03 лютого 2020 року
м. Київ
справа №160/1837/19
адміністративне провадження №К/9901/3087/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Саприкіної І. В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У лютому 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області (далі - ГУ Держпраці у Харківській області), у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Харківській області від 07 лютого 2019 року № ХК4023/297/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 500 760, 00 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суду рішенням від 25 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року, позов задовольнив.
Визнав протиправною та скасував постанову уповноваженої посадової особи ГУ Держпраці у Харківській області від 07 лютого 2019 року № ХК4023/297/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу у сумі 500 760 грн 00 коп.
Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 24 січня 2020 року ГУ Держпраці у Харківській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року і відмовити у задоволенні позову.
Разом з цим, суд установив, що касаційна скарга не відповідає вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору.
Усупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до своєї касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).
За змістом підп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом у 2019 році, заявив одну позовну вимогу майнового характеру та сплатив судовий збір у розмірі 5 007, 61 грн.
Частиною 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Статтею 7 Закону України від 28 лютого 2019 року № 2696-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» визначено, що станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 тис. 921 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 10 015, 22 грн (200% від 5 007, 61 грн).
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 КАС України.
Відповідно до положень ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги ГУ Держпраці у Харківській області необхідно сплатити судовий збір у розмірі 10 тис. 015 грн 22 коп. за такими реквізитами: отримувач коштів - УК у Печерському районі/Печерський район/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір» (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку 207; призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від (дата оскаржуваного рішення), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 169, 330, 332 КАС України, суд
Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2019 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати Головному управлінню Держпраці у Харківській області строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Саприкіна