справа № 732/1589/19
провадження № 1-кп/732/11/20
03 лютого 2020 року м. Городня
Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю прокурора - ОСОБА_4 ,
потерпілого - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городня кримінальне провадження № 12019270110000233 по обвинуваченню :
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тупичів, Городнянського району, Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта базова загальна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого :
- вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 09.06.2003 року за ч. 3 ст. 185, ст. 75, 76 КК України до трьох років позбавлення волі, умовно з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 17.03.2004 року за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до трьох років двох місяців позбавлення волі;
- вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 26.08.2009 року за ч. 1 ст. 122, ст. 75 КК України до двох років позбавлення волі, умовно з іспитовим строком 2 роки; 17.12.2010 року за рішенням суду іспитовий строк відмінено та направлено в місця позбавлення волі; 08.02.2013 року звільнено з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання; судимість не погашена у зв'язку з вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 14.03.2016 року за ч. 3 ст. 185 КК України ( покарання - 200 годин громадських робіт, судимість погашена ), зареєстрованого проживаючим за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
13 липня 2019 року, близько 13 години 20 хвилин, ОСОБА_6 ,
знаходячись в стані алкогольного сп'яніння та перебуваючи у дворі господарства ОСОБА_5 , розташованому за адресою : АДРЕСА_1 , у ході сварки з ОСОБА_5 , що розпочалась на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи з метою умисного протиправного заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, умисно наніс останньому два удари дерев'яним товкачем по волосистій частині голови, в результаті чого заподіяв ОСОБА_5 відкриту черепно-мозкову травму, що включає : забійну рану тім'яної ділянки голови, вдавлений багатоуламковий перелом тім'яної кістки, перелом потиличної кістки, забій головного мозку, травматичний субарахноідальний крововилив, які згідно висновку експерта № 48 від 05.09.2019 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, визнав частково. Свою позицію пояснив тим, що ОСОБА_5 першим вдарив його дерев'яним товкачем, а він лише вихопив у потерпілого цю дерев'яну товкачку і вдарив нею його у відповідь. Винним себе визнає в тому, що пішов того дня до потерпілого. Вважає, що його дії мають кваліфікуватися як самооборона. Пред'явлений прокурором, який є процесуальним керівником у даному кримінальному провадженні, в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради цивільний позов про стягнення з нього витрачених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 коштів в сумі 12316,24 грн. не визнав у повному обсязі та заперечував з приводу його задоволення. Не вбачає підстав для стягнення з нього коштів, витрачених лікувальним закладом на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 .. Показав, що зранку 13.07.2019 року він разом з сестрою прийшов додому до ОСОБА_5 .. Сестра попросила у останнього дозволу нарвати абрикос у його господарстві і той дав дозвіл. Коли вони зайшли до будинку, то потерпілий вживав алкогольні напої в компанії своєї співмешканки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та чоловіка на ім'я нібито ОСОБА_11 , прізвища не пам'ятає. Вони приєднались до компанії і також випили з ними горілки, а потім він пішов збирати абрикоси. Через деякий час, назбиравши абрикос, він хотів піти і забрати з собою сестру, яка на той момент була разом зі своєю маленькою дитиною. Сестра не зважала на те, що дитину треба було погодувати, натомість продовжувала