Справа № 137/497/19
Провадження №11-кп/801/229/2020
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
29 січня 2020 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого-судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112018020210000327 внесеного до ЄРДР від 13.12.2018, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 , поданої в інтересах потерпілого ОСОБА_7 , на вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2019, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, громадянина України, українця, працюючого водієм вантажного автомобіля у ТОВ «Нова Пошта», одруженого, освіта повна загальна середня, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в дохід держави в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн., без позбавленням прав керування транспортними засобами.
Цивільний позов задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 моральну шкоду, заподіяну злочином, в сумі 100 000 (сто тисяч) грн. В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання з процесуальними витратами та речовими доказами.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_9 у встановленому чинним законодавством порядку здав реєстраційно-екзаменаційному підрозділі Державтоінспекції України теоретичний іспит на знання діючих Правил дорожнього руху України та практичний іспит на перевірку навичок керування транспортним засобом та отримав посвідчення водія серії номер НОМЕР_1 від 01.04.1998 та вчинив правопорушення за наступних обставин.
Так, 13.12.2018 приблизно о 03:00 год ОСОБА_9 , керуючи автомобілем «DAF - XS 95.430», державний номерний знак НОМЕР_2 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_10 ) з напівпричепом «GENERAL TRAILERS» державний номерний знак НОМЕР_4 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії номер НОМЕР_5 належить ОСОБА_10 ) рухаючись по автодорозі «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка» в с. Лукашівка Літинського району Вінницької області, в напрямку м. Вінниця, умисно порушуючи Правила дорожнього руху України, не передбачаючи наслідки, на слизькій ділянці дороги не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість безпечно керувати транспортним засобом, та згідно висновку експерта № 39 від 25.02.2019 допустив порушення Правил дорожнього руху України, а саме:
- п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».
Внаслідок допущеного порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_9 не впорався з керуванням, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в попутному напрямку по правому узбіччі.
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток тазу, які згідно висновку експерта № 41 від 28.02.2019 відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, за ознакою тривалий розлад здоров'я; рани на лівій нозі, яка згідно цього ж висновку експерта належить до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я; тілесні ушкодження у вигляді саден на обох ногах, які згідно цього ж висновку експерта належать до легкого ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
Представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу на вирок суду, в якій просить змінити вирок в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого на користь потерпілого. В рахунок відшкодування моральної шкоди апелянт просить стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 суму в 500 000 грн.
Представник потерпілого посилається на те, що суд першої інстанції поверхнево мотивував прийняте рішення в цій частині, не достатньо врахував тривалість розладу здоров'я потерпілого внаслідок вчиненого щодо нього злочину, а також характер і обсяг завданих йому страждань.
Заслухавши доповідача, потерпілого та його представника на підтримку апеляційної скарги, прокурора, який поклався на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За приписами п.п. 3, 5, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дотримався вказаних положень.
Задовольняючи частково вимоги потерпілого про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції належно мотивував прийняте рішення. Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, врахував характер і обсяг душевних страждань, яких потерпілий зазнав, те, що він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, поведінку обвинуваченого в момент скоєння злочину та його поведінку після вчинення злочину, те що обвинувачений визнає цивільний позов частково та враховуючи його майновий стан.
Суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000 грн, колегія суддів вважає достатньою, виходячи з характеру злочину, майнового стану засудженого та судової практики, яка склалася.
Доводи представника потерпілого про порушення судом засад розумності та справедливості при визначенні розміру моральної шкоди, не знайшли свого підтвердженні під час апеляційного перегляду кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах потерпілого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28.11.2019 щодо ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді