Справа №751/9252/19
Провадження №2/751/70/20
30 січня 2020 року місто Чернігів
в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.
при секретарі Сащенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
без участі учасників справи,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
16.12.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 122316,25 гривень за кредитним договором б/н від 09.01.2013 року, судових витрат у розмірі 1921 гривні. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до заяви № б/н від 09.01.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13027,68 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписання вказаної заяви є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складають між ним та банком договір, про що свідчить його підпис у заяві. При укладенні кредитного договору керувались ч.1 ст. 634 ЦК України. Вказують, що банк свої зобов'язання за договором виконав. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Посилаються, що згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, але відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, своєчасно не надав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками і іншими витратами згідно умов договору, тому станом на 31.08.2019 року заборгованість відповідача перед АТ КБ «Приватбанк» становить 122316,25 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 14067,68 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 09.01.2013 по 31.10.2016 - 108248,57 гривень, яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку та стягнути понесені судові витрати. Посилаються на ст.ст. 509, 525-527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву (а.с.63-66), в якому просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивачем пропущений строк позовної давності визначений для пред'явлення вимоги про стягнення тіла кредиту в сумі 14067,68 грн. та процентів в сумі 108248,57 грн. за період з 09.01.2013 по 31.10.2016 року і просить застосувати положення ч. 4 ст. 267 ЦК України. Зазначає, що не був ознайомлений з умовами тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та умовами і правилами надання банківських послуг, які додані позивачем до позовної заяви, не надавав згоду на дані умови, свій підпис не ставив, а тому Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з ним кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Вказує, що не звертався 09.01.2013 року до банку з метою отримання кредиту, грошові кошти не отримував.
ІІ. Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників справи.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 26.12.2019 року провадження у даній справі було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.49-50).
В судове засідання сторони не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертались, в матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи за відсутності представника і підтримання позовних вимог в повному обсягу (а.с.1), відповідач надав заяву про розгляд справи без його участі, просив врахувати обставини викладені у відзиві на позовну заяву (а.с.67).
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом. Зміст спірних правовідносин та норми права які застосовані судом, та мотиви їх застосування.
09.01.2013 року ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» (а.с.38,40-43) і ОСОБА_1 укладено анкету-заяву згідно з умовами якої ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 13027,68 гривень шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.10).
До позовної заяви позивач додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та Привал надання банківських послуг, затверджені наказом від 06.03.2010 р. № СП-2010-256.
Станом на 31.08.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» нарахував ОСОБА_1 заборгованість до стягнення в сумі 122316,25 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 14067,68 гривень, заборгованість по відсоткам за користування кредитом за період з 09.01.2013 по 31.10.2016 - 108248,57 гривень (а.с.8-9).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статей 256, 260 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За змістом частини першої статті 264 ЦК України підставою вважати, що перебіг позовної давності перервався, є вчинення саме особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу. Такими діями, зокрема, можуть бути надіслання позивачу певного листа, самостійного зарахування на рахунок позивача певної частини заборгованості.
За змістом статті 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Відповідач у відзиві на позовну просить застосувати строк позовної давності (а.с.63-66).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та Привал надання банківських послуг строк погашення заборгованості за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, а отже право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою. Не можуть вважатися добровільним погашенням боргу, що перериває перебіг позовної давності, будь-які дії кредитора, спрямовані на погашення заборгованості, зокрема списання коштів з рахунків боржника без волевиявлення останнього або без його схвалення.
В доданому позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості (а.с.8-9) останній платіж за кредитом ОСОБА_1 здійснив 27 серпня 2015 року, а з позовом в суд банк звернувся 16.12.2019 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Крім того, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, позивач просив, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути нараховані відсотки за користування кредитом за період з 09.01.2013 по 31.10.2016 року.
Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині позивач посилається на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з цими Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки зміст цього документа повністю залежить від волевиявлення і дій лише однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У анкеті-заяві відповідача від 09.01.2013 року (а.с.10) процентна ставка не зазначена, тому посилання позивача на Витяг з Тарифів та Умови та правила надання банківських послуг при визначенні розміру відсотків не є домовленістю сторін про їх розмір та порядок сплати.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за несвоєчасне погашення кредиту та їх розмір, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року по справі №342/180/17).
Крім того, із наданої копії заяви (а.с.10), де в графі «виявляю бажання оформити на своє ім'я» неможливо встановити яку саме кредитну картку виявив бажання оформити відповідач, який розмір кредитного ліміту (графа «бажаний кредитний ліміт»), яка процентна ставка за кредитом.
При цьому згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Проаналізувавши всі докази в їх сукупності з правовими нормами, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсягу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76-80, 141, 259, 263-266, 273 ЦПК України, ст.ст.256, 259, 526, 527, 530, 551, 629, 1054 ЦК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити повністю.
Учасник справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Чернігівського апеляційного суду - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до або через Новозаводський районний суд міста Чернігова.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 30.01.2020 року.
Головуючий - суддя Л. Б. Філатова