Іменем України
28 січня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/1061/19
Господарським судом Чернігівської області у складі судді Фетисової І.А.
за участю секретаря судового засідання Рослий В.В.
розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу 927/1061/19
за позовом: Чернігівської міської ради
вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ-Інвест"
вул. Івана Мазепи, 2, кв. 1, м. Чернігів, 14000
Засновнику : ОСОБА_1
АДРЕСА_1
про стягнення 17702,41 грн
за участю представників сторін:
від позивача: Гакал Ю.С. за довіреністю №1100/2-08/вих/01 від 28.12.2019
від відповідача: Онищенко О.О. директор, засновник
Чернігівською міською радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ-Інвест" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 17702,41 грн.
Поданий позов, обґрунтований використанням відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Відповідач у відзиві на позов б/н від 08.01.2020 повідомив про те, що відповідач у відповідності з діючим законодавством та договором оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 між будинками № 2 і № 4 від 31.03.2011 звернувся листом від 15.12.2015 до міської ради з приводу подовження договору оренди, який діяв до 31.01.2016. Відповіді не отримав. Відповідачем було подано до Державної податкової інспекції у м. Чернігові податкову декларацію з плати за землю на 2016 рік з урахуванням коефіцієнту індексації 1,433, як передбачалось для земель, які не мають нормативної грошової оцінки, так як нормативно-грошової оцінки ділянка на той момент не мала. В декларації зазначена річна сума зобов'язань з розбивкою по місяцях. Грошові кошти, зазначені в декларації, щомісячно надходили на рахунок, одержаний в Державній податковій інспекції у м. Чернігові, до моменту припинення фактичного користування земельною ділянкою в зв'язку з відчуженням права власності на будівлю, яка на ній знаходиться (15.12.2016). Про це товариство сповістило контролюючий орган листом від 30.12.2016. Зобов'язання товариства щодо сплати за землю (орендної плати), які виникали і сплачувались кожного місяця, припинилися з 01.12.2016. Вважає, що позов є необґрунтованим, оскільки виходячи з терміну фактичного користування земельною ділянкою - до 15 грудня 2016 року та дати подання заяви позивачем, останнім пропущено строк позовної давності відносно спірних правовідносин. Відповідач просить застосувати строк позовної давності. Розрахунок орендної плати, наданий позивачем, не є правомірним, оскільки здійснено для ділянки, яка начебто мала у 2016 році нормативно-грошову оцінку. Однак така оцінка здійснена лише у 2018 році, про що свідчать подані позивачем документи. У 2016 році ділянка мала статус ділянки, нормативно-грошова оцінка якої не проведена. Тому орендна плата, зазначена в декларації за 2016 рік, визначена чітко у відповідності з законодавством України шляхом застосування коефіцієнта індексації до розміру орендної плати за попередній рік. Оренда була сплачена у повному обсязі, у грудні сплачено 3419,37 грн замість 2304,37 грн, тобто помилково зроблена ще й передплата на 1115 грн. Додано докази направлення позивачу, копію декларації, копії документів про сплати в грудні 2016 року, копію листа до податкової інспекції, копії протоколів загальних зборів.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 927/389/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 21.01.2020 на 10:00 год.
В судовому засіданні 21.01.2020 позивачем подано заяву № 9/06-03 від 21.01.2020 про уточнення в прохальній частині позовної заяви реквізитів для зарахування стягуваних коштів, в зв'язку зі зміною реквізитів в УДКС України.
Подана заява залучена до матеріалів справи.
21.01.2020 Господарським судом Чернігівської області оголошено перерву в судовому засіданні до 28.01.2020 на 09:30 год., про що повідомлено представників сторін під розписку.
В судове засідання 28.01.2020 з'явились повноважні представники сторін.
В судовому засіданні 28.01.2020 судом здійснено розгляд справи по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснено порядок та строк оскарження рішення, дату складання повного тексту рішення.
Інші заяви та клопотання сторонами не подавались.
Предметом заявленого позову є стягнення з власника об'єкту нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на це правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об'єкти розташовані, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Таким чином, обставинами які підлягають доказуванню є наявність використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, безпідставне збереження коштів у розмірі орендної плати, доведеність розрахунку стягуваних коштів, встановлення обставин наявності порушеного права позивача з врахування поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності.
В матеріалах справи наявна копія договору оренди земельної ділянки № 3863 від 31.03.2011, укладеного між Чернігівською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОФ-інвест» (орендар).
Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в АДРЕСА_2.
Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0427 га.
Відповідно до п. 3 договору на земельній ділянці знаходиться торговельно-офісна будівля.
Відповідно до п. 5 договору договір укладено до 31.01.2016. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію.
Пунктом 6 договору сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що становить 16396,80 грн (38,40 грн за 1 кв. м) на рік.
Згідно п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати до 30 числа місяця наступного за звітним на рахунок, вказаний орендодавцем.
Відповідно до п. 8 договору обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації за 2010 рік, К=1,0.
19.12.2011 між сторонами підписано акт прийому - передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду строком до 31.01.2016, площею 0,0427 га по АДРЕСА_2 для будівництва торговельно-офісної будівлі. (Землі житлової громадської забудови, коефіцієнт функціонального використання = 2,5 - комерційне використання).
Додано кадастровий план земельної ділянки площею 0,0427 га по АДРЕСА_2, кадастровий номер 7410100000:01:032:0620 (додаток № 1 до договору).
Таким чином, між сторонами у справі існували орендні правовідносини щодо земельної ділянки в м. Чернігів строком до 31.01.2016.
Згідно інформації з Державного реєстру прав власності на нерухоме станом на 18.12.2019 реєстраційний номер майна 32463443, тип майна нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2, технічний опис майна: торгово-офісна будівля літ. А-2 площею 646,2 кв. м, дата прийняття рішення про державну реєстрацію 23.12.2010, Товариство з обмеженою відповідальністю «ОФ-Інвест», підстава виникнення права власності свідоцтво про право власності, 21.12.2010, виконавчий комітет Чернігівської міської ради.
Наведений доказ свідчить про наявність у власності відповідача об'єкту нерухомості , розташованої на земельній ділянці по АДРЕСА_2. Наведена обставина сторонами не оспорюється.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 18.12.2019 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1124355674101, загальною площею 646,2 кв. м, нежитлова будівля, за адресою АДРЕСА_2 Дата державної реєстрації 15.12.2016, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу № 1580, виданий 15.12.2016, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовським М.С. Підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від 20.12.2016, вид спільної власності спільна часткова Ѕ, власник ОСОБА_2 Номер запису про право власності 18148612, дата державної реєстрації 15.12.2016, підстава виникнення права власності договір купівлі-продажу, № 1580 виданий 15.12.2016, приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Слєдовським М.С. Підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від 20.12.2016, вид спільної власності спільна часткова Ѕ, власник ОСОБА_1 .
Таким чином, 15.12.2016 об'єкт нерухомості вибув з володіння відповідача в зв'язку з його відчуженням фізичним особам.
Листом № 27 від 15.12.2015 відповідач звернувся до позивача про подовження на 25 років договору оренди земельної ділянки № 3863 від 31.03.2011 площею 0,0427 га, на якій розташована торгівельно-офісна будівля за адресою АДРЕСА_2, що належить ТОВ «ОФ-Інвест». Позивачем даний лист отримано 15.12.2015, вх. № 22-7798.
При цьому, як вбачається з наведеного листа, відповідачем додаткова угода позивачу не направлялась, виходячи зі змісту пропозиції відповідача щодо продовження договору оренди № 3863 від 31.03.2011.
Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом № 7034 від 22.12.2015 повідомило відповідача, що клопотання щодо поновлення терміну дії договору оренди розглянуто. Для подання на розгляд сесії міської ради питання про поновлення договору оренди земельної ділянки необхідно додатково подати до управління витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Згідно витягу з рішення Чернігівської міської ради № 6/VII-31 від 31.03.2016 «Про поновлення договорів оренди земельних ділянок юридичним та фізичним особам» вирішено у зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «ОФ-Інвест» передати земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:01:032:0620) в оренду, строком до 31 березня 2021 року, площею 0,0421 га по АДРЕСА_2 для експлуатації торгово-офісної будівлі (землі житлової та громадської забудови). Встановити розмір орендної плати на рівні 4 відсотків нормативної грошової оцінки.
Зі змісту наведеного п.31 рішення Чернігівської міської ради вбачається відсутність прийнятого рішення про поновлення або продовження договору оренди № 3863 від 31.03.2011, а вирішено укласти новий договір оренди зі строком до 31.03.2021 року.
Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради листом № 3259 від 20.05.2016 звернулось до відповідача для вирішення питання укладання договору оренди на вищевказану земельну ділянку необхідно додатково надати до управління кадастровий план земельної ділянки, акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Листом № 6952 від 21.11.2016 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради надіслало для укладення проект договору оренди земельних ділянок. Після підписання договору оренди просило повернути один екземпляр на адресу управління. Додаток вказано на 14 арк. Даний лист отримано відповідачем 25.11.2016, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 1400033547961, наявного в матеріалах справи.
Представник відповідача повідомив про неотримання наведеної вище кореспонденції позивача.
Листом № 2003 від 10.03.2017 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повторно звернулось до відповідача стосовно укладення договору оренди земельної ділянки, надіслало для укладення проект договору. Просило після підписання договору оренди повернути один екземпляр на адресу управління. В разі неукладення договору управління буде вимушено винести на розгляд комісії щодо відшкодування недотриманої вигоди Чернігівською міською радою при використанні відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Додаток на 14 арк. Даний лист отримано відповідачем 16.03.2017, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 1400034930890, наявного в матеріалах справи.
Листом № 01-21/701 від 05.06.2018 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради повторно звернулось до відповідача та повторно направило проекти договору оренди земельної ділянки для ознайомлення та укладання. Після підписання договору оренди повернути один екземпляр на адресу управління. В разі відмови від укладення договору оренди та за відсутності сплати за користування землею Чернігівська міська рада буде вимушена вжити заходів щодо відшкодування втрат (недоотриманої вигоди) міського бюджету при використанні вами земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Додатки - 2 екземпляри договору оренди земельної ділянки. Даний лист отримано відповідачем 12.06.2018, що підтверджується копією поштового повідомлення про вручення № 1400040104544, наявного в матеріалах справи. Отримання цього листа відповідачем не заперечується та підтверджується.
Таким чином, укладення договору оренди на підставі п.31 рішення Чернігівської міської ради № 6/VII-31 від 31.03.2016 між сторонами не відбулось й відповідач з 01.02.2016 року не мав договірних орендних правовідносин щодо оренди земельної ділянки з позивачем.
Згідно розрахунку Чернігівської міської ради суми збитків при використанні земельної ділянки площею 0,0420 га по АДРЕСА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю «ОФ-Інвест» за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 включно: нормативна грошова оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016 рік - 1317216,60 грн, Розмір орендної плати на 2016 рік (%) нормативної грошової оцінки, відповідно до п. 13.5.9.2 «Положення про плату за землю» затвердженого рішенням міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами та доповненнями - 4, період за який розраховуються збитки в 2016 році (31.03.2016-14.12.2016) - 259 днів, визначено платником, згідно поданої податкової декларації з плати за землю на 2016 рік за земельну ділянку з 01.01.2016 по 15.12.2016 (350 днів) - 26463,16 грн, необхідний розмір орендної плати у 2016 році за земельну ділянку в цілому на рік - 52688,66 грн, розмір орендної плати у 2016 році, грн. з 31.03.2016 по 14.12.2016 - 37285,15 грн. Сума задекларованих платником зобов'язань по орендній платі за земельну ділянку згідно поданих декларацій з плати за землю за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 включно - 19582,74 грн. Збитки за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 - 17702,41 грн.
Рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради від 21.12.2018 № 659 "Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" затверджено акт визначення збитків власнику землі, в особі Чернігівської міської ради № 138 від 27.11.2018, нанесених при використанні земельної ділянки площею 0,0420 га між будинками АДРЕСА_2, Товариством з обмеженою відповідальністю "ОФ-Інвест" з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 включно в сумі 17702,41 грн.
Листом № 1242/ІН/2-08 від 06.08.2019 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до відповідача про повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку площею 0,0420 га між будинками АДРЕСА_2, за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 включно в сумі 17702,41 грн.
Відповідачем даний лист не отримано, оскільки відділенням зв'язку повернуто на адресу управління з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.
Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Наведені норми земельного законодавства містять приписи щодо законного та підставного користування земельною ділянкою саме при укладенні та реєстрації договору оренди земельної ділянки.
В той же час, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ТОВ "ОФ-Інвест", зокрема укладення відповідних договорів оренди з Чернігівською міською радою та державної реєстрації такого права після спливу 31.01.2016 терміну дії попереднього договору оренди земельної ділянки.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів укладення іншого договору оренди земельної ділянки або додаткових угод до договору оренди після 31.03.2011 та їх державної реєстрації.
Таким чином, відповідач користувався цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а позиція відповідача щодо користування земельною ділянкою на умовах договору оренди № 3863 від 31.03.2011 після 01.02.2016 є неправомірною та хибною.