вживати алкогольні напої. Присутні та потерпілий ОСОБА_5 також наполягали на тому, щоб його сестра залишалась з ними в компанії. Забравши дитину, він відніс її до знайомої, а сестру, яка не хотіла йти з ним, він вдарив в обличчя і в неї пішла кров. Після того як сестра вмилась, він наказав їй повернутись до будинку потерпілого і забрати звідти взуття дитини. Сестра пішла до будинку ОСОБА_5 і знову залишилась там. Оскільки потерпілий не давав йому забрати сестру і виганяв з будинку, то він не придумав нічого іншого як викликати працівників поліції. Це він зробив для того, щоб в присутності працівників поліції забрати сестру і щоб при цьому його не чіпав потерпілий. Працівникам поліції він телефоном повідомив, що в господарстві ОСОБА_5 росте конопля. Коли приїхали працівники поліції, то вони запросили його до господарства потерпілого з метою, щоб він показав, де саме росте конопля. Він показав на один з кущів коноплі, який ріс у дворі, а потім вони з працівником поліції пішли за будинок, але більше коноплі так і не знайшли. Також працівники поліції спілкувались в будинку потерпілого з його сестрою і з'ясовували обставини при яких вона отримала тілесні ушкодження. Саме в цей час він сидів навприсядки біля ґанку у дворі потерпілого, а ОСОБА_5 стояв на ґанку. Також поряд стояла слідча ОСОБА_12 .. Взявши до рук дерев'яний товкач, потерпілий звернувся до слідчої і спитав чи може він вдарити його товкачем. Слідча сказала, що не можна і тоді потерпілий поклав товкач на місце. Слідчу покликав до будинку інший працівник поліції, який якраз спілкувався з його сестрою і сказав, що вона має намір написати заяву про спричинення ним їй тілесних ушкоджень. Заходячи до будинку, ОСОБА_12 сказала, що він та потерпілий можуть побитися, але працівник поліції сказав, що це ненадовго. Після того як слідча зайшла до будинку, на ґанку залишився ОСОБА_5 , він же сидів
навприсядки біля ґанку навпроти нього та курив. Потерпілий став вимагати, щоб він залишив його домоволодіння, а потім схопив дерев'яний товкач і наніс йому удар по лівій частині голови, а потім ще один удар по голові, але вже не сильно. Він же різко піднявся, схопив лівою рукою потерпілого за шию, вихопив з його руки товкачку і різко вдарив нею ОСОБА_5 по голові. Спочатку він вдарив товкачем потерпілого по голові один раз і потім відразу ж наніс другий удар по голові. Після цього він побачив кров на дерев'яному товкачі, а ОСОБА_5 став хитатись і коли він відпустив руку, якою тримав потерпілого за шию, той впав на землю. Хтось з присутніх став кричати, що потерпілого убили, вибігла слідча ОСОБА_12 , яка стала перевіряти чи живий ОСОБА_5 , а потім побігла до сусідів викликати швидку. Другий працівник поліції, який вибіг з будинку на крики, штовхнув його ногою в спину і він впав на землю, прижавши його до землі, працівник поліції надягнув на нього кайданки. Акцентує увагу на тому, що сам він нікуди не тікав після вчиненого. Після приїзду швидкої, коли оглянули потерпілого, то з'ясували, що у нього пробита голова і його відразу забрала в лікарню швидка медична допомога. Після цього поліцейські стали опитувати всіх присутніх. Свої дії пояснює тим, що він захищався, вдарив потерпілого він товкачем двічі по голові для того, щоб той не зміг підійти і схопитись за лопату, яка стояла неподалік. Не розуміє претензій до нього, оскільки якби він не захищався, то потерпілий міг би ще його вдарити, а йому, що треба було чекати поки ОСОБА_5 його вб'є. Підтверджує та визнає той факт, що саме він наніс потерпілому два удари дерев'яним товкачем по голові, тим самим спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, але не погоджується з кваліфікацією вчиненого, оскільки вважає, що тілесні ушкодження були ним спричинені при перевищенні меж необхідної оборони, а тому його дії мають