30 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 300/1740/19 пров. № 857/12555/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Шевчук С.М.
з участю секретаря судового засідання: Гром І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Чуприною О.В. в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача зарахувати до її спеціального страхового стажу періоди роботи з 01.10.1975 по 23.06.1981, з 01.01.1992 по 26.01.2006 та з 03.09.2012 по 15.04.2014 та виплатити грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 позов було задоволено частково. Зобов'язано відповідача зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 період працевлаштування з 01.10.1975 по 10.09.1976 на посаді бібліотекаря у Львівській музичній школі №5, з 01.01.1992 по 02.05.2001 на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Рогатинської центральної районної бібліотеки, з 03.05.2001 по 26.01.2006 на посаді заступника директора по роботі з дітьми (завідуючої) Рогатинської централізованої бібліотечної системи та з 03.09.2012 по 15.06.2014 на посаді бібліотекаря філіалу бібліотеки с. Чернів Рогатинської централізованої бібліотечної системи, робота на яких враховується при призначенні пенсії за вислугу років, для визначення права на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій через неповне з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для справи, просить його скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що копія трудової книжки серії НОМЕР_1 надавалась суду першої інстанції з усіма записами, однак з невідомих їй причин не досліджено аркуші трудової книжки 4, 5. Крім того, відповідач у відзиві не оспорює період її роботи на посаді бібліотекаря Рогатинській музичній школі за період з 09.12.1976 по 31.05.1981, лише не визнає такий стаж як спеціальний стаж, для здійснення спірної одноразової виплати.
У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач, зазначає, що посади, які обіймала позивач відносяться до сфери культури, не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 (далі - Перелік №909).
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами на основі наявних у ній доказів.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 29.10.1975, ОСОБА_2 працювала з 01.10.1975 по 10.09.1976 на посаді бібліотекаря у Львівській музичній школі №5, з 09.12.1976 по 31.03.1981 на посаді бібліотекаря у Рогатинській дитячій музичній школі, з 04.04.1981 по 03.05.2001 на посаді бібліотекаря відділу обслуговування Рогатинської центральної районної бібліотеки, з 03.05.2001 по 26.01.2006 на посаді заступника директора по роботі з дітьми Рогатинської централізованої бібліотечної системи, з 03.09.2012 по 15.06.2014 (дату призначення пенсії 16.06.2014) на посаді бібліотекаря філіалу бібліотеки с. Чернів.
Згідно протоколу УПФУ в Рогатинському районі №552 від 17.06.2014, ОСОБА_2 було призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 16.06.2014.
06.02.2019 позивач звернулася до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про нарахування та виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій, які не підлягають оподаткуванню.
Листом №12/П-15 від 20.02.2019 Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області надало позивачу відповідь, якою повідомлено про відсутність правових підстав для виплати грошової допомоги з покликанням на відсутність у позивача достатнього спеціального стажу роботи, необхідного для нарахування та виплати вказаної у зверненні допомоги. При цьому, Пенсійним фондом враховано до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за вислугу років період її роботи бібліотекарем з 04.04.1981 по 31.12.1991 (10 років 8 місяців 28 днів), пославшись на п.2 Примітки Переліку №909. Додатково повідомлено, що Рогатинська центральна районна бібліотека, де працювала позивач, не відноситься до закладів освіти, а є закладом культури.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача з 01.10.1975 по 10.09.1976 на посаді бібліотекаря у Львівській музичній школі №5 згідно п.3 Примітки Переліку №909 підлягає врахуванню до спеціального страхового стажу ОСОБА_2 . Щодо спеціального стажу роботи позивача з 01.01.1992 по 26.01.2006 та з 03.09.2012 по 15.04.2014 на посадах бібліотекаря відділу обслуговування Рогатинської центральної районної бібліотеки, на посаді заступника директора по роботі з дітьми Рогатинської централізованої бібліотечної системи, а також на посаді бібліотекаря філіалу бібліотеки с. Чернів, суд вказав, що за змістом п.2 Примітки Переліку №909, в контексті положень п.2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 (далі - Порядок №1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату відповідної грошової допомоги зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на відповідних посадах незалежно від форми власності або відомчої належності таких закладів і установ, а тому вказаний період за час роботи на посаді бібліотекаря надає право на отримання грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV. В частині відмови у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що у трудовій книжці період роботи позивача з 09.12.1976 по 31.03.1981 відсутній, а тому вказаний період не може бути зарахований до спеціального страхового стажу ОСОБА_2 .
Проте, колегія суддів вважає, що до таких висновків суд першої інстанції прийшов з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058.
За змістом п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 24 Закону №1058, страховий стаж визначено як період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, які містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, яке діяло до набрання чинності цим Законом (ч.2 ст.24 Закону №1058).
Пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058 визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії), право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно п.2 Порядку №1191, до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком №909.
Пунктом 5 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п.п. «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу (30 років для жінок) роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 будь-якого іншого виду пенсії.