Усні посилання відповідача на приписи ст.33 Закону України «Про оренду землі» судом відхиляються з огляду на відсутність доведення відповідачем належними та допустимими доказами виконання вимог наведеної норми Закону щодо направлення позивачу примірників додаткових угод для підписання та їх укладення сторонами.
Оскільки обов'язок направлення додаткових угод законодавець поклав саме на орендаря, доказів укладення нового договору оренди на підставі рішення №6/УП-31 Чернігівської ради від 31.03.2016 відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати правомірними посилання відповідача щодо відсутності підстав для стягнення збитків, оскільки відповідачем вчинені дії по оплаті орендної плати протягом 2016 року на підставі поданої податкової декларації з плати за землю. При цьому, позивач при проведенні розрахунку збитків врахував проведені відповідачем оплати в розмірі 26463,16 грн.
Посилання відповідача про необізнаність про прийняте 31.03.2016 рішення №6/УП-31 Чернігівської ради суд вважає безпідставними з огляду на те, що приписами ч.11 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.
Доказів відсутності публікації наведеного рішення відповідачем суду не надано.
Посилання відповідача на приписи Податкового Кодексу України щодо порядку сплати орендної плати, судом до уваги не приймаються також, враховуючи наведені вище висновки суду щодо відсутності укладеної додаткової угоди до раніше укладеного договору оренди від 31.03.2011 року, що унеможливлює ототожнення щомісячного розміру орендної плати, порядку його сплати та збитків за використання земельної ділянки без наявності укладеного договору оренди та його реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. При цьому плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, відповідно до приписів ст. 14 Податкового кодексу України.
При цьому, справляння плати за землю або орендної плати землекористувачами або орендарями здійснюється на підставі документів, які підтверджують належне землекористування, в т. ч. Акт постійного користування земельною ділянкою або договір оренди земельною ділянкою.
Постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року визначено: 1. Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. 2. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. 3. Відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані *). *) Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян. 4. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).
Положення про порядок визначення та відшкодування збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам в місті Чернігові, затверджено Рішенням № 23/VII - 14 Чернігівської міської Ради 21.09.2017. Пунктом 1.3. цього Положення визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, самовільним зайняттям земельних ділянок, використанням земельних ділянок без оформлення документів, що посвідчують право на земельну ділянку відповідно до закону, в інших випадках, коли особа використовує земельну ділянку з порушенням земельного законодавства чи законодавства про плату за землю. Окрім того, Положенням від 21.09.2017 року визначено організаційні , процедурні порядки проведення визначення розміру збитків, роботи комісії та процедуру та порядок визначення розміру збитків.
Суд приймає до уваги доведеність позивачем площі земельної ділянки 0,0421 га, її сформованість, в т.ч. присвоєння кадастрового номеру 7410100000:01:032:0620, що підтверджує наявність земельної ділянки як об'єкту цивільних прав, що вбачається з рішення міської ради, договору оренди від 31.03.2011 року та кадастрового плану. При цьому, з Витягу з технічної документації Управління Держгеокадастру в Чернігівській області та рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2010» вбачається доведеність позивачем встановлення середньої (базової вартості) одного квадратного метра земельної ділянки в розмірі 176,39 грн. з урахуванням індексу інфляції за 2010 рік (1,0), яка в подальшому застосована відділом земельних ресурсів Чернігівської міської ради у розрахунку нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2016 із застосуванням коефіцієнтів, яка використовувалась відповідачем протягом 2016 року, в розмірі 3136,23 грн. за кв. м.
Таким чином, вартість 421 м.кв земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:032:0620 в 2016 році становить 1320352,23 грн. (421 м.кв. * 3136,23 грн. за м.кв.). Однак, як вбачається з позовної заяви та наведеного в ній розрахунку, позивачем застосовано інший розмір вартості 1317216,60 грн. (арк. справи 8), який суперечить зазначеному по тексту цієї ж позовної заяви (арк.справи 6).
