ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
31.01.2020Справа № 910/3338/19
За позовом Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-спорт", м. Бровари, Броварський район, Київська область
до Київського квартирно-експлуатаційного управління, м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Міністерство оборони України, м. Київ
про визнання договору укладеним, -
суддя Морозов С.М.
За участю представників сторін:
від позивача: Чекмаз О.М. (керівник);
від відповідача: Сажієнко І.О. (представник згідно положення);
від третьої особи: Комар А.Ю. (представник за довіреністю №220/568/Д від 23.09.2019 року).
Спільне підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-спорт" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського квартирно-експлуатаційного управління (відповідач) про визнання укладеним на новий строк, а саме 2 роки 364 дні починаючи з 18.05.2017, Договір оренди будівель, споруд та майданчиків, розташованих на території військового містечка №201 в Київському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 29 №181/9-175р від 30.05.1999 року.
Ухвалою від 20.03.2019 року суддею Мельник В.І. справу було прийнято до провадження за правилами загального провадження, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 15.04.2019.
Окрім того, ухвалою від 20.03.2019 року суддею Мельник В.І. було відмолено Спільному підприємству у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-спорт" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
21.03.2019 року позивачем в справі подано до суду заяву про відвід судді Мельник В.І. від розгляду справи №910/3338/19.
Ухвалою від 22.03.2019 року суддею Мельник В.І. було задоволено заяву Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-спорт" про відвід судді Мельника В.І. та відведено його від розгляду справи №910/3338/19, матеріали справи передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматичний розподіл справи.
У результаті повторного автоматизованого розподілу матеріали справи №910/3338/19 були передані судді Морозову С.М.
Ухвалою від 02.04.2019 суддею Морозовим С.М. було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.04.2019 року.
Ухвалою суду від 05.04.2019 було виправлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 02.04.2019 у справі №910/3338/19 допущену технічну описку та зазначено вірну дату підготовчого судового засідання - 14.05.2019.
11.04.2019 року до звернувся позивач із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2019 відмовлено в задоволенні заяви Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапсан-спорт" про забезпечення позову у справі.
В підготовчому засіданні 14.05.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.06.2019.
04.06.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого він зазначає, що термін дії Договору було встановлено до 17.05.2017 року, а тому підставою припинення правовідносин стало настання відповідної календарної дати та намір відповідача не продовжувати дію договору. Окрім того, відповідачем зазначено також, що позивачем втрачено переважне право на укладення договору.
18.06.2019 року представником відповідача подано до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство оборони України.
В підготовчому засіданні 18.06.2019 було оголошено перерву до 30.07.2019.
16.07.2019 року від Північного апеляційного господарського суду надійшов для долучення оригінал Постанови від 10.07.2019 про залишення без змін ухвали Господарського суду міста Києва від 20.03.2019 року.
В засіданні 30.07.2019 року було оголошено ухвалу Господарського суду міста Києва про залучення Міністерства оборони України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відкладення підготовчого засідання до 01.10.2019 року.
19.08.2019 від третьої особи до суду надійшли пояснення, в яких викладена позиція, аналогічна позиції відповідача, зазначена в поданому останнім відзиві. Також третьою особою в своїх поясненнях зазначено, що у позивача не могли виникнути законні сподівання на продовження орендних відносин.
В підготовчому засіданні 01.10.2019 судом було оголошено перерву до 12.11.2019 року.
В засіданні 12.11.2019 судом було ухвалено закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.01.2020 року.
В судовому засіданні 21.01.2020 керівник позивача підтримав викладені в позові вимоги та просив їх задовольнити повністю, а представник відповідача та представник третьої особи заперечували проти задоволення позовних вимог та просили в їх задоволенні відмовити повністю.
В судовому засіданні 21.01.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
30 травня 1999 року між Міністерством оборони України (орендодавець) та Спільним підприємством у формі закритого акціонерного товариства "Сапсан-спорт" (орендар) укладено Договір оренди №181/9-175р. будівель, споруд та майданчиків, розташованих на території військового містечка №201 в Київському гарнізоні за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Чкалова, 29. (надалі - Договір оренди).
Відповідно до розділу 1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення та майданчики - надалі майно, яке знаходиться на балансі Міністерства оборони України і розташоване на території військового містечка №201, в Київському гарнізоні, вартість якого визначена відповідно до Акту оцінки вартості майна і становить 198 600,00 грн. Майно надається для використання в якості спортивно-стрілецького комплексу.
Пунктом 11.1. Договору оренди становлено, що він діє з дня вступу орендаря у користування майном відповідно до п. 2.1. даного Договору і діє до 30.05.2009 року строком на 10 років.
За Актом прийому-передачі нежитлових приміщень та асфальто-бетонних майданчиків, розташованих на території військового містечка №201 в Київському гарнізоні за адресою: м. Бровари, вул. Чкалова, 29 від 29.05.1999 позивачем прийнято в оренду нежитлові приміщення та асфальто-бетонні майданчики.
В подальшому 18.08.2009 року між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням та СП ТОВ "Сапсан-спорт" було укладено Додатковий договір №42д/ККЕУ до договору оренди №181/9-175р. нерухомого військового майна, розташованого в Броварському гарнізоні №201. (надалі - Додатковий договір оренди №42д/ККЕУ).
Відповідно до п. 10.4. Додаткового договору оренди №42д/ККЕУ у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення додаткового договору оренди на новий строк протягом місяця до закінчення строку оренди, дія додаткового договору оренди припиняється після закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 10.7. Додаткового договору оренди №42д/ККЕУ чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Нормами п. 10.9. та 10.10. Додаткового договору оренди №42д/ККЕУ визначено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю. У разі якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акту приймання - передачі про повернення майна покладається на орендаря.
В подальшому, між Київським квартирно-експлуатаційним управлінням та СП ТОВ "Сапсан-спорт" було укладено Додатковий договір №12д/2014/ККЕУ від 12.08.2014 року. (надалі - Додатковий договір оренди №12д/2014/ККЕУ).
Пунктом 10.1. Додаткового договору оренди №12д/2014/ККЕУ встановлено, що договір оренди діє з моменту підписання та до 17.05.2017 року.
Як зазначає позивач, ним було надіслано на адресу відповідача звернення від 03.05.2017 року та від 15.05.2017 року до яких було прикладено проекти додаткових угод про продовження терміну оренди на два роки 364 дні, проте відповіді від ККЕУ позивачем так отримано і не було, у зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступного висновку.
Особливості регулювання відносин, пов'язаних з орендою державного і комунального майна визначені, зокрема Законом України "Про оренду державного і комунального майна" (далі - Закон), яким визначені умови укладення, особливості зміни, припинення і поновлення договору оренди державного і комунального майна.
Статтею 17 Закону регламентовані порядок та підстави продовження договору оренди у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору, коли орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди (частина 2 цієї статті), так і у випадку укладення договору оренди на новий термін у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частина 3 цієї статті).
Згідно з частиною 2 статті 17 Закону у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до частини 3 цієї статті Закону після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Частиною 2 статті 26 Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Як зазначалось вище, пунктом 10.1. Додаткового договору оренди №12д/2014/ККЕУ встановлено, що договір оренди діє з моменту підписання та до 17.05.2017 року.
Відповідач направив на адресу позивача лист №303/25-1825 від 07.04.2017 року зі змісту якого вбачається, що ККЕУ повідомив СП ТОВ «Сапсан-Спорт» про те, що договір оренди №181/9-175р від 30.05.1999 року продовжуватись не буде.
Листом №303/25-2271 від 28.04.2017 року ККЕУ повторно повідомило СП ТОВ «Сапсан-Спорт» про те, що договір оренди №181/9-175р від 30.05.1999 року продовжуватись не буде.
Позивачем було направлено відповідачу заяву №11 від 03.05.2017 року про укладення Додаткового договору оренди на новий строк.
