Ухвала від 30.01.2020 по справі 926/767-б/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" січня 2020 р. Справа № 926/767-б/15

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка В.В., розглянувши матеріали заяви власника приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 про перегляд постанови Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 за нововиявленими обставинами у справі

За заявою публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ", м.Київ

до приватної фірми "Інтервал", м. Чернівці

про банкрутство

представники сторін - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/767-б/15 про банкрутство приватної фірми "Інтервал".

Постановою від 31.08.2016 приватну фірму "Інтервал" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Кучака Ю.Ф.

04.03.2019 власник приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 подав заяву від 27.02.2019 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути і скасувати постанову про визнання банкрутом ПФ "Інтервал".

В обґрунтування наявності підстав для перегляду постанови про визнання банкрутом ПФ "Інтервал" заявник посилається на замовлення ним 26.11.2018 судово-економічної експертизи відповідно до бухгалтерської документації ПФ "Інтервал". Судовим експертом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ПФ "Інтервал" станом на 31.12.2015 заборгованість за кредитними договорами перед ПАТ «Дельта Банк, ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Фортуна Банк» не відображена. Станом на 01.06.2016 заборгованість банкрута перед ПАТ «Піреус Банк МКБ» також не відображена. Поряд з цим, заявник вказує на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2019, якою скасовано ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.03.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 926/767-б/15, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону від 14.08.2017 недійсними. Посилаючись на постанову Верховного Суду, заявник вважає, що строк на перегляд судового рішення не втрачений.

Ухвалою від 19.08.2019 призначено розгляд заяви на 12.09.2019.

Ухвалою від 12.09.2019 зупинено провадження з розгляду заяви від 27.02.2019 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у зв'язку з направленням матеріалів справи №926/767-б/15 до касаційної інстанції.

26.12.2019 матеріали справи №926/767-б/15 повернулися до Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою від 02.01.2020 поновлено провадження з розгляду заяви від 27.02.2019 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №926/767-б/15, судове засідання призначено на 30.01.2020.

28.01.2020 до суду надійшов відзив ліквідатора приватної фірми "Інтервал" Кучака Ю.Ф. на позов, в якому ліквідатор просить визнати зловживанням процесуальними правами дії засновника приватної фірми "Інтервал" ОСОБА_1 з подання позовної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та застосувати до засновника банкрута ОСОБА_1 захід процесуального примусу у вигляді штрафу, а позовну заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.

29.01.2020 засновник ПФ «Інтервал» ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку з неможливістю бути присутнім в засіданні через хворобу.

У судове засідання 30.01.2020 учасники справи не з'явилися.

За змістом частин 1, 2 ст.325 ГПК України, заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Засновник банкрута Пелепчук В.В. посилаючись у клопотанні про відкладення судового засідання на обставини неможливості забезпечення явки в судове засідання не подав суду підтверджуючих доказів, що свідчить про необґрунтованість клопотання про відкладення розгляду заяви.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки учасників справи належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що їх неявка в судове засідання 30.01.2020 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд встановив таке.

Відповідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи третіми особами.

Засновник банкрута в якості ознак існування нововиявлених обставин посилається на висновки судово-економічної експертизи бухгалтерської документації ПФ "Інтервал", де судовим експертом встановлено, що за даними бухгалтерського обліку ПФ "Інтервал" станом на 31.12.2015 заборгованість за кредитними договорами перед ПАТ «Дельта Банк, ПАТ «Укрсоцбанк», ПАТ «Фортуна Банк» не відображена. Станом на 01.06.2016 заборгованість банкрута перед ПАТ «Піреус Банк МКБ» також не відображена. Одночасно, заявник вказує на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2019, якою скасовано ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.03.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 926/767-б/15, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону від 14.08.2017 недійсними. Посилаючись на постанову Верховного Суду, заявник вважає, що строк на перегляд судового рішення не втрачений.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України, яка кореспондується зі статтею 113 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що висновки №43,44,45,46 судово-економічної експертизи бухгалтерської документації ПФ "Інтервал" (том 5а, а.с.25-30, 43-44) виготовлені судовим експертом Перепелюк С.М. 10.12.2018 року, тобто через 2 роки та майже 4 місяці після прийняття Господарським судом Чернівецької області постанови від 31.08.2016.