кваліфікуватися за ст. 124 КК України. Підтверджує те, що в той момент, коли він вирвав товкач з рук потерпілого, йому нічого не загрожувало, але він припускав, що потерпілий міг схопити лопату і тому він двічі вдарив його товкачкою. Зазначає, що загроза його життю була тоді, коли потерпілий взяв товкач і вдарив ним його по голові. Після удару у нього не було часу, щоб подумати і зрозуміти як себе вести. Він наніс два удари, але вважає, що це був захист, оскільки якби він не вдарив потерпілого, той міг би вбити його дерев'яною товкачкою. Вважає, що слідчий та свідок ОСОБА_13 кажуть неправду, але не може пояснити чому, як і не може пояснити чому його показання не співпадають з показаннями потерпілого та інших свідків.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 показав, що 13.07.2019 року він перебував у себе вдома разом з компанією своїх знайомих, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 . Разом з ними була його покійна співмешканка ОСОБА_15 . Вони всі разом сиділи у будинку, а саме у веранді, та вживали спиртне. Пити вони почали десь з 12 години ранку. Потім до них зайшла сестра обвинуваченого і попросила дозволу назбирати у його господарстві абрикос. Сестра обвинуваченого прийшла до них разом зі своєю дитиною і приєдналась до їх компанія. Вона також вживали алкогольні напої разом з ними за столом. Скільки остання випила і скільки часу пройшло він не пам'ятає. Через якийсь час до його господарства прийшов ОСОБА_6 , якого особисто він до себе не запрошував. ОСОБА_6 став сваритись зі своєю сестрою у його дворі, потім став ганятись за нею і бити її. Спочатку він бив свою сестру на вулиці, а потім у нього у дворі. Після цього ОСОБА_6 викликав працівників поліції. Він заступився за сестру обвинуваченого і між ним та ОСОБА_6 відбулась сварка. При цьому він вимагав, щоб обвинувачений залишив його господарство, оскільки потрапив туди незаконно і без його дозволу. Не заперечує того факту, що на момент інциденту він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Пам'ятає, що він вийшов на ґанок свого будинку і став вимагати, щоб ОСОБА_6 залишив його двір. Обвинувачений у цей час стояв поряд з ним. Далі пам'ятає, що вони зчепились руками один з одним, ОСОБА_6 схопив його рукою за шию і штовхнув з порогу. Пам'ятає також, що після цього був удар по голові і він втратив свідомість. Скільки разів ОСОБА_6 вдарив його по голові він не знає, оскільки після першого удару втратив свідомість. На даний час він пам'ятає лише як ОСОБА_6 перший раз наніс йому удар по голові дерев'яним товкачем. Далі він більше нічого не пам'ятає і до тями він прийшов
лише у реанімації Чернігівської обласної лікарні. Заперечує те, що він міг бити ОСОБА_6 товкачем по голові, оскільки до рук його того дня не брав. Підтвердив, що дерев'яний товкач стояв у ступі біля ганку і використовувався ним для подрібнення тютюну. Дерев'яний товкач представляв собою дерев'янку битку висотою 70-80 см., зверху звужену, а знизу діаметром 8-10 см.. Заперечує факт того, що в присутності слідчої ОСОБА_12 він просив дозволу у останньої вдарити ОСОБА_6 дерев'яним товкачем по голові.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 показала, що інцидент між потерпілим та обвинуваченим мав місце влітку 2019 року, а саме 13.07.2019 року, десь в обідній час. Зазначила, що того дня вона зранку була в гостях вдома у ОСОБА_5 , вони відпочивали і вживали спиртне. Потім прийшов ОСОБА_6 з сестрою назбирати абрикос у потерпілого. Сестра обвинуваченого попросила у неї сидіння на дитячий велосипед і вона пішла до себе додому за сидінням. Повертаючись назад, побачила, як біжить ОСОБА_6 .. Він їй сказав, що викликав поліцію, на її питання, що сталось, він сказав, що побився з сестрою. Як тільки вона зайшла у двір до ОСОБА_5 , зразу приїхали працівники поліції. Слідча