Справа № 947/1110/20
Провадження № 2-з/947/252/20
03.02.2020 року
Київський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
при секретарі Кирикової О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №947/1110/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення авансу,
21 січня 2020 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення авансу, в якій позивач просить суд:
- розірвати попередній договір від 29 жовтня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В., зареєстрований в реєстрі за №2100, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у зв'язку з невиконання умов попереднього договору від 29 жовтня 2018 року, авансовий внесок в сумі 155463 гривні та штрафні санкції у розмірі 15546 гривень 30 копійок.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 03.02.2020 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
Одночасно з позовною заявою позивачем було надано до суду заяву про забезпечення позову, в якій позивачка просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та встановлення заборони здійснювати будь-які дії спрямовані на відчуження стосовно об'єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності відповідачеві.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається зокрема одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що ним всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову не зазначено пропозицію щодо зустрічного забезпечення.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову (ч.4 ст. 154 ЦПК України).
Статтею 154 ЦПК України передбачено право та обов'язок суду щодо застосування зустрічного забезпечення під час розгляду заяви про забезпечення позову, тобто відповідно до вимог ст.151 ЦПК України позивач повинен внести пропозиції щодо зустрічного забезпечення, а суд відповідно до положень ст.154 ЦПК України буде вирішувати обов'язковість його застосування.
Частиною 9 статті 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, заява позивача про забезпечення позову підлягає поверненню.
Одночасно суд роз'яснює, що ця відмова не позбавляє позивача на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленому ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 149, 151, 153, 154 ЦПК України, п. 15.5 Перехідних положень Розділу ХІІІ ЦПК України, суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі №947/1110/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору та повернення авансу - повернути позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали суду складено - 03.02.2020 року.
Головуючий Калініченко Л. В.