Ухвала від 03.02.2020 по справі 5015/118/11

УХВАЛА

03 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 5015/118/11

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й.

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина",

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач",

кредитор - Приватне акціонерне товариство "Оргхім",

кредитор - фізична особа-підприємець Гаврилюк Олександр Романович,

Прокуратура Львівської області,

ліквідатор - арбітражний керуючий Козій Володимир Юрійович

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

на постанову Західного апеляційного господарського суду

від 02.12.2019

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.

та ухвалу Господарського суду Львівської області

від 31.07.2019

у складі судді Чорній Л.З.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування"

про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 про визнання конкурсних вимог Приватного акціонерного товариства "Оргхім" та ухвали Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів

у справі № 5015/118/11

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравтозапчастина"

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач"

ВСТАНОВИВ:

19.12.2019 поштовим відправленням Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" звернулося безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 19.12.2019 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2019 у справі №5015/118/11 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №5015/118/11 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Васьковського О.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2020.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з прохальної частини касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", предметом касаційного оскарження визначено постанову апеляційного суду від 02.12.2019, прийняту за результатами апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції від 31.07.2019 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали місцевого суду від 20.06.2011 про розгляд кредиторських вимог Приватного акціонерного товариство "Оргхім" та ухвали місцевого суду від 20.06.2011 про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів у справі №5015/118/11.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення 28.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвал місцевого суду від 20.06.2011 щодо кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Оргхім" у справі №5015/118/11), ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною в ухвалі Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №904/3388/15.

24.03.2011 Приватне акціонерне товариство "Оргхім" звернулося до суду першої інстанції із заявою про визнання кредиторських вимог до боржника у справі №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач".

Відповідно до підпункту "б" пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", в редакції, чинній на дату звернення 24.03.2011 кредитора з вимогами до боржника, із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, ставка державного мита становила 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме 85 грн. (17*5).

Відтак, оскаржуючи до Верховного Суду 19.12.2019 постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2019 у справі №5015/118/11 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 про розгляд кредиторських вимог Приватного акціонерного товариства "Оргхім" та ухвали Господарського суду Львівської області від 20.06.2011 про затвердження реєстру вимог конкурсних кредиторів у справі №5015/118/11, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 255 грн. ((17*5*150%) * 200%).

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", скаржником не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, про що працівниками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду складено акт №29.1-11/30 від 29.01.2020.

Приписами статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Отже, надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов'язком заявника касаційної скарги.

Виходячи з положень статей 73, 76, 77 ГПК України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Однак, скаржником не надано доказів надсилання копії касаційної скарги з додатками на постанову апеляційного суду від 02.12.2019 та ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2019 іншим учасникам справи №5015/118/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Львівський Автонавантажувач", про що також зазначено в акті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.1-11/30 від 29.01.2020.

Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на таке, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2019 у справі №5015/118/11 не відповідає вимогам ГПК України щодо її форми та змісту, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 73, 76, 77, 174, 234, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2019 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 31.07.2019 у справі №5015/118/11 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" строк на усунення недоліків касаційної скарги до 17 лютого 2020 року.

3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування", що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук