Красноокнянський районний суд Одеської області
Справа №: 506/630/19
Провадження № 3/506/6/20
31.01.2020 року суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О. Л. при секретарі Паламарчук М.О., представника особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - начальника відділу «Окнянське бюро правової допомоги» Подільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_1 ., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, що надійшли від Біляївського ВП ГУНП в Одеській області, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України, інваліда ІІ групи, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
03 листопада 2019 року відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення серія БД №269762, згідно з яким останній 03 листопада 2019 року о 13.00 год. в с.м.т. Красні Окни Одеської області на вул. Європейська керував мотоциклом SPARK SP-125C-2C, д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі та від продування приладу «Драгер» в присутності двох понятих відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 03 листопада 2019 року в обідню пору він їхав на мотоциклі та неподалік автостанції вирішив зупинитися, щоб покурити. Коли він стояв, до нього підійшов поліцейський та спитав його ,чи не поїде він в лікарню. Він дійсно відмовився їхати в лікарню, так як не вживав алкоголь. Крім того, на момент, коли до нього підійшов поліцейський, він не керував мотоциклом, а стояв на місці. Йому дали підписати протокол, він і підписав. Дути в трубку йому не пропонували.
Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 повідомила, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи та перебуває на диспансерному обліку КНП «Окнянська ЦРЛ» у лікаря психіатра з діагнозом «помірна розумова відсталість з емоційно-вольовими порушеннями та соціально-трудовою дезадаптацією». Він легко піддається впливу і міг підписати протокол про адміністративне правопорушення, не розуміючи, що саме підписує.
Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , допитавши свідка ОСОБА_4 , спеціаліста ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 , 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст.1 КУпАП ,завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством .
Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п.6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі в тексті - Інструкції), огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, до протоколу про адміністративне правопорушення долучено письмові пояснення ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , згідно з якими вказані особи були запрошені працівниками поліції в якості понятих. В їх присутності водій мотоцикла ОСОБА_2 відмовився продути алкотестер «Драгер» і пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Від ОСОБА_2 відчувався різкий запах алкоголю /а.с.3, 4/.
Разом з тим, в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 повідомив, що в його присутності поліцейський запитав ОСОБА_2 : «В лікарню не їдемо?», на що ОСОБА_2 відповів: «Ні». Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в його присутності ОСОБА_2 не роз'яснювали. Все знімали на відео. На вигляд, на його думку, у ОСОБА_2 не було ознак алкогольного сп'яніння. Поліцейський попросив його ( ОСОБА_4 ) підписати відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, він підписав, але що саме підписує ,не читав. Продути «Драгер» при ньому ОСОБА_2 взагалі не пропонували.
При цьому протокол містить відомості про відмову ОСОБА_2 від продування алкотестеру «Драгер» на місці зупинки та від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Однак в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 наполягав, що ОСОБА_2 у його присутності не пропонували продути «Драгер» і що наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі ОСОБА_2 не роз'яснювались.
Такі ж пояснення дав і ОСОБА_2 .
При цьому відеозапис, який, як повідомив свідок ОСОБА_4 , вівся поліцейськими при складанні протоколу, органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення, суду наданий не був.
Таким чином, в процесі судового розгляду справи встановлено, що пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ОСОБА_2 взагалі не пропонувалося, тобто наявна у протоколі інформація не відповідає дійсності.
При цьому слід зауважити , що згідно з п.7 розділу 1 вказаної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Таким чином, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не було дотримано порядок, встановлений вищевказаною Інструкцією.
Крім того, у даній справі протокол, який є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій, є одним із основних джерел доказів.
Частина 2 ст.251 КУпАП встановлює, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Так, у п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Враховуючи вищевикладені обставини, приходжу до висновку, що протокол складено з порушеннями вимог ст.256 КУпАП і тому він не може бути використаний як належний доказ.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Згідно з ч.2 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 04.11.1950 року, кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, так як особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, порушено порядок огляду на стан сп'яніння, встановлений вищенаведеною Інструкцією, оскільки ОСОБА_2 не пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, хоча в протоколі вказано про його відмову від «продуття приладу «Драгер», що не відповідає дійсності, у зв'язку з чим відмова від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі, без попередньої пропозиції пройти вказаний огляд на місці зупинки, є такою, що отримана поліцейськими з порушенням вищевказаного порядку, у зв'язку з чим є недопустимим доказом по справі і тому не може бути прийнятою судом до уваги.
Крім того, слід взяти до уваги, що ОСОБА_2 не роз'яснювалися наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
При цьому слід зазначити, що з метою встановлення, чи є ОСОБА_2 суб'єктом вказаного правопорушення через надання останнім довідки про стан свого психічного здоров'я, згідно з якою ОСОБА_2 є інвалідом 2 групи з дитинства та перебуває на диспансерному обліку КНП «Окнянська ЦРЛ» у лікаря психіатра з діагнозом «помірна розумова відсталість з емоційно-вольовими порушеннями та соціально-трудовою дезадаптацією» /а.с.21, 22/, судом був допитаний в якості спеціаліста лікар-психіатр Окнянської ЦРЛ ОСОБА_5 ,який підтвердив факт перебування ОСОБА_2 на диспансерному обліку у психіатра та повідомив, що особи, які страждають помірною розумовою відсталістю, за характером хвороби дуже легко піддаються впливу, майже не здатні навчатися: читати, писати, не адаптуються до праці.
За таких обставин, враховуючи все вище викладене, з врахуванням характеру хвороби ОСОБА_2 , вважаю, що у діяннях ОСОБА_2 відсутня об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що виключає можливість притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
Тому приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
За вимогами п.1 ст.247 КУпАП, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.
Тому, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі слід закрити.
Керуючись ст. 247 п.1 ,ст.283 ,п.3 ст. 284 КУпАП ,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої відкрито адміністративне провадження, захисником, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а прокурором - в межах повноважень, визначених ч.5 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя Чеботаренко О. Л.