Здійснивши перевірку розрахунку заявлених збитків із збереженням методології нарахування позивача, суд приходить до висновку, що правомірний розмір річної орендної плати становить 52814,09 грн. (1320352,23 грн. * 4% (ставка оренди), в той час як позивачем визначено 52688,66 грн. , а розмір орендної плати за період користування земельною ділянкою має становити 37373,91 грн. (52814,09 грн. / 366 днів * 259 днів фактичного користування з 31.03.2016 по 14.12.2016), замість невірно визначеного позивачем 37285,15 грн. А з урахуванням задекларованих сум орендної плати в 2016 році відповідачем в розмірі 26463,16 має становити 26463,16/366*259 =18726,66 грн., замість визначених позивачем 19582,74 грн. А тому загальна сума збережених коштів має становити 18647,25 (37373,91 грн.- 18726,66 грн.), замість невірно визначених позивачем 17702,14 грн., які й заявлені до стягнення.
Таким чином, сума які підлягає відшкодуванню має становити 18647,25 грн., однак позивачем заявлена в меншому розмірі, а тому визначений розмірі збитків 17702,14 грн. приймається судом як доведений.
Таким чином, матеріалами справи, підтверджується доведеність вимог щодо застосування визначеної грошової оцінки такої земельної ділянки та інших показників правомірність використання таких показників для розрахунку позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчим комітетом Чернігівської міської ради створено комісію на підставі рішення №326 від 27.07.2017, а п.1.14 рішенням 659 від 21.12.2018 року затверджено акт комісії із визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі в сумі 17702,41 грн за земельну ділянку площею 0,0420 га між будинками АДРЕСА_2, за період з 31.03.2016 по 14.12.2016 ТОВ «ОФ-Інвест».
З матеріалів справи не вбачається, сторонами суду не надано доказів визнання недійсним або скасування прийнятого 21.12.2018 рішенням за №659.
06.08.2019 Управлінням земельних ресурсів направлено відповідачу розрахунок безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати 17702,41 грн за період з 31.03.2016 по 14.12.2016.
Таким чином, позивачем доведена наявність використання відповідачем земельної ділянки без правовстановлюючих документів, безпідставне збереження коштів у розмірі орендної плати, доведеність розміру стягуваних коштів та порушеного права позивача яке підлягає судовому захисту.
За таких обставин суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОФ-Інвест" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за орендне користування нею протягом за період з 31.03.2016 по 14.12.2016, а тому зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.01.2019 у справі № 916/2927/17).
Щодо встановлення обставин захисту порушеного права позивача з врахування поданої відповідачем заяви про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідач заявляє про пропуск строку позовної давності позивачем. Позивачем відповідь на відзив не формувалась, заперечень та доказів на позицію відповідача щодо пропуску строку позовної давності суду не надано.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.
Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Таким чином, позовні вимоги заявлені поза межами строків позовної давності не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом цього строку, що є підставою для відмови у задоволенні позову (частина 4 статті 267 ЦК України).
У відповідності до частин 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
В матеріалах справи міститься відзив відповідача, в якому відповідач заявляє про застосування позовної давності до вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 31.03.2016 по 14.12.2016.
Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду 20.12.2019 року. При цьому, обізнаність позивача про порушене право слід вважати за кожен день, починаючи з 31.03.2016 по 14.12.2016 року, а прийняте Чернігівською міською радою рішення №659 від 21.12.2018 року «Про затвердження актів комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» таким, що не впливає на початок перебігу такого строку, з огляду на здійснене фактичне користування відповідачем земельною ділянкою в 2016 році без правових підстав, обізнаність про це позивача та вчинення позивачем дій протягом 2016 року щодо спонукання до укладення договору оренди відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що збитки розраховуються позивачем за 259 днів 2016 року, останньою датою нарахування яких є 14.12.2016, суд приходить до висновку, що позивачем пропущений 3 річний строк для звернення до суду (позовна давність), заяв про поважність причин строку позовної давності позивачем не подавалось як й відповіді на відзив, а тому в позові про стягнення 17702,41 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 30.03.2016 по 14.12.2016 слід відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку для звернення до суду (позовної давності).
Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Посилання відповідачем у відзиві на позов про сплату орендної плати в більшому обсязі в грудні 2016 року не підтверджено належними, допустимими доказами, а тому судом до уваги не приймається.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку в відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.42, 46, 74, 123, 129, 233, 238, 239, 241 Господарського процесуального кодексу України,
В задоволенні позову Чернігівської міської ради (вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОФ-Інвест" (вул. Івана Мазепи, 2, кв. 1, м. Чернігів, 14000) про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 17702,41 грн відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складено 03.02.2020.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/. Відомості про адреси для листування та зв'язку Господарського суду Чернігівської області: пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. 676-311, факс 77-44-62.
Суддя І.А. Фетисова