03 лютого 2020 року
Київ
справа №640/23376/19
адміністративне провадження №Пз/9901/24/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Жука А.В.
суддів Губської О.А., Калашнікової О.В., Соколова В.М., Шевцової Н.В.
розглянув подання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. про розгляд адміністративної справи № 640/23376/19 як зразкової, а також матеріали типових справ
26 грудня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло подання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В. про розгляд Верховним Судом, як зразкової, адміністративної справи №640/23376/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
Провадження у справі відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 28 листопада 2019 року.
У зазначеному позові ОСОБА_1 просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України № 1318ц від 30.10.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 01.11.2019;
2) поновити ОСОБА_1 на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 02.11.2019;
3) стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 02.11.2019 і до моменту фактичного поновлення на роботі;
4) стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень;
5) стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомого на інші судові витрати.
Підставою для пред'явлення зазначених вимог став спір щодо застосування відповідачем положень пп. 1 п. 19 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ, яким передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію.
Звертаючись до Верховного Суду з поданням про розгляд даної справи як зразкової, суд першої інстанції зазначив, що у його провадженні знаходяться адміністративна справа №640/23376/19 та інші справи: №640/22770/19, №640/23456/19, №640/23597/19, №640/21822/19, №640/21824/19, №640/23492/19, №640/23494/19, №640/23690/19 за позовами слідчих Генеральної прокуратури України до одного і того ж самого суб'єкта владних повноважень - Генеральної прокуратури України.
Суд, який звернувся з поданням, вважає, що адміністративна справа №640/23376/19 та вищеперелічені справи є типовими адміністративними справами, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі №640/23376/19 як зразковій Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Порядок і умови ініціювання та вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі наведені у ст. 290 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини першої цієї статті, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
За частиною другою ст. 290 КАС України у поданні про розгляд справи Верховним Судом як зразкової зазначаються підстави, з яких суд, що надає подання, вважає, що справа має бути розглянута Верховним Судом як зразкова, зокрема посилання на типові справи. До подання додаються матеріали справи.
Для вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі Верховний Суд може витребувати з відповідного суду (судів) матеріали типових справ.
Верховним Судом встановлено, що матеріали подання Окружного адміністративного суду міста Києва не містять докладного викладення фактичних обставин можливих типових справ №640/22770/19, №640/23456/19, №640/23597/19, №640/21822/19, №640/21824/19, №640/23492/19, №640/23494/19, №640/23690/19, що унеможливлює встановлення наявності або відсутності розбіжностей у їх фактичних обставинах та відповідно вирішення Верховним Судом питання про відкриття провадження у зразковій справі №640/23376/19.
Враховуючи наведене, ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 витребовано з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали типових справ №640/22770/19, №640/23456/19, №640/23597/19, №640/21822/19, №640/21824/19, №640/23492/19, №640/23494/19, №640/23690/19 задля вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі №640/23376/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 17.01.2020 з Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали типових справ №640/22770/19, №640/23456/19, №640/23597/19, №640/21822/19, №640/21824/19, №640/23492/19, №640/23494/19, №640/23690/19.
Згідно з пунктом 21 частини першої ст. 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення (пункт 22 частини1 КАС України).
Вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі, відмову у відкритті провадження у зразковій справі, розгляд зразкової справи здійснюється колегією суддів Верховного Суду у складі не менше п'яти суддів (частина третя ст. 290 КАС України).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що типова адміністративна справа набуває статусу зразкової лише після прийняття Верховним Судом рішення про відкриття провадження у зразковій справі у порядку, визначеному статтею 290 КАС України.
Підставою для звернення до Верховного Суду із поданням про постановлення зразкового рішення у справі №640/23376/19 стала наявність на розгляді Окружного адміністративного суду м. Києва великої кількості справ за позовами осіб, звільнених з посад слідчих Генеральної прокуратури України до Генеральної прокуратури України про, зокрема, визнання протиправними та скасування наказів про звільнення, прийнятого відповідно до ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», пп. 1 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), поновлення на роботі, які по-різному висловлені, але однакові по суті.
Вказуючи на ознаки типовості справ, суд першої інстанції посилається на: 1) однаковість складу відповідачів - Генеральна прокуратура України; 2) аналогічність підстав виникнення спору - звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру»; 3) аналогічність позовних вимог - визнання протиправним та скасування наказу про звільнення.
Відповідно до частини 10 статті 290 КАС України у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.
Як зазначено вище, згідно з п.21 ч.1 статті 4 КАС України типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що відповідно до п. 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом (25.09.2019) усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до п. 10 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Підпунктом 1 п. 19 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв'язку із цим пройти атестацію.
Насамперед необхідно зазначити, що чимала кількість справ, які є в провадженні суду, ще не є достатньою підставою для того, щоб вважати ці справи типовими. У контексті цього звернення колегія суддів також звертає увагу на те, що поняття «аналогічні» вимоги і підстави позову не можна ототожнювати з поняттям «однакові» вимоги і підстави позову.
Щодо тотожності підстав для виникнення спору, про які зазначає суд першої інстанції, а саме звільнення з Генеральної прокуратури України слідчих, слід зазначити, що з наданих Верховному Суду матеріалів справи №640/23376/19, яку подано для розгляду як зразкової вбачається, що позивачку ( ОСОБА_1 ) звільнено з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Водночас в наданих справах, які судом першої інстанції визначені як типові позивачів звільнено з різних посад у Генеральній прокуратурі України, зокрема:
- у справі №640/21824/19 позивача ( ОСОБА_2 ) звільнено з посади начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України;
- у справі №640/21822/19 позивача ( ОСОБА_3 ) звільнено з посади заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України;
- у справі №640/22770/19 позивача ( ОСОБА_4 ) звільнено з посади начальника третього слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України.
Таким чином, позивач в зразковій справі та позивачі в наданих Суду типових справах працювали в Генеральній прокуратурі як на різних посадах, так і у різних структурних підрозділах за встановленою спеціалізацією, що свідчить про наявність розбіжностей у фактичних обставинах справи №640/23376/19, яку подано для розгляду як зразкової, та справ №640/21824/19, №640/21822/19, №640/22770/19.
Крім того, зі змісту позовної заяви у справі №640/23376/19, яку подано для розгляду як зразкової позивачка зазначає про непоширення на неї обов'язку щодо подання Генеральному прокурору заяви про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації відповідно до п. 10 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ. З цих підстав позивач зазначила про неподання такої заяви.
Водночас, у наданих справах, які в поданні вказані як типові, а саме - №640/21824/19 позивач ( ОСОБА_2 ), №640/21822/19 позивач ( ОСОБА_3 ), №640/23690/19 позивач ( ОСОБА_5 ) вказано про подання 15.10.2019 заяв про переведення до Офісу Генерального прокурора, у справі №640/23492/19 позивач ( ОСОБА_6 ) вказано про направленняпозивачем аналогічної заяви поштовим зв'язком 11.10.2019 чим позивачі вказують на фактичне виконання вимог п. 10 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Враховуючи наведене, у справі №640/23376/19, яку подано для розгляду як зразкової, та справах №640/21824/19, №640/21822/19, №640/23690/19, №640/23492/19 існують різні фактичні обставини щодо виконання/невиконання вимог п. 10 розд. II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ в частині подання відповідної заяви Генеральному прокурору.
Також колегією суддів встановлено, що у типовій справі №640/23492/19, поданій судом першої інстанції позивач ( ОСОБА_6 ) вказує як одну з підстав протиправності оскаржуваного наказу Генерального прокурора про звільнення його із займаної посади в Генеральній прокуратурі України 30.10.2019 ту обставину, що таке звільнення здійснено під час перебування позивача у черговій щорічній відпустці.
Разом з тим, у зразковій справі позивач не посилається на таку підставу для скасування наказу відповідача, як звільнення в період перебування у відпустці і не оскаржується наказ відповідача з підстав порушення вимог Закону України «Про відпустки».
Крім того, у наданій Суду справі №640/23456/19 позивач ( ОСОБА_7 ) оскаржує наказ відповідача та, як одну з підстав протиправності оскаржуваного наказу Генерального прокурора про звільнення із займаної посади в Генеральній прокуратурі України, зазначає порушення вимог статей 18, 20 Закону України «Про відпустки», ст. 179 КЗпП України у зв'язку з ненаданням відпустки по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку на підставі рапорту позивача від 22.10.2019 про надання такої відпустки з 23.10.2019.
Водночас, у зразковій справі позивачем не оскаржується наказ відповідача з підстав порушення вимог Закону України «Про відпустки» та КЗпП України у зв'язку з ненаданням відпустки по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Звільнення працівника в період відпустки або ж наявність спору щодо реалізації права працівника на відпустку по догляду з дитиною до досягнення нею трирічного віку є суттєвою підставою для пред'явлення позову, яка підлягає встановленню в ході судового розгляду справи. Наявність вказаної підстави позову у справах, які визначені в поданні Окружного адміністративного суду міста Києва як типові, та відсутність таких підстав у справі, про розгляд якої як зразкової внесено подання, не свідчить про типовість таких справ, та, відповідно, можливість їх однакового вирішення.
Подібність (єдність) предмету позову та ідентичність учасників спору, за умови наявності інших істотних обставин, які підлягають встановленню в ході судового розгляду справи, не свідчать про типовість таких справ та, відповідно, можливість їх однакового вирішення.
Враховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що подання Окружного адміністративного суду міста Києва не відповідає вимогам ст. 290 КАС України у зв'язку з наявністю у справах розбіжностей у фактичних обставинах, які підлягають встановленню в кожній конкретній справі та в підставах позову, а тому в цьому випадку відсутні всі критерії та ознаки типовості справ, які необхідні для відкриття та розгляду справи, як зразкової.
Відповідно до ч.6 ст.290 КАС України Верховний Суд відмовляє у відкритті провадження у зразковій справі, якщо подання не відповідає вимогам частини першої та (або) другої цієї статті, зокрема через значні розбіжності у їх фактичних обставинах, які унеможливлюють прийняття для них зразкового рішення.
При таких обставинах, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за поданням Окружного адміністративного суду міста Києва про розгляд справи №640/23376/19 порядку статті 290 КАС України (як зразкової).
Керуючись ст. 4, 290 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі №640/23376/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, про розгляд її як зразкової за поданням судді Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В.
2. Справу №640/23376/19 та додані до неї матеріали типових справ повернути до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
...........................
...........................
..........................
...........................
...........................
А.В. Жук
О.А. Губська
О.В. Калашнікова
В.М. Соколов
Н.В. Шевцов
Судді Верховного Суду