Проте, відповідач листом №303/20-2731 від 25.05.2017 року вкотре повідомив ТОВ «Сапсан-Спорт» про те, що договір оренди №181/9-175р від 30.05.1999 року продовжуватись не буде.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено у ч. 4 ст. 41 Конституції України, якою визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з нормою ст. 319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав встановлені законом.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). Особливості зазначеного статусу визначені у статті 3 Закону, згідно з яким військове майно закріплюється за військовими частинами на праві оперативного управління. Під правом оперативного управління розуміється таке майнове право, за яким відповідна юридична особа володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до вказівок власника та призначення майна. Законом окреслюються межі використання зазначеного майна - лише за його цільовим і функціональним призначенням (ч. 2 ст. 3).
Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до частини 2 статті 291 ГК України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Частиною 4 ст. 284 ГК України передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
З врахуванням викладених вище обставин та пояснень представників сторін, наданих в судових засіданнях, Міністерство оборони України та Київське квартирно-експлуатаційне управління не мали наміру продовжувати дію Договору оренди.
До матеріалів справи відповідачем додано лист ККЕУ від 11.05.2017 року №303/25-2409, в якому зазначається, що Міністерством оборони України прийнято рішення про не продовження із Спільним підприємством у формі ТОВ «Сапсан-Спорт» Договору оренди на новий термін та повернення нерухомого майна Київському КЕУ 17.05.2017 року.
Відтак, враховуючи, що відповідач висловив своє заперечення проти продовження дії договору оренди, то суд зазначає, що Договір оренди №181/9-175р від 30.05.1999 року припинив свою дію з 17.05.2017 року.
Згідно з нормою ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.
Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють відповідно органи державної влади (ч. 2 ст. 326 ЦК). Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами (ч. 3 ст. 326 ЦК).
Згідно зі ст. 4 Закону від 21 вересня 2006 р. № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об'єктами державної власності; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства та інші органи виконавчої влади; Фонд державного майна України; органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації; Національна академія наук України, галузеві академії наук. Державна керуюча холдингова компанія має статус уповноваженого органу управління щодо об'єктів управління державної власності, що передані до її статутного капіталу та статутного капіталу її корпоративних підприємств.
Враховуючи наведені законодавчі приписи, слід дійти висновку, що реалізація орендарем його переважного права перед іншими претендентами на оренду цього ж майна після закінчення строку дії договору оренди, можлива лише у разі наявності у орендодавця наміру подальшого передання цього майна в оренду і виключно шляхом укладення нового договору оренди у порядку, передбаченому Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Як зазначено представником Міністерства оборони України в судовому засіданні 21.01.2020 року Міністерство не має наміру передавати в подальшу оренду майно, яке передавалось позивачу за Договором оренди.
Згідно зі ст. 134 ГК України та ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд.
Отже, законодавець передбачив право власника відмовитися від продовження договору оренди і право орендаря на його продовження при умові належного виконання договірних зобов'язань та наявності інших суб'єктів господарювання на оренду спірного майна.
Враховуючи викладене, сторони не дійшли згоди щодо продовження договору на новий строк, а листи відповідача свідчать про відмову орендодавця в поновленні спірного договору оренди земельної ділянки.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для визнання укладеним на новий строк Договір оренди будівель, споруд та майданчиків, розташованих на території військового містечка №201 в Київському гарнізоні за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Чкалова, 29 №181/9-175р від 30.05.1999 року.
В той же час суд вважає за необхідне вказати, що Верховний суд України зазначає про з'ясування обставин, які пов'язані з наміром власника використовувати спірне майно саме для власних потреб, оскільки ця обставина, у разі з'ясування, що майно буде знову передаватися в оренду, свідчитиме про порушення власником вимог, встановлених ст. 285 Господарського кодексу України та ст. 777 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Залишити за позивачем судовий збір, сплачений до державного бюджету, в сумі 1 921,00 грн.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 31.01.2020 року.
Суддя С.М. Морозов