03 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 904/1484/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Пількова К.М., Кушніра І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019
за позовом Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М"
до Громадської організації "Антикорупційна правозахисна рада"
про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить ділову репутацію,
02.01.2020 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Приватне агропромислове підприємство "М-Самара-М" звернулось із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 (повний текст постанови складено 05.12.2019) та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
За результатами розгляду матеріалів зазначеної скарги, касаційний суд дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 4 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За приписом частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України визначено форму і зміст касаційної скарги.
Зокрема, відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої цієї статті у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень), а також вимоги особи, яка подає скаргу.
Тобто, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначити в касаційній скарзі про неправильне застосування норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття оскаржуваних рішень. Скаржник повинен зазначити, які саме норми матеріального чи процесуального права, на його думку, порушено або застосовано неправильно, у чому полягає це порушення або неправильне застосування.
Водночас, скаржник не зазначає належних аргументів та правового обґрунтування неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції процитованих у скарзі норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, і яким чином це вплинуло на прийняття оскаржених судових рішень у цій справі.
Посилаючись у касаційній скарзі на порушення судами першої та апеляційної інстанцій пункту 7 частини першої та пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України, заявником не обґрунтовано та не наведено доводів у чому саме полягає таке порушення норм процесуального права, а в прохальній частині касаційної скарги взагалі не зазначено вимоги щодо оскаржених судових рішень за результатами касаційного перегляду.
Крім того, слід зауважити, що касаційну скаргу подано з порушенням вимог, встановлених статтями 288, 290, 291 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаргу подано поза межами строку, встановленого частиною першою статті 288 вказаного Кодексу без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; до касаційної скарги не надано докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; судовий збір сплачено без врахування вимог підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"; до скарги не надано листи з описом вкладення на підтвердження відправлення касаційної скарги, і доданих до неї документів, іншим учасникам справи.
З огляду на викладене, Суд касаційної інстанції дійшов висновку, що у касаційній скарзі Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" не викладено передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, а тому вказана скарга підлягає поверненню відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі частини сьомої статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу належить залишити в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 та на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2019 у справі №904/1484/19 не приймати до розгляду та повернути.
2. Копію цієї ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами надіслати заявнику, копію ухвали - іншим учасника справи.
3. Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "М-Самара-М" залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді К.М. Пільков
І.В. Кушнір