30 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 465/6007/19 пров. № 857/13614/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Шевчук С. М.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року в справі №465/6007/19 (головуючий суддя - Дзеньдзюра С.М., м. Львів, повний текст судового рішення складено 11 листопада 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №558048 від 10.10.2019 року, а справу про адміністративне правопорушенням щодо нього закрити за відсутності у її діях складу правопорушення.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним, а притягнення до адміністративної відповідальності - безпідставним, а тому просить таку постанову скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №558048 від 10.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП - скасовано та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції подало апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не встановив всіх обставин справи, внаслідок чого дійшов неправильного висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції просить залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду м. Львова від 11 листопада 2019 року в справі №465/6007/19 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини справи.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Встановлено, що 10.10.2019 інспектором ВБДР Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП Савюк Б.Л. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №558048 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень, за те, що позивач 10 жовтня 2019 року о 12:20 год. по вул. Омеляна Ковча у м.Львові проводив роботи з обслуговування рекламної конструкції без погодження уповноваженим підрозділом Національної поліції, чим порушив ст.52-3 Закону України «Про дорожній рух».
Не погоджуючись з прийнятою постановою серії ДПО18 №558048 від 10.10.2019, позивач звернувся з позовом до суду.
Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що оскаржувана постанова винесена без врахування та належної перевірки всіх обставин справи щодо наявності чи відсутності в діях позивача ознак правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення правопорушення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Поряд з цим, статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Частиною 2 ст. 140 КУпАП встановлено відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв.
Згідно з статті 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать: участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечення безпеки дорожнього руху; організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення; погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг; погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху; видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів; інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про автомобільні дороги» будівництво споруд, об'єктів дорожнього сервісу, автозаправних станцій, прокладення інженерних мереж та виконання інших робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюються згідно з дозволом органів державного управління автомобільними дорогами та за попереднім погодженням з відповідними підрозділами Національної поліції в порядку, передбаченому законодавством України.
Згідно з пп. а п.32.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, з уповноваженими підрозділами Національної поліції узгоджуються: розміщення в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах кіосків, павільйонів, рекламоносіїв, пересувних торговельних пунктів, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій;
Відтак, зазначеними нормами встановлена необхідність узгодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції розміщення рекламоносіїв в смугах відведення автомобільних доріг або червоних лініях міських вулиць і доріг та їх штучних спорудах, а також на прилеглих територіях, будинках, спорудах - адміністративних приміщень підприємств, установ та організацій.
Порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції встановлення рекламоносіїв створює об'єктивну сторону правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а не за виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням рекламного засобу.
Відповідно до пункту 24 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, які затвердженні Постановою КМУ № 2067 від 29.12.2003, виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з обслуговуванням рекламного засобу.
Відтак, у разі наявності погодженого у відповідності до законодавства дозволу на розміщення зовнішньої реклами, розповсюджувач реклами має право без додаткових погоджень здійснювати роботи пов'язані з розташуванням рекламного засобу, в тому числі розташування, заміну або демонтаж рекламних сюжетів.
Тому покликання відповідача на настання відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП за проведення робіт, пов'язаних з обслуговуванням рекламного засобу, яке встановлено у законному порядку та проведення будь-яких робіт за межами автомобільної дороги, вулиці є помилковим.
Аналіз пункту 6 оскаржуваної постанови від 10.10.2019 свідчить про те, що відповідачем під час винесення постанови не було встановлено наявності об'єктивної сторони правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП та не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП.
Наявний у матеріалах справи доказ, а саме фотографія з місця вчинення правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки такий не було ним досліджено при винесенні оскаржуваної постанови та не був наданий для ознайомлення при розгляді ним справи позивачу та його не було покладено в основу оскаржуваної постанови. Крім цього, з вказаного доказу не можливо встановити факту проведення позивачем робіт з обслуговування чи з встановлення рекламоносіїв.
Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні будь-які докази здійснення працівником поліції повної відеофіксації правопорушення та не зібрано належних та допустимих доказів, які б могли підтвердити факт і встановити вину позивача у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП, а саме не відібрано пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, тощо, відтак твердження відповідача, що позивач порушував вимоги ст.52-3 Закону України «Про дорожній рух» є припущенням та не заслуговують на увагу при розгляді даної справи.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Однак, в матеріалах справи відсутні і під час розгляду справи відповідачем не надано жодних доказів, що б підтверджували факт виконання позивачем робіт, пов'язаних з обслуговуванням рекламного засобу на зазначеній ділянці дороги(вулиці).
Враховуючи встановленні обставини справи колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що у ОСОБА_1 в даному випадку відсутнє адміністративне правопорушення (поступок), оскільки в її діях не було протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, якою було б порушено ч.2 ст. 140 КУпАП, а відтак постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ДПО18 №558048 від 10.10.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП слід скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення, а рішення Франківського районного суду м.Львова від 11 листопада 2019 року в справі № 465/6007/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року