Заявник не наводить жодного доводу та не надає жодного доказу на підтвердження того, що йому не могли бути відомі обставини, на які він посилається як на нововиявлені на час розгляду судом справи про банкрутство ПФ «Інтервал».

Разом з тим, посилання заявника на встановлення судовим експертом факту не відображення в бухгалтерському обліку ПФ «Інтервал» кредиторської заборгованості не є такими, що мають істотне значення для справи, оскільки не спростовують заборгованість ПФ «Інтервал» перед кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, засновник оскаржував ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01.06.2016 року про затвердження реєстру вимог кредиторів, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.07.2019р. (том 5а, а.с. 120-126).

З наведеного вбачається, що заявником не доведено, що обставини, на які він посилається, не могли бути йому відомі на час розгляду справи про банкрутство ПФ «Інтервал» (з моменту порушення провадження у справі про банкрутство і до прийняття постанови про визнання боржника банкрутом), а отже ці обставини не містять обов'язкових трьох умов, які необхідні для визначення їх нововиявленими та про які неодноразово зазначав Верховний Суд у постановах від 24.10.2019 у справі №27/89б, від 04.11.2019 у справі №910/4521/14, від 18.09.2019 у справі №904/4861/15, у справі №916/1228/18, від 24.09.2019 у справі 924/182/15.

Так, у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №27/89б зазначено, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації") щодо реалізації права на справедливий суд (пункт 1 статті 6 Конвенції): «Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення».

Посилання заявника на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.01.2019, якою скасовано ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 13.03.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі № 926/767-б/15, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області в частині розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання результатів аукціону від 14.08.2017 недійсними, на думку суду, є безпідставним та жодним чином не стосується питання перегляду з цих підстав постанови про визнання боржника банкрутом.

Отже, обставини, на які посилається засновник банкрута ОСОБА_1 у своїй заяві, за своєю правовою природою не є нововиявленими в розумінні статті 320 ГПК України, оскільки не характеризуються наявністю необхідних ознак існування нововиявлених обставин, а є доказами, які оцінюються в сукупності з іншими доказами в порядку статті 86 ГПК України, що виключає можливість перегляду судового рішення в порядку статті 320 ГПК України.

Таким чином, встановивши відсутність в сукупності всіх ознак, що надають зазначеним заявником обставинам статусу нововиявлених, можна дійти до обґрунтованого висновку про безпідставність заяви засновника ПФ «Інтервал» ОСОБА_1 та недоведеність заявником існування нововиявлених обставин.

Щодо вимоги ліквідатора ПФ «Інтервал» Кучака Ю.Ф. про визнання зловживанням процесуальними правами дії засновника банкрута ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Частиною 1 статті 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Проаналізувавши заяву про перегляд постанови про визнання боржника банкрутом за нововиявленими обставинами, беручи до уваги, що заявник вперше подає таку заяву до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання таких дій зловживанням процесуальними правами, а й відповідно й для застосування заходів процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.2, 60 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви засновника, власника майна приватної фірми «Інтервал» від 27.02.2019 про перегляд постанови Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі №926/767-б/15 про визнання банкрутом приватної фірми «Інтервал» та відкриття ліквідаційної процедури.

2. Залишити постанову Господарського суду Чернівецької області від 31.08.2016 у справі № 926/767-б/15 в силі.

3. Копії ухвали направити учасникам справи про банкрутство.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ст. 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня складення повного тексту ухвали за правилами, визначеними ст.ст. 254-259 ГПК України, шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд Чернівецької області.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2020.

Суддя В.В. Дутка