ОСОБА_12 опитувала сестру обвинуваченого у коридорі будинку, а вона якраз вийшла на ґанок покурити. У цей момент вона побачила, як потерпілий та обвинувачений борються біля ґанку. Вони зчепились руками, тоді вона побачила як ОСОБА_6 схопив рукою ОСОБА_5 за шию, повернув і вдарив двічі потерпілого по голові дерев'яним товкачем. Від ударів потерпілий впав і втратив свідомість. Товкач, яким обвинувачений наніс удари по голові потерпілого, ОСОБА_6 кинув тут же поряд. У момент інциденту вона знаходилась на відстані до 2-х метрів від них, а тому добре бачила, що товкач знаходився в руках обвинуваченого, а потерпілий в цей час тримався руками за пояс обвинуваченого. Товкач в руці ОСОБА_6 вона побачила в той момент, коли він схопив потерпілого другою рукою за шию і повернув, а потім двічі вдарив цим товкачем ОСОБА_5 зверху по голові. Цей дерев'яний товкач вона бачила раніше і він стояв на ґанку, як товкач потрапив до рук ОСОБА_6 вона не бачила. Після ударів ОСОБА_6 кинув товкач на тому ж місці, де і бив потерпілого, та почав тікати, але його затримали працівники поліції на городі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 показала, що зранку 13.07.2019 року вона зайшла додому до потерпілого. Останній разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_15 та ОСОБА_16 вживали алкогольні напої на кухні. Потім з'явився ОСОБА_6 , який шукав свою сестру ОСОБА_17 і сказав, що викликав поліцію через те, що сестра не дивиться за своєю дитиною. Через деякий час приїхали працівники поліції. Вона стояла та розмовляла у коридорі зі слідчою ОСОБА_12 , а потерпілий та обвинувачений вийшли та розмовляли на ґанку будинку. Вона чула як ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сварились близько трьох хвилин, причиною конфлікту було те, що обвинувачений без дозволу прийшов до нього додому і потерпілий вимагав, щоб ОСОБА_6 залишив його господарство. Потім вона почула гуркіт, крики, а коли вони відкрили двері, то побачили, що потерпілий лежав біля ґанку з розбитою головою. ОСОБА_5 лежав на спині, обличчям до верху, стогнав та з його голови текла кров. Чи був потерпілий при свідомості вона не пам'ятає. ОСОБА_6 у цей момент стояв біля ОСОБА_5 і дерев'яний товкач в крові лежав поряд. Вказує на те, що безпосереднім свідком інциденту була ОСОБА_13 , яка все бачила і стала кричати, коли обвинувачений почав наносити удари товкачем по голові потерпілому. Саме від ОСОБА_13 вона дізналась, що ОСОБА_6 наніс потерпілому удари по голові дерев'яним товкачем. Зазначає, що все сталось миттєво, але безпосередньо вона не бачила як обвинувачений наносив удари потерпілому, так як зі слідчою ОСОБА_12 в цей момент знаходилась у будинку. Підтверджує, що потерпілий в момент інциденту був випивший, а ОСОБА_6 , як їй здалось, був тверезий. ОСОБА_6 після інциденту намагався втекти, але його впіймали працівники поліції на городі.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_18 показала, що обвинувачений являється її рідним братом. Зазначила, що вона разом з обвинуваченим та його співмешканкою ОСОБА_19 прийшли 13.07.2019 року до потерпілого
рвати абрикоси. Брат разом зі співмешканкою пішли рвати абрикоси, а вона сиділа у будинку разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_20 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 і ОСОБА_14 . Вони сиділи всі разом за столом і вживали алкогольні напої. Вона на той момент була разом зі своєю малолітньою дитиною. Потім вона посварилась з обвинуваченим і той вдарив її по обличчю. Після цього ОСОБА_6 викликав поліцію. Через деякий час приїхали працівники поліції. Вона перебувала у будинку і працівник поліції питав у неї чи буде вона писати на брата заяву, коли в будинок забіла ОСОБА_13 і сказала, що ОСОБА_6 побився з ОСОБА_5 .. Коли вони вийшли з будинку, то потерпілий лежав у дворі