ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.02.2020Справа № 910/416/20
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" про забезпечення позову у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон"
про стягнення заборгованості у розмірі 110 093,00 грн.
Представники учасників справи: не викликались
Приватне акціонерне товариство "Смілянський машинобудівний завод" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон" про стягнення заборгованості у розмірі 110 093,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг зберігання після закінчення Договору зберігання № 1-01/2016 від 01.10.2015 у сумі 110 093,00 грн. за період з 01.04.2018 по 10.01.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 у справі № 910/416/20 позовну заяву залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України та надано позивачу строк для усунення недоліків.
23.01.2020 до суду представником позивача подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 відкрито провадження у справі № 910/416/20, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам у справі строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
27.01.2020 до Господарського суду міста Києва представником Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої заявник просить суд накласти арешт на майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвагон", що передане на зберігання Приватному акціонерному товариству "Смілянський машинобудівний завод" за Договором зберігання № 1-01/2016 від 01.10.2015, перелік якого міститься в Акті приймання-передачі речей на зберігання від 01.12.2016.
У зв'язку із перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці у період з 27.01.2020 по 31.01.2020, розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" про забезпечення позову здійснюється у перший робочий день - 03.02.2020.
Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" про забезпечення позову та додані до неї документи, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч.1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Частиною 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.
Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявник обґрунтовує подану ним заяву тим, що відповідно до Договору зберігання № 1-01/2016 від 01.10.2015 відповідач передав, а позивач прийняв на строкове, оплатне зберігання майно, а саме обладнання та матеріали, перелік яких визначено в Акті приймання-передачі речей на зберігання від 01.12.2016. Після закінчення дії Договору відповідач відмовився забирати майно зі зберігання. За твердженням заявника, відповідач не вчиняв активних дій, спрямованих на вилучення зі зберігання майна та не сплачував за збереження майна після закінчення строку Договору. Заявник зазначає, що відповідач виявився безвідповідальним контрагентом, що випливає з його бездіяльності щодо виконання усіх умов Договору зберігання № 1-01/2016 від 01.10.2015. Позивач вважає, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно, що належить відповідачу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Дослідивши подані заявником документи, додані до заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Суд звертає увагу на те, що в разі задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, вартість якого суду не доведена належними, допустимими та достатніми доказами, не буде збережено забезпечення збалансованості інтересів сторін.
Крім того, у заяві про забезпечення позову позивачем зазначено, що майно, на яке заявник просить накласти арешт знаходиться на відповідальному зберіганні у позивача.
Суд не вбачає наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
У даному випадку обставин, з якими процесуальний закон пов'язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що заявником у своїй заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено належними доказами, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у зв'язку з чим заява Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" визнається судом необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо зустрічного забезпечення, то суд також не вбачає підстав для вчинення такої процесуальної дії.
Керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1.У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Смілянський машинобудівний завод" про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 03.02.2020.
Суддя С. В. Стасюк