Щодо періоду роботи на посаді бібліотекаря у Рогатинській дитячій музичній школі з 09.12.1976 по 31.03.1981, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Позивачем на підтвердження наявного трудового стажу у спірний період долучено до апеляційної скарги копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 29.10.1975, яка підтверджує роботу позивача у спірний період.
Згідно запису №3 та №4, ОСОБА_2 період з 09.12.1976 по 31.03.1981 працювала на посаді бібліотекаря Рогатинської дитячої музичної школи, на підставі наказу №382 від 09.12.1976 та наказу №14 від 31.03.1981.
Переліком №909 установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у бібліотеках : завідуючі та бібліотекарі.
Так, за змістом ст.28 Закону України «Про освіту», система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно ст.29 цього Закону, структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Статтею 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №433 від 06.05.2011 передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання : музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Відповідно до п.3 Примітки Переліку №909, робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.
Згідно Переліку закладів, організацій і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1397 від 17.12.1959 посада завідуючих та бібліотекарів відповідних бібліотек відносились до переліку посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, колегія суддів вважає, що з урахуванням п.3 Примітки Переліку №909, спірний період роботи ОСОБА_2 на посаді бібліотекаря у Рогатинській дитячій музичній школі підлягає врахуванню до спеціального страхового стажу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, аркуш 5 (записи №3 та №4) трудової книжки ОСОБА_2 відсутній у матеріалах справи та не був досліджений судом першої інстанції при розгляді справи.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 4 вказаної статті закріплений обов'язок суду щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Проте, суд першої інстанції не виконав обов'язку, передбаченого вказаними вище нормами процесуального права.
Згідно ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч.4 ст.308 КАС України).
Колегія суддів приймає дані докази до уваги на підставі ч.4 статті 308 КАС України, оскільки в суді першої інстанції справа слухалась за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадження без виклику сторін), а додаткові докази у позивача не витребовувались.
Позивач у позовній заяві просить серед іншого зарахувати до спеціального стажу періоди роботи з 01.10.1975 по 23.06.1981, проте, колегія суддів вважає, що позивач помилково вказує період роботи саме по 23.06.1981, оскільки з матеріалів справи видно, що позивач працювала бібліотекарем у Львівській музичній школі №5 з 01.10.1975 по 10.09.1976, після чого з 09.12.1976 відновила роботу бібліотекарем у Рогатинській дитячій музичній школі, де працювала до 31.03.1981. Після звільнення з даної посади на підставі наказу №14 від 31.03.1981, була призначена на посаду бібліотекаря відділу обслуговування Рогатинської центральної районної бібліотеки наказом №19 від 04.04.1981, де працювала до 03.05.2001.
Разом з тим, враховуючи сукупність періодів роботи позивача, помилково зазначений період не впливає на можливість виплати позивачу грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій, відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
Крім того, колегія суддів вважає, що така помилка не свідчить про свідоме заявлення позивачем такої вимоги, оскільки з інших письмових доказів, зокрема, трудової книжки та заяви позивача від 08.02.2019, які містяться в матеріалах справи, період 23.06.1981 взагалі не згадується.
Крім того, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не заперечує факт роботи позивача бібліотекарем у спірний період, а лише не визнає такий стаж як спеціальний стаж для визначення права на виплату спірної грошової допомоги.
Отже, в обсязі встановлених у цій справі фактичних обставин, описаних вище, зважаючи на їхній зміст та юридичну природу, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, відпрацювавши на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, що підтверджується відповідними записами у трудовій книжці і до призначення пенсії не отримувала будь-якого іншого виду пенсії, має право на отримання спірної грошової допомоги.
За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність права позивача на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій.
Згідно ст.317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави дійти висновку про неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та прийняття постанови про задоволення адміністративного позову.
В іншій частині рішення суду першої інстанції, яким задоволено вимоги позивача слід залишити без змін.
Крім цього, відповідно до вимог ст.139, ч.4 ст.322 КАС України, підлягають розподілу судові витрати по справі.
Так, зі змісту позовної заяви видно, що позивач заявив вимоги немайнового характеру.
Тому, відповідно до ст.139 КАС України, із врахуванням того, що позовні вимоги та вимоги апеляційної скарги задоволено, на користь позивача слід додатково стягнути з відповідача сплачений судовий збір за подання адміністративного позову відповідно до квитанції № TS202513 від 29.08.2019 в сумі 384,20 грн та за подання апеляційної скарги відповідно до квитанції № 0.0.1544883782.1 від 09.12.2019 в сумі 1152,60 грн.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст.12, 229, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року по справі №300/1740/19 в частині відмови у задоволенні позову скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 09 грудня 1976 року по 31 березня 1981 року на посаді бібліотекаря у Рогатинській дитячій музичній школі, робота на яких враховується при призначенні пенсії за вислугу років, для визначення права на виплату грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Додатково стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул.Січових Стрільців, 15, м.Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) 1536 (одну тисячу п'ятсот тридцять шість) гривень 80 гривень сплаченого судового збору.
У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
С. М. Шевчук
Повне судове рішення складено 03.02.2020