Справа № 947/680/20
Провадження № 3/947/485/20
03.02.2020 року м. Одеса
Суддя Київського районного суду м.Одеси Борщов І.О., розглянувши у приміщені суду справу про адміністративне правопорушення за протоколом серія АПР18 №240785 від 12.01.2020, складений ДОП СП Київського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Черпачевим Ж.Ю. щодо громадянина України
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України,
ОСОБА_1 12.01.2020 близько 00.47 год. порушив правила термінового заборонного припису АА№067418 від 11.01.2020 у виді заборони на вхід та перебування за місцем мешкання (перебування) постраждалої особи та контактування з постраждалою особою протягом 5 діб., відвідавши адресу: АДРЕСА_1 , де мешкає потерпіла ОСОБА_2
ОСОБА_1 до суду не з'явився, про направлення матеріалів щодо нього до Київського районного суду м.Одеси був повідомлений належним чином під розписку в протоколі. Судом вживалися заходи для сповіщення правопорушника про час та місце проведення судового засідання, але ОСОБА_1 ухилився від отримання судової повістки, засоби мобільного зв'язку зазначені в протоколі вимкнуті. Він був додатково сповіщений через дільничного офіцера поліції.
Згідно рішення ЄСПЛ у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 року, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Тому, з огляду на вищевикладене, оскільки ОСОБА_1 не прибув до суду, хоча достовірно знав, що матеріали щодо нього направлені до Київського районного суду м.Одеси, поводячись пасивно, не цікавився справою щодо нього, будучи додатково сповіщеним через дільничного офіцера поліції, з урахуванням стислих строків розгляду даної категорія справ, справа розглянута без його участі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не оспорює.
Винність ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується сукупністю інших доказів, що є у справі: протоколом про адміністративне правопорушення, рапортом, повідомленням оператора 102, терміновим забороненим приписом стосовно кривдника тощо.
Оскільки ОСОБА_1 не виконав вимоги термінового заборонного припису, будучи особою стосовно якої він винесений, то він визнається винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України.
Визначаючи міру відповідальності ОСОБА_1 , враховується характер правопорушення, данні про особу винного.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.221, 283, 284 КпАП України, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КпАП України, на підставі якої піддати його адміністративному стягненню у вигляді виді громадських робіт на строк тридцять годин.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (Чотириста двадцять)грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції протягом десяти діб з моменту її винесення.
Суддя Борщов І. О.