ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ
28 січня 2020 року Справа № 913/652/19
м. Харків Провадження № 3/913/652/19
Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Медуниці Р.І., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом
Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", м. Сєвєродонецьк Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс", м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 7 226 329 грн. 40 коп.
в присутності представників учасників справи:
від позивача - Водолазський Д.В. - адвокат, довіреність від 27.12.2019 № 05/49;
від відповідача - представник не прибув.
Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з очищення побутових та промислових стічних вод від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01 в сумі 7 275 768 грн. 88 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з очищення побутових та промислових стічних вод від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01 стосовно своєчасної оплати наданих послуг за актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.11.2019 позовну заяву передано на розгляд судді Секірському А.В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 02.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/652/19, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 17.12.2019.
17.12.2019 від відповідача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" надійшов відзив на позовну заяву від 12.12.2019 № 1486, в якому відповідач проти наявності заборгованості в сумі 7 275 768 грн. 88 коп. заперечує та зазначає, що позивачем при здійсненні розрахунку не враховано протоколи про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.09.2019 № 5071, від 20.09.2019 № 5270, від 04.10.2019 № 5571 та від 30.10.2019 № 6114 на загальну суму 49 439 грн. 48 коп., які відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України були підписані між сторонами у справі, тому розмір заборгованості відповідача за договором від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01 складає 7 226 329 грн. 40 коп., що підтверджується актом звірення.
Також від відповідача надійшла заява від 12.12.2019 № 1487 про відстрочення виконання рішення щодо стягнення заборгованості та судового збору на 1 рік з моменту набрання рішенням законної сили.
На обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що заборгованість ТОВ "Таун Сервіс" з оплати за послуги з очищення побутових та промислових стічних вод за договором від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01 виникла як у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджуються органом державної влади, оскільки тарифи покривали витрати підприємства на виробництво цих послуг лише на 90% та не враховували різке зростання вартості електроенергії, сировини і матеріалів, які використовуються відповідачем при наданні послуги, мінімальної заробітної плати, орендної плати на землю та ставки податків, так і у зв'язку із заборгованістю державного бюджету перед підприємством з погашення різниці між фактичною вартістю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади в розмірі 28 356 730 грн. 00 коп.
Також, з початку проведення антитерористичної операції на території Луганської області, тобто з 01.04.2014, а потім і під час проведення Операції об'єднаних сил, в місті Сєвєродонецьк Луганської області значно збільшилася кількість мешканців та юридичних осіб - споживачів послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, з одночасним різким погіршенням з боку усіх споживачів розрахунків за спожиті послуги, заборгованість за які з кожним роком тільки зростає і на теперішній час складає 19 655 000 грн., що суттєво негативно впливає на фінансово-господарський стан підприємства.
Більш того, примусове виконання виконавчого документа, виданого на підставі майбутнього рішення суду щодо стягнення заборгованості з ТОВ "Таун Сервіс" на користь ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", унеможливить своєчасні розрахунки відповідача за електроенергію, постачання якої згідно Закону України "Про ринок електричної енергії" здійснюється тільки на умовах попередньої оплати, що потягне за собою знеструмлення об'єктів підприємства, які забезпечують водопостачання та водовідведення міста Сєвєродонецька Луганської області та прилеглих районів, а відтак повну зупинку централізованого постачання питної води та централізованого водовідведення населених пунктів. Разом з тим, така зупинка централізованого водопостачання та водовідведення призведе до виникнення дуже серйозних негативних екологічних та санітарно-епідемічних наслідків для життєзабезпечення населення, оскільки позбавить людей в задоволенні їхніх життєво важливих фізіологічних потреб та створить загрозу їх життю і здоров'ю.
Крім того, заявою від 12.12.2019 № 1488 відповідач просив розгляд справи провести без участі представника товариства.
У судове засідання 17.12.2019 прибув представник позивача.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 04.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 17.12.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи в підготовчому провадженні на 14.01.2020.
10.01.2020 від позивача у справі - Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" надійшла заява від 03.01.2020 № 05/юд-141 про зменшення розміру позовних вимог до 7 226 329 грн. 40 коп., оскільки при здійсненні розрахунку суми боргу не враховані протоколи про зарахування зустрічних однорідних вимог на загальну суму 49 439 грн. 48 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду, оскільки подана у строки, встановлені п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України, та відповідає вимогам до форми та змісту письмової заяви. Ціна позову, з урахуванням зменшення розміру позовних вимог, становить 7 226 329 грн. 40 коп.
У судове засідання 14.01.2020 прибув представник позивача.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 23.12.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 14.01.2020 закрито підготовче провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 28.01.2020.
