02 березня 2010 рокуСправа № 2а-589/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мачульського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Укр-Петроль» до Управління пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському про визнання дій неправомірними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити дії,
Приватне підприємство «Укр-Петроль» звернулось з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському про визнання дій неправомірними щодо винесення вимоги № Ю 8 від 05.02.2010 року, скасування вимоги № Ю 8 від 05.02.2010 року та зобов'язання внести зміни у картку особового рахунку ПП «Торговий дім «Укр-Петроль».
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Луцьку направлено вимогу про сплату боргу за платежем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ю 0047 У від 05.01.2010 року на суму 200 957,55 грн. Вважають дії відповідача щодо винесення даної вимоги неправомірними, оскільки зазначена сума була перерахована ПП «Укр-Петроль» через обслуговуючий банк ТзОВ «Західінкомбанк» до бюджету, однак у зв'язку з неспроможністю банку, кошти до бюджету не надійшли. Отже, саме банківська установа несе відповідальність за неперерахування коштів, які фактично сплачені платником податків, за той чи інший податковий збір, або збір (обов'язковий платіж).
На розгляд справи позивач не з'явився, свого представника не направив. Надав суду клопотання про розгляд справи у відсутності його представника, за наявними в ній доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у відсутності його представника. В наданих суду письмових запереченнях посилається на те, що відповідно до Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування і на ці внески не поширюється податкове законодавство. Зазначив, що підстав вважати, що кошти були списані з рахунку позивача не має, оскільки в платіжних дорученнях відсутня відмітка банку про проведення (списання) коштів. Вважає, що Управлінням Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському вимога про сплату боргу за платежем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ю 8 від 05.02.2010 року на суму 26026,86 грн. винесена правомірно. Просить суд залишити адміністративний позов без задоволення.
Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
09.02.2010 року на адресу позивача, відповідачем направлено вимогу про сплату боргу за платежем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ю 8 від 05.02.2010 року на суму 26026,86 грн.
Судом встановлено, що позивачем згідно платіжних доручень № 310 від 10.02.2009 року, через обслуговуючий банк ТзОВ «Західінкомбанк» до бюджету було сплачено 34000 грн. суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2009 року. Однак, у зв'язку з відсутністю коштів на кореспондентському рахунку банку кошти до бюджету не надійшли, що підтверджується повідомленнями про невиконання розрахункового документа від 10.02.2009 року № 310.
Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про систему оподаткування» (далі - Закон №1251) фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.
Суд погоджується з твердженням позивача, що вимогу про сплату не лише штрафних санкцій, а й податку відповідач повинен адресувати саме банку, а обов'язок платника податків зі сплати податку слід вважати виконаним у момент подачі до банку відповідного платіжного доручення, що і було зроблено позивачем.
Частиною 3 ст.9 Закону № 1251 встановлено, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 та п.п. 16.3.1 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-Закон №2181) виконання платником обов'язку з перерахування в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування сум податку.
Згідно п.п. 16.3.1 п.16.3 ст.16 Закону №2181 нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу.
Підпунктом 8.7.1 п.8.7 ст.8 вище вказаного Закону, активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання.
Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Згідно ч.3 ст.12 Закону № 1251 відповідальність за порушення обов'язку щодо виконання доручення платників податків покладено на керівника та інші посадових осіб фінансових установ, які притягаються до відповідальності відповідно до закону.
Відповідно до вимог п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст.16 Закону України № 2181 за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Отже, суд не вбачає правових підстав для відповідальності позивача, оскільки неперерахування коштів відбулося з вини ТзОВ «Західінкомбанк».
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ту обставину, що виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, а також відповідальність страхувальників, оскільки Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Виходячи з преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вбачається, що даний Закон поширюється на оспорюванні правовідносини.
У відповідності із ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а це означає, що діяльність зазначених органів, посадових осіб повинна здійснюватися на основі правових актів, у їх межах ї за процедурою, встановленою цими актами.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що вимога ПФУ в м. Володимир-Волинському про сплату боргу за платежем страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування № Ю 8 від 05.02.2010 року на суму 26026,86 грн. винесена неправомірно, прийнята суб'єктом владних повноважень не на підставі та не у спосіб, що визначений чинним законодавством України, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, упереджено по відношенню до позивача, без дотримання рівності перед Законом, а тому дії Управління Пенсійного фонду України в м. Володимир-Волинському, щодо винесення вимоги Ю 8 від 05.02.2010 року слід визнати неправомірними.
Суд відмовляє позивачу в задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача внести зміни у картку особового рахунку приватного підприємства «Укр-Петроль», виключивши з неї зобов'язання з сплати боргу з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 26026,55 грн., оскільки п. 2.4 розділу 2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 19.01.2002 року № 2-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.03.2002 року за № 212/6500 визначено, що органи Пенсійного фонду України можуть внести зміни до картки особового рахунку про погашення платником зобов'язань на підставі таких документів: одержаних від установ банків виписок з рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та їх паперових копій; копій квитанцій, одержаних від установ банків або надісланих поштовим переказом.
Вище вказаних документів позивач суду не надав, доказів про фактичну відмову відповідача внести зміни в картку особового рахунку, після отримання копій квитанцій, одержаних від установ банків або надісланих поштовим переказом, суду не представив.
Керуючись ст.ст.11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження платежів зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо винесення вимоги № Ю 8 від 05.02.2010 року на суму 26026,86 грн.
Скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку № Ю 8 від 05.02.2010 року про сплату заборгованості зі страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 26026,86 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не буде подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий
Суддя В.В.Мачульський