25 лютого 2010 рокуСправа № 2а-19671/09/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Димарчук Т.М.,
при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,
з участю представника позивача Діхтяренко Ю.І.,
представника відповідача Сахарчука А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Луцький коопзаготпромторг" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування рішення № 0000782303 від 11 листопада 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн.,
Колективне підприємство "Луцький коопзаготтпромторг" (надалі КП «Луцький коопзаготтпромторг») звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування рішення від 11 листопада 2009 року № 0000782303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5189,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26 жовтня 2009 року працівниками державної податкової адміністрації України у Волинській області проведено перевірку з питань дотримання КП «Луцький коопзаготпромторг»порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За наслідками перевірки складено акт № 201187 від 26.10.2009 року в якому зазначено, що позивачем порушено цілісність засобу контролю (пломб) на РРО; не проведено через РРО розрахункові операції на загальну суму 629 грн.90 коп.; не забезпечено щоденного друку та збереження в КОРО фіскальних звітних чеків в кількості п'яти штук (відсутні Z -звіти № 466 за 19.07.2006 року та № 633 за 06.04.2008 року, не роздруковані щоденні Z -звіти за 12.01.2006 року, 04.08.2006 року та за 24.10.2007 року ). На підставі акту перевірки № 201187 від 26.10.2009 року Луцькою ОДПІ винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000782303 від 11.11.2009 року в розмірі 5189,5 грн. Вважає, що вказане рішення винесено з порушенням строків, передбачених п.11 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, а саме на п'ятнадцятий день після вручення копії акту перевірки. Крім того, вказує на те, що штрафні санкції за незабезпечення збереження в КОРО фіскальних звітних чеків, в порушення ст.250 ГК України, накладені на нього після спливу річного терміну, на протязі якого можливе притягнення до адміністративно-господарської відповідальності за порушення порядку проведення господарських операцій з використанням готівки.
В судовому засіданні представник позивача Діхтяренко Ю.І. зменшив розмір позовних вимог та просив визнати нечинним та скасувати рішення № 0000782303 від 11 листопада 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1700 грн., які накладені за незабезпечення щоденного друку та збереження п'яти фіскальних звітних чеків.
Представник відповідача змінених позовних вимог не визнав та пояснив, що перевірку позивача проводили працівники державної податкової адміністрації України у Волинській області. Пізніше вказані матеріали для розгляду і відповідного реагування були надіслані до Луцької ОДПІ та зареєстровані 30 жовтня 2009 року, а тому оскаржуване рішення від 11 листопада 2009 року винесене з дотриманням десятиденного строку від дня реєстрації акту перевірки, встановленого Інструкцією про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. Вказав на те, що нарахування і сплата пені та штрафних санкцій, що застосовується до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій регулюється Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Зокрема, відповідно до вимог пп.15.1.2 п. 15.1 ст.15 вказаного Закону України, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платників податків, визначених цим Законом не пізніше 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Відповідного до п. 17.3 цього Закону стягнення штрафних санкцій прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум. Вважає, що відсутні підстави для застосування до спірних відносин строків застосування санкцій, передбачених ст.250 ГК України та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2009 року працівниками державної податкової адміністрації України у Волинській області проведено планову перевірку з питань дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій КП «Луцький коопзаготпромторг», що знаходиться по проспекту Перемоги, 38 в м. Луцьку, за результатами якої складено акт. В акті перевірки зафіксовано порушення пунктів 1,2,4,9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: порушено цілісність засобу контролю (пломб) на РРО; не проведено через РРО розрахункові операції на загальну суму 629, 90 грн.; не забезпечено щоденного друку та збереження в книзі обліку розрахункових операцій п'яти фіскальних чеків (Z- звітів ), зокрема: відсутній Z -звіт № 466 від 19.07.2006 року, № 663 від 06.04.2008 року, Z -звіт від 12.01.2006 року, Z -звіт від 04.08.2006 року та Z-звіт 24.10.2007 року.
На підставі акту перевірки № 201187 від 26.10.2009 року Луцькою ОДПІ прийнято рішення № 0000782303 від 11.11.2009 року про застосування до КП «Луцький коопзаготпромторг»штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5189,5 грн.
Як вбачається з розрахунку до акту перевірки від 26.10.2009 року до позивача застосовані наступні штрафні санкції:
- за застосування реєстратора розрахункових операцій з порушенням пломбування у розмірі 340 грн.;
- за непроведення готівки через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 3149, 50 грн. (629,90 х 5);
- за не роздрукування п'яти фіскальних звітних чеків у розмірі 1700 грн. (340х5).
Відповідно до пунктів 1,2,4,9 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 року № 265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями (надалі Закон України № 265/95-ВР) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані :
- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення;
- щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;
- забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Відповідно до вимог пунктів 1, 2, 4 ст. 17. Закону України № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій; двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Враховуючи вищевикладене, відповідач правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції за застосування реєстратора розрахункових операцій з порушенням пломбування у розмірі 340 грн. та за непроведення готівки через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 3149, 50 грн. Разом з тим, на позивача незаконно накладено штрафні санкції у розмірі 1700 грн. за незабезпечення роздрукування та зберігання п'яти фіскальних звітних чеків з огляду на наступне.
Згідно з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», цей закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Таким чином, зазначений Закон України регулює процедуру стягнення, що розповсюджується на зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів). Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається ст.ст. 14, 15 Закону України «Про систему оподаткування», які не передбачають штрафних санкцій, встановлених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Враховуючи наведене, обов'язок сплатити штрафні санкції, передбачені зазначеним Законом, не відноситься до категорії податкового зобов'язання і не можуть стягуватись за процедурою, передбаченою Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Згідно із частиною першою статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Згідно із частиною першою ст.241 ГК України грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, розглядається як адміністративно-господарський штраф.
Статтею 239 ГК України передбачено, що одним із видів адміністративно-господарський санкцій є адміністративно-господарський штраф, який застосовується до суб'єкта господарювання за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності . Відповідно до ч.2 ст.241 ГК України перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами , що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено порушення.
Таким чином, штрафи, передбачені ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відносяться до адміністративно-господарських санкцій.
Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
З акту перевірки вбачається, що зафіксовані порушення відносно незабезпечення роздрукування та збереження в книзі обліку розрахункових операцій п'яти фіскальних чеків (Z- звітів ) були допущені у період з січня 2006 року по квітень 2008 року (зокрема, відсутні Z звіти від 19.07.2006 року, від 06.04.2008 року, від 12.01.2006 року, від 04.08.2006 року, від 24.10.2007 року), а оскаржуване в частині рішення № 0000782303 винесене 11 листопада 2009 року, тобто з порушенням процесуальних строків, встановлених статтею 250 ГК України щодо застосування адміністративно-господарських санкцій.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення рішення № 0000782303 від 11 листопада 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 1700 грн.
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що застосовані до позивача штрафні санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні норм Господарського кодексу України, оскільки такі твердження не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що рішення Луцької ОДПІ № 0000782303 від 11 листопада 2009 року в частині застосування до позивача штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 1700 грн. прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначений законодавством України, необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст. 238, 250 Господарського Кодексу України, Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції № 0000782303 від 11 листопада 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових ) санкцій у розмірі 1700 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі -02 березня 2010 року. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.М. Димарчук