У судове засідання 28.01.2020 прибув представник позивача.
Відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений завчасно 20.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Оцінивши надані докази і доводи представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 21.01.2016 між Приватним акціонерним товариством "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" укладено договір про надання послуги з очищення побутових та промислових стічних вод № 24/ПО/16-01 (аркуші справи 16-20) та додаткова угода від 27.12.2016 № б/н (аркуш справи 21).
Відповідно до п. 1.1 договору Приватне акціонерне товариство "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" - позивач у справі, учасник за договором, зобов'язалось приймати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" - відповідача у справі, замовника за договором, у 2016 році на свої очисні споруди для очищення побутові та промислові стічні води в об'ємі 6960 т.м3/рік, а замовник зобов'язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з очищення побутових та промислових стічних вод на умовах, визначених цим договором, та виконувати інші умови даного договору.
Сума цього договору визначається як сума всіх належних платежів за очищення побутових та промислових стічних вод протягом терміну дії вказаного договору (п. 3.1 договору).
Пунктом 4.1 договору врегульовано, що замовник оплачує за надані послуги на підставі наданого учасником акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) у строк п'яти робочих днів після їх отримання. Учасник надсилає 2 примірники акту здачі-прийняття робіт (надання послуг), який замовник оформлює та 1 примірник повертає учаснику.
Оплата здійснюється замовником у безготівковому порядку на поточний рахунок учасника (п. 4.2 договору).
На дату укладення договору ціна за очищення побутових та промислових стічних вод становить 2 100 грн. 00 коп. за 1000 м3 без ПДВ, з ПДВ - 2 520 грн. 00 коп. (п. 4.3 договору).
Ціна може бути зміненою залежно від тарифу, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (п. 4.4 договору).
Згідно п. 5.4 договору замовник та учасник щомісячно складають двосторонні акти, завірені печатками, по одному примірнику кожній із сторін, про кількість побутових та промислових стічних вод, прийнятих на очистку за звітний період по випуску № 1 по показанням приладу обліку, по випуску № 2 згідно наданих розрахунків не пізніше останньої доби місяця та акту прийому-передачі товарної продукції (надання послуг).
Даний договір вступає в силу з 01.02.2016 і діє по 31.12.2016 (п. 10.1 договору). Умови договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін, з обов'язковим укладанням додаткової письмової угоди, яка являється невід'ємною частиною договору, крім пунктів 6.1, 6.4 (п. 10.2 договору).
Додатковою угодою від 27.12.2016 № б/н пункт 10.1 договору викладено в наступній редакції: "Даний договір вступає в силу з 01.02.2016 і діє до 31.01.2017".
На виконання зобов'язань за договором позивач за період з 29.01.2016 по 31.01.2017 прийняв від відповідача на очисні споруди стічні води, що підтверджується актами прийому-передачі стічних вод (аркуші справи 22-33):
- від 29.02.2016 в об'ємі 389920 м3;
- від 31.03.2016 в об'ємі 373480 м3;
- від 29.04.2016 в об'ємі 328730 м3;
- від 31.05.2016 в об'ємі 353130 м3;
- від 30.06.2016 в об'ємі 321590 м3;
- від 31.07.2016 в об'ємі 311430 м3;
- від 31.08.2016 в об'ємі 354290 м3;
- від 30.09.2016 в об'ємі 325853 м3;
- від 31.10.2016 в об'ємі 349980 м3;
- від 30.11.2016 в об'ємі 352800 м3;
- від 30.12.2016 в об'ємі 356320 м3;
- від 31.01.2017 в об'ємі 389090 м3.
Загальний об'єм прийнятих стічних вод складає 4206613 м3.
Факт наданих відповідачу послуг в загальному розмірі 10 600 664 грн. 76 коп. підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг):
- від 29.02.2016 № 1036 на суму 982 598 грн. 40 коп.;
- від 31.03.2016 № 1558 на суму 941 169 грн. 60 коп.;
- від 30.04.2016 № 2093 на суму 828 399 грн. 60 коп.;
- від 31.05.2016 № 2629 на суму 889 887 грн. 60 коп.;
- від 30.06.2016 № 3095 на суму 810 406 грн. 80 коп.;
- від 31.07.2016 № 3657 на суму 784 803 грн. 60 коп.;
- від 31.08.2016 № 4169 на суму 892 810 грн. 80 коп.;
- від 30.09.2016 № 4667 на суму 821 149 грн. 56 коп.;
- від 31.10.2016 № 5155 на суму 881 949 грн. 60 коп.;
- від 30.11.2016 № 5678 на суму 889 056 грн. 00 коп.;
- від 30.12.2016 № 6183 на суму 897 926 грн. 40 коп.;
- від 31.01.2017 № 431 на суму 980 506 грн. 80 коп. (аркуші справи 34-45).
