту активів у вигляді зупинення операцій на банківських рахунках відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у строк, встановлений ст.186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі - з 05 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий О.А.Лозовський