на спині, а брата тримали працівники поліції та одягали на нього кайданки. Біля потерпілого лежав дерев'яний товкач у крові. ОСОБА_5 лежав на спині біля ґанку, він відкривав і закривав очі, його намагались привести до тями і поливали водою. Інцидент мав місце в обідній час, через що вони посварились їй не відомо, так як на той момент вона перебувала у будинку. Щодо ОСОБА_6 , то у нього теж була кров на голові. Припускає, що брат травмувався, коли бився з потерпілим у дворі, оскільки до інциденту у ОСОБА_6 крові на голові не було. Підтверджує, що до цього, коли вона була в будинку і вживала алкогольні напої, то брат казав щоб вона йшла, а вона просила його зачекати ще трохи.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_21 показав, що він приїхав у день інциденту до ОСОБА_5 у гості. Разом вони вживали спиртні напої. Потім з'явився обвинувачений зі своєю сестрою, який прийшов назбирати абрикос у господарстві потерпілого. У обвинуваченого була з собою пляшка горілки об'ємом 0,5 літра. Вони всі разом, в тому числі потерпілий, він, ОСОБА_6 , його сестра, ОСОБА_15 , ОСОБА_22 , прізвище не знає, розпили ще й цю пляшку і обвинувачений пішов збирати абрикоси. Потім він пішов у кімнату дивитись телевізор. Все було спокійно. Все це відбувалось 13.07.2019 року. Пити вони з потерпілим почали зранку, окрім вказаних осіб, до них ще приходила ОСОБА_10 . Криків сварки він не чув, а коли вийшов з будинку, то побачив потерпілого, який лежав на землі біля ґанку, він був при свідомості і просив пити та з ним була його співмешканка ОСОБА_15 . Обвинувачений був поряд у кайданках. Коли він присів біля потерпілого, то побачив, що у нього ззаду голова була у крові. Самого інциденту він не бачив, а спостерігав вже наслідки. Дерев'яна товкачка лежала поряд з ОСОБА_6 , коли той сидів у кайданках. Свідком того, що сталось була ОСОБА_13 , яка все бачила і сказала, що саме ОСОБА_6 вдарив дерев'яним товкачем ОСОБА_5 по голові. Це йому також підтвердили ОСОБА_15 та ОСОБА_10 .
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , яка обіймає посаду заступника начальника слідчого відділення Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, показала, що 13.07.2019 року вона, перебуваючи в слідчо-оперативній групі, за вказівкою чергового разом з двома іншими співробітниками поліції, ближче до обіду виїхала в с. Тупичів. Виклик до чергової частини надійшов від ОСОБА_6 , який повідомив, що в господарстві ОСОБА_5 росте конопля. Приїхавши на місце, біля двору потерпілого вони зустріли ОСОБА_6 .. Останній сказав, що в будинку знаходиться його рідна сестра і її не випускають. Разом вони зайшли у двір до потерпілого і ОСОБА_6 показав на одну рослину дикорослої коноплі, яка росла у дворі. З будинку ОСОБА_5 всі вийшли п'яні, в тому числі і потерпілий, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, але на ногах ще міг триматися. Співмешканка потерпілого ОСОБА_23 вирвала і зім'яла рослину коноплі, пояснивши, що вони не знали про те, що це наркотична рослина. Працівник поліції ОСОБА_24 зайшов до будинку, а вона залишилась у дворі та спілкувалась з ОСОБА_6 .. Останній сказав, що сестра пила у потерпілого, вона напилась і він хотів її забрати, але потерпілий заступився за сестру і вигнав його з будинку. Він одразу зателефонував і викликав поліцію. При цьому ОСОБА_6 підтвердив, що вдарив п'яну сестру в обличчя і розсік їй брів та у неї текла кров. У цей час з будинку вийшов ОСОБА_5 і йому не сподобалось, що ОСОБА_6 викликав поліцію, вони почали сваритись, а вона їх заспокоювала. ОСОБА_5 намагався вигнати ОСОБА_6 з двору. При цьому ОСОБА_25 стояв на ґанку, а
