03 лютого 2020 року
Київ
справа №826/5281/18
адміністративне провадження №К/9901/3071/20
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А. перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/5281/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЛТЮРОП ЮКРЕЙН» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
24 січня 2020 року Головне управління ДПС у м. Києві (згідно з штрих-кодом на поштовому конверті) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року (справа розглядалась у порядку спрощеного провадження) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року (постанову суду складено 23 грудня 2019 року) у справі № 826/5281/18.
Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві у вищезазначеній справі підписано в.о. начальника Головного управління ДПС у м. Києві Багмет Н.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Багмет Н.Т станом на час винесення цієї ухвали уповноважена представляти інтереси Головного управління ДПС у м. Києві.
Таким чином, Верховний Суд приходить до висновку, щодо можливості прийняття до розгляду матеріалів касаційної скарги для подальшої перевірки їх на відповідність положенням статей 328-334 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України судом встановлено таке.
Відповідно до частини 1 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнанні неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Звертаючись до суду скаржник в касаційній скарзі вказує, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019, отримана ним 26.12.2019, проте доказів на підтвердження цього факту до суду не надає.
Таким чином, скаржнику необхідно надати до суду клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження, з доказами фактичного отримання тексту судового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
При поданні позовної заяви (квітень 2018 року) до суду першої інстанції (позов майнового характеру) ставка судового збору має складати 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 становить 1762,00 грн.
Ціна позову складає 404113,18 грн. Судовий збір за подання позову складає 6061,69 грн, а за подання касаційної скарги - 12123,39 грн (6061,69 грн х 200%).
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної скарги, шляхом надання до суду платіжного доручення щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/5281/18 виходячи з вищенаведеної формули.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: « 101: судовий збір за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), номер справи(чи номер касаційного провадження), Верховний Суд».
Окрім того, суд розглянувши клопотання податкової щодо відстрочення сплати судового збору на підставі відповідного майнового стану суб'єкту владних повноважень та з врахуванням пояснень, що відповідачем (касатором) вживаються заходи з метою сплати судового збору за подання касаційної скарги зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Однак, вищезазначена норма не зобов'язує суд вчинити такі дії, а насамперед передбачає право суду, щодо зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат,
Окрім того, посилання органу владних повноважень на те що ним вживаються заходи з метою сплати судового збору не знаходять будь-якого підтвердження у вищезазначеному клопотанні.
ДФС (ДПС) та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
Одже, Верховний Суд приходить до висновку, що заявлене клопотання податкової е необгрунтованим та не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року у справі № 826/5281/18 залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення вищевказаного недоліку касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Роз'яснити, що касаційна скарга повертається в разі, якщо особа в установлений строк не усунула недоліків касаційної скарги, залишеної без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Васильєва