Відповідач за надані послуги розрахувався частково на суму 3 324 895 грн. 88 коп.
Крім того, між позивачем та відповідачем на загальну суму 49 439 грн. 48 коп. було укладено угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 11.09.2019 № 5071, від 20.09.2019 № 5270, від 04.10.2019 № 5571 та від 30.10.2019 № 6114, які оформлювались протоколами про зарахування зустрічних однорідних вимог (аркуші справи 72-75), тому, з урахуванням часткової оплати та зарахування зустрічних однорідних вимог, залишок заборгованості за укладеним договором від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01 складає 7 226 329 грн. 40 коп.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.
У відповідності з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Договір від 21.01.2016 № 24/ПО/16-01, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Загальні положення про послуги визначені главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
За правилами ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 1 ст. 530 ЦК України врегульовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг з очистки стічних вод та наявності заборгованості, яка станом на день розгляду справи відповідачем не погашена і становить 7 226 329 грн. 40 коп., що також підтверджується актом звірення за період з 01.02.2016 - 25.11.2019, підписаним відповідачем.
Разом з тим, відповідач просить суд відстрочити виконання рішення на 1 рік.
Згідно ч. 1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Положенням ч. 3 ст. 331 ГПК України передбачено, зокрема, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
За змістом наведених норм, відстрочення або розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частини 4, 5 ст. 331 ГПК України).
Тобто відстрочення виконання судового рішення пов'язано з об'єктивними, непереборними (виключними) обставинами, які ускладнюють його вчасне виконання. Винятковість обставин, що мають бути встановлені судом щодо надання розстрочки виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, а тому оцінка доказів, що підтверджують зазначені обставини повинна бути здійснена судом за правилами ст. 86 ГПК України і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.
Отже, вирішення питання щодо надання чи відмову в наданні відстрочки виконання рішення суду є суб'єктивним правом суду, яке останній приймає на власний розсуд шляхом оцінки наданих сторонами доказів.
Між тим, принципова можливість застосування відстрочення відносно виконання рішення у справі № 913/652/19 не може бути ототожнена із винятковими обставинами, що утруднюють чи унеможливлюють виконання рішення.
Пункт 1 ст. 6 §1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
У зв'язку з тим, що відстрочення та розстрочення подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.
Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.
Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Суд враховує, що цей спір виник з вини відповідача. Сторони у справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах, тому надання відстрочки виконання рішення ще на якийсь час приведе сторін в нерівні економічні умови.
Звертаючись з заявою про відстрочення виконання рішення на 1 рік, відповідач не надав жодного доказу на підтвердження здатності виконати ним боргові зобов'язання через 1 рік, не надано доказів, які б підтверджували його дійсні наміри щодо вжиття заходів, спрямованих на фактичне виконання рішення. Тобто, суду не надано належних доказів того, що надання судом відстрочки буде виправданим та забезпечить реальну можливість виконання судового рішення у даній справі. Скрутний фінансовий стан боржника у зв'язку з наявністю заборгованість державного бюджету перед підприємством та погіршення розрахунків з боку споживачів за спожиті послуги не звільняє відповідача від належного виконання зобов'язань перед позивачем.
Проаналізувавши доводи відповідача, викладені у заяві від 12.12.2019 № 1487, приймаючи до уваги викладене вище, а також - тривалість невиконання грошових зобов'язань перед позивачем, їх поточний стан, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення на 1 рік, враховуючи також і необхідність дотримання майнових інтересів позивача у світлі інфляційних процесів у економіці.
В той же час, відповідач не позбавлений права, за наявності достатніх підстав, звернутися до суду із заявою про відстрочення чи розстрочення на стадії виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 7 226 329 грн. 40 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за подання позову покладається на відповідача в сумі 108 394 грн. 94 коп.
Крім того, у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог, позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 741 грн. 59 коп. за ухвалою суду на підставі відповідної заяви.
У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс" про стягнення 7 226 329 грн. 40 коп. задовольнити в повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таун Сервіс", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Богдана Ліщини, 13, ідентифікаційний код 36048157 на користь Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об'єднання Азот", Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, 5, ідентифікаційний код 33270581 заборгованість в сумі 7 226 329 грн. 40 коп., судовий збір в сумі 108 394 грн. 94 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
4.Повний текст рішення складено і підписано - 03.02.2020.
Суддя А.В. Секірський