03 лютого 2020 року
Київ
справа №200/4365/19-а
адміністративне провадження №К/9901/35064/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Дашутіна І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевірив касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про внесення змін до наказу, стягнення коштів.
І. Суть справи
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 .
Донецький окружний адміністративний суд своїм рішенням від 25 липня 2019 року позов задовольнив, а саме:
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 рік;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2018 рік;
- визнав протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2016 року до 2018 рік, у зв'язку із звільненням з військової служби у запас;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року до 2018 рік;
- визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 20 грудня 2016 року до 1 березня 2018 року;
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 20 лютого 2016 року до 1 березня 2018 року.
Це рішення Перший апеляційний адміністративний суд своєю постановою від 12 листопада 2019 року скасував в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 8 вересня 2018 року до дати повного розрахунку або на час ухвалення рішення суду. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 8 вересня 2018 року до дати повного розрахунку або на час ухвалення рішення суду задовольнив частково, а саме:
- зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з 8 вересня 2018 року до дати прийняття судом рішення 25 липня 2019 року.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2019 року у справі №200/4365/19-а залишив без змін.
В своїй касаційній скарзі Військова частина НОМЕР_1 просить скасувати постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року «повністю і ухвалити нове рішення або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд».
Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати судового збору.
Однак, скаржник усунув недоліки касаційної скарги шляхом направлення на адресу суду платіжного доручення про сплату судового збору.
Отже, скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, вона відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - “КАС України”), що дає змогу суду вирішити питання про відкриття, або відмову у відкритті касаційного провадження.
Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає за потрібне відмовити у відкритті касаційного провадження.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Пункт 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - “КАС України”) передбачає таке поняття як адміністративна справа незначної складності - це справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Зокрема, до справ незначної складності належать справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції” займають відповідальне та особливо відповідальне становище (пункт 17 статті 4, пункт 1 частини 6 статті 12 вказаного Кодексу). До публічної служби належить діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги вбачається, що згідно витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 7 вересня 2018 року №257, старшого солдата ОСОБА_1 , номера обслуги - радіотелефоніста 1 розрахунку 2 реактивного артилерійського взводу реактивної артилерійської батареї військової служби за контрактом, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 7 вересня 2018 року №62-РС, отже, він не є особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище в розумінні Закону України «Про запобігання корупції», а відтак ця справа належить до справ незначної складності.
Відкриваючи провадження у цій справі, суд першої інстанції, виходячи з положень пункту 20 частини першої статті 4 та статті 257 КАС України, відніс таку справу до категорії справ незначної складності та розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, зокрема, судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доводи касаційної скарги відповідача не містять посилань і відповідних обґрунтувань наявності перелічених вище виняткових обставин, які б дозволили Верховному Суду переглянути цю справу незначної складності в касаційному порядку.
Відповідач мотивує свою касаційну скаргу тим, що суди порушили норми матеріального і процесуального права, не повністю з'ясували обставини справи й не дослідили всі її матеріали.
Отже, відповідач не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які за положеннями КАС України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.
Крім того за змістом пункту 8 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, типові справи.
Типові справи, в розумінні пункту 21 частини першої статті 4 КАС України, є справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.
Предметом спору цій справі також є визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року до 2018 року.
Верховний Суд зазначає, що в аналогічних правовідносинах сформований правовий висновок Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року, прийнятої за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18.
За приписами частини п'ятої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Верховний Суд враховує, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з врахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 21 серпня 2019 року, прийнятої за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року у зразковій справі №620/4218/18, а доводи касаційної скарги не містять обґрунтування щодо наявності у даному випадку обставин, визначених частиною п'ятою статті 291 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких умов і обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Одночасно, Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 4, 12, 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про внесення змін до наказу, стягнення коштів.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
І.В. Дашутін
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду