Справа №749/930/19
Номер провадження 1-кп/736/33/20
03 лютого 2020 року
Корюківський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора -ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої - ОСОБА_6 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Корюківці Чернігівської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019270000000366 від 28 червня 2019 року, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Щорс, Чернігівської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , освіта базова загальна середня, не працюючого, не одруженого, неповнолітніх дітей не має, не депутата, військовозобов?язаного, раніше не судимого,
обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, -
28 червня 2019 року, обвинувачений ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія, керуючи в стані алкогольного сп'яніння технічно-несправним автомобілем «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , перевозячи п'ять пасажирів, рухався по вул. Центральна в с. Петрівка, Сновського району, Чернігівської області у напрямку від с. Хотуничі до с. Стара Рудня.
Рухаючись у вказаному напрямку, о 05 год. біля господарства № 3 по вул. Центральна, в с. Петрівка, обвинувачений ОСОБА_4 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого виїхав за межі проїзної частини дороги на ліве узбіччя, де перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та виїхав на праве узбіччя, де здійснив наїзд на металеве дорожнє огородження (відбійник) та в подальшому у придорожні дерева. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир автомобіля «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми, яка включає: садна, крововиливи та рани кінцівок, тулубу та голови, переломи ребер, хребта, лівого стегна, правої гомілки, багатоуламковий перелом кісток черепа, грубе руйнування речовини головного мозку, численні ушкодження внутрішніх органів, які мають ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, від яких помер на місці пригоди.
У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. 2.3 б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну), п. 2.9 а) (водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння), п. 10.1. (перед будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху) та п. 12.1 (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001, що стало умовою та причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди і знаходиться в прямому причинному зв'язку з наслідками, які наступили в результаті ДТП.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні, свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України визнав повністю. Показав, що він дійсно 28.06.2019 року не маючи відповідного посвідчення водія, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння керував автомобілем «АUDI-А4», який технічно був несправний та перевозив п?ятьох пасажирів. Близько 05 год. в с. Петрівка проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху в результаті чого виїхав за межі проїзної частини дороги де здійснив наїзд на металеве дорожнє огородження (відбійник) та в подальшому у придорожні дерева. У результаті дорожньо-транспортної пригоди, пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження від яких помер на місці пригоди. Обвинувачений щиро розкаявся та просить суворо його не карати, вибачається перед потерпілою, заявлений до нього цивільний позов визнав повністю.
В судовому засіданні потерпіла показала, що 28.06.2019 року в с. Петрівка сталася дорожньо-транспортна пригода в результаті якої від численних тілесних ушкоджень помер її син, ОСОБА_8 . Про пригоду дізналась від жителів с. Петрівка, свідком пригоди вона не була. Заявлений цивільний позов потерпіла підтримала, щодо міри покарання просить призначити обвинуваченому максимальний строк реального покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням того, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності їх позицій відсутні, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого, даних що підтверджують речові докази, судові витрати. Тому заслухавши думку учасників провадження, роз'яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, визнає фактичні обставини правопорушення доведеними та наявними у кримінальному провадженні доказами.
Враховуючи все вищевказане, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 286 КК України органами досудового розслідування, які виразились в порушенні правил безпеки Дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння; обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому - щире каяття у скоєнні злочину; особу обвинуваченого який працездатний, але офіційно не працює, за місцем проживання та проходження військової служби характеризується позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває, неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, він скоїв необережний злочин вперше, цивільний позов визнав повністю та інші обставини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, у виді позбавлення волі на певний строк без додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними, оскільки обвинувачений такого права не мав і не має.
Відповідно досудової доповіді відносно ОСОБА_4 вказано, що ризики вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються, як середні, а ризики небезпеки для суспільства і окремих осіб оцінюються, як низькі, і що орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі і для окремих осіб), тому суд приходить до висновку, що покарання слід призначити у виді реального позбавлення волі, бо саме таке покарання буде належним згідно принципу справедливості.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано не було та клопотань щодо його застосування не надходило, тому початок відбування покарання йому слід рахувати з часу його фактичного затримання.
По кримінальному провадженню маються процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку із проведенням експертиз: інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю: 10.2 Дослідження технічного стану транспортних засобів № 258 від 19.07.2019 року у розмірі 2512 грн. 16 коп.; інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю: 10.1 Дослідження обставин і механізму ДТП № 325 від 12.09.2019 року у розмірі 628 грн. 04 коп. Загальна сума витрат на залучення експертів складає 3140 грн. 20 коп. та підлягає стягненню з обвинуваченого, оскільки він визнається винним у скоєнні злочину по якому проводились дані експертизи.
По кримінальному провадженню маються речові докази: рульове колесо з подушкою безпеки автомобіля «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , чохол з водійського сидіння «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , змиви речовини бурого кольору ззовні схожі на кров з внутрішньої поверхні задніх дверцят автомобіля «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , які передані на зберігання до камери речових доказів СУ ГУНП в Чернігівській області, по набранню вироком чинності, слід розпорядитись згідно ст. 100 КПК України.
Також по кримінальному провадженню маються речові докази, а саме: автомобіль «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , на який накладено арешт, що належить на праві власності UAB «Rubinonamas» та ввезений на митну територію України через митний пост «Сеньківка» Чернігівської митниці ДФС в режимі «транзит» громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Сновського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, по набранню вироком чинності, слід арешт зняти та повернути законному користувачу.
По кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 на її користь 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, спричиненої смертю її сина ОСОБА_8 , оскільки вказаною дорожньо-транспортною пригодою вона зазнала істотних моральних страждань, а також про стягнення 14 425 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. матеріальної шкоди, понесеної нею витрат на поховання сина.
Сума яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди, визначається судом з урахуванням принципу розумності, виваженості та справедливості, тому суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню повністю, оскільки відповідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою яка її завдала, за наявністю її вини. Також згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року, із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.
Враховуючи вказане, та визнання цивільного позову обвинуваченим, суд приходить до висновку, що за вищевказаних підстав заявлений потерпілою цивільний позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись ст.ст. 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на - 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Запобіжний захід до ОСОБА_4 не застосовано.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави - 3140 (три тисячі сто сорок) грн. 20 коп. процесуальних витрат за проведення інженерно-транспортних експертиз.
Речові докази:
-рульове колесо з подушкою безпеки автомобіля «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 та чохол з водійського сидіння «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , які передані на зберігання до камери речових доказів СУ ГУНП в Чернігівській області по набранню вироком чинності - повернути законному користувачу;
-змиви речовини бурого кольору ззовні схожі на кров з внутрішньої поверхні задніх дверцят автомобіля «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , які передані на зберігання до камери речових доказів СУ ГУНП в Чернігівській області по набранню вироком чинності - знищити;
-автомобіль «АUDI-А4» реєстраційний номер Литовської Республіки НОМЕР_1 , на який накладено арешт, що належить на праві власності UAB «Rubinonamas» та ввезений на митну територію України через митний пост «Сеньківка» Чернігівської митниці ДФС в режимі «транзит» громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів Сновського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, по набранню вироком чинності - арешт зняти та повернути законному користувачу.
Позовну заяву заявлену потерпілою ОСОБА_6 - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 - 14 425 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 - 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.
Всього Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 114425 (сто чотирнадцять тисяч чотириста двадцять п?ять) грн.00 коп.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається ОСОБА_4 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1