ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
28 січня 2020 року Справа № 923/1095/19
Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства «СВ-Імпекс» (м. Київ),
до відповідача: Фермерського господарства «Дніпро» (с. Князе-Григорівка Великолепетиського району Херсонської області),
про стягнення 1 972 457 грн. 60 коп.,
за участю представників:
позивача: Волощук Р.А., представник, адвокат, дов. від 03.01.2020;
відповідача: не прибув.
Позивач 16.12.2019 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 1 972 457 грн. 60 коп.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В.
Ухвалою суду від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, на 9 січня 2020 року о 14:30.
Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання від 09.01.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 28.01.20 об 11 годині 30 хвилин.
У судовому засіданні 28.01.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Позивач у позовній заяві посилається на наступні обставини:
між сторонами мають місце правовідносини, що склалися на підставі укладеного у спрощений спосіб договору поставки;
покупець (відповідач у даному випадку) був зобов'язаний оплатити Товар після його прийняття тобто, видаткова накладна від 20.03.2018 № РН-0037 та видаткова накладна від 20.03.2018 № РН-0038, за якими відповідач отримав Товар, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар;
20 березня 2018 року відповідачем було перераховано на користь позивача 400 000 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлений Товар;
станом на 09.12.2019 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим непогашена заборгованість перед позивачем складає 1 972 457, 60.
Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.
Відповідач, повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку (ухвали суду вручені відповідачу, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення), не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк, без поважних причин, відповідач не надав.
Відповідно до положень частини 9 статті 165 ГПК України: "У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами."
Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):
16.12.19 позов.
Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань): не подавались.
Заслухавши вступне та заключне слово представника позивача, з'ясувавши обставини на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд
20 березня 2018 року Приватним підприємством «СВ - Імпекс» (надалі за текстом рішення - Позивач) було поставлено Фермерському господарству «ДНІПРО» (надалі за текстом рішення - Відповідач) насіння цибулі «Бонус» та насіння цибулі «Медуза» (надалі за текстом рішення - Товар) на загальну суму 2 372 457, 60 гривень.
Рахунок-фактура на суму 1 388 793, 60 грн. № СФ-0000037 та рахунок-фактура на суму 983 664 грн. № СФ-0000038 за поставлений Товар були виписані відповідачу 20.03.2018 року.
Зазначений Товар отримано відповідачем 20 березня 2018 року, що підтверджується видатковою накладною від 20.03.2018 № РН-0037 та видатковою накладною від 20.03.2018 № РН-0038.
Судом приймаються до уваги доводи позивача про те, що таким чином сторонами у спрощений спосіб (у простій письмовій формі) укладено договір поставки (надалі за текстом рішення - Договір).
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Стаття 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
З огляду на викладене, покупець (відповідач) був зобов'язаний оплатити Товар після його прийняття. Тобто, видаткова накладна від 20.03.2018 № РН-0037 та видаткова накладна від 20.03.2018 № РН-0038, за якими Відповідач отримав Товар, є самостійною підставою для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.
20 березня 2018 року відповідачем було перераховано на користь Позивача 400 000 грн. в рахунок часткового погашення заборгованості за поставлений Товар. Станом на 09.12.2019 відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим непогашена заборгованість перед позивачем складає 1 972 457, 60 грн.
Аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.
Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З'ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У даному випадку, судові витрати покладаються на відповідача повністю.
З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фермерського господарства «Дніпро» (адреса місцезнаходження: 74530, Херсонська область, Великолепетиський район, село Князе-Григорівка, вулиця Адамяна, будинок 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 21305689) на користь Приватного підприємства «СВ-Імпекс» (адреса місцезнаходження: 03164, місто Київ, вулиця Генерала Наумова, будинок 23-Б; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 31115621) 1972457грн.60коп. основного боргу, 29586грн.87коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Дата складання повного рішення 03 лютого 2020 р.
Суддя Ю.В. Гридасов