вона та ОСОБА_6 біля ґанку. На ґанку також стояла ОСОБА_13 .. У цей час з будинку вийшов ОСОБА_24 і попросив її зайти в будинок, щоб відібрати заяву і пояснення у сестри ОСОБА_6 з приводу нанесення їй тілесних ушкоджень. Пройшла одна хвилин з моменту коли вона зайшла у будинок, коли почулись крики «Убив, убив». Вони вибігли у двір і побачили, що ОСОБА_5 лежав на спині і хрипів та з його голови витікали згустки крові. ОСОБА_6 стояв поряд, був збуджений і на землі біля нього лежав дерев'яний товкач зі слідами бурого кольору, схожими на кров. Вона попросила не чіпати потерпілого і викликала швидку. Може з впевненістю сказати, що ОСОБА_5 при ній товкачку не брав, а просив дозволити йому лише силою виштовхати ОСОБА_6 зі свого двору. Вона не дозволила цього зробити потерпілому. При ній ОСОБА_5 товкачку до рук не брав і наміру вдарити обвинуваченого не виказував, і тим паче він не погрожував товкачкою при ній ОСОБА_6 .. Після інциденту ОСОБА_6 сказав, що ОСОБА_5 перший на нього напав, вони боролись, він вирвав з рук потерпілого товкачку і наніс йому два удари по голові. При цьому ОСОБА_6 сказав, що після нанесення першого удару дерев'яною товкачкою потерпілому по голові, він зразу ж наніс другий удар. Під час нанесення другого удару ОСОБА_6 почув хрускіт у голові потерпілого і лише тоді заспокоївся. ОСОБА_6 сказав, що потерпілий вдарив його товкачем по голові, а тому у лікарні його освідували і було виявлено садно під кіркою на волосистій частині голови. Коли ж вони приїхали, то цього садна на голові у обвинуваченого не було. Безпосереднім свідком інциденту була ОСОБА_13 , яка тоді на місці сказала, що бачила бійку між ними, підтвердила, що вони боролись, а потім ОСОБА_6 двічі вдарив дерев'яним товкачем по голові потерпілого і той впав. При цьому ОСОБА_13 стверджувала, що вона бачила як ОСОБА_6 бив ОСОБА_5 , але не бачила як бив товкачем по голові потерпілий обвинуваченого. Щодо виявленого на голові обвинуваченого садна, то воно могло утворитись і від удару товкачкою і від падіння під час бійки та з цього приводу під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні проводилась експертиза.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_24 , який обіймає посаду начальника СРПП № 1 Городнянського ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, показав, що 13.07.2019 року він ніс службу разом з поліцейським ОСОБА_26 , коли від ОСОБА_6 надійшло повідомлення про те, що між ОСОБА_5 та його племінником конфлікт та у потерпілого в господарстві росте конопля. Вони забрали слідчу ОСОБА_12 і втрьох виїхали в с. Тупичів. Коли вони приїхали, то з'ясували, що в будинку потерпілого знаходилось десь близько 8 чоловік і всі вони разом з ОСОБА_5 п'яні і відзначають якесь свято. ОСОБА_6 сидів біля двору і сказав, що потерпілий його побив і вигнав з будинку. Спитали за коноплю і той показав один кущ, який ріс у дворі біля порогу. Вони почали встановлювати осіб, які там були. Сестра ОСОБА_6 була п'яна з пошкодженнями на обличчі, сказала, що її побив брат. Вона погодилась написати заяву на брата і коли вони зайшли у будинок з ОСОБА_12 , то почулись крики. Коли вибігли, то він побачив, що на землі біля ґанку лежить ОСОБА_5 , над ним стоїть ОСОБА_6 і поряд ОСОБА_10 і ОСОБА_16 , які кричали, що обвинувачений убив потерпілого дерев'яною товкачкою. Він став підходити, а ОСОБА_6 навпаки відходити і він спіймав його за руку і тримав. Потім викликали швидку і оперативну групу. Потерпілий лежав на землі, у нього з голови текла кров і йому підклали подушку. Спочатку ОСОБА_5 був при свідомості, а потім втратив свідомість. Причиною конфлікту вказує те, що ОСОБА_5 виганяв ОСОБА_6 з двору і просив залишити його господарство. Вони розмовляли, але не бились. Коли він вийшов з будинку, щоб забрати ОСОБА_12 , обидва стояли біля ґанку. На ґанку тоді знаходились ОСОБА_16 та ОСОБА_10 . Все відбувалось не більше 10 секунд. Самого інциденту він не бачив, а після нього ОСОБА_6 сказав, що першим його вдарив потерпілий, а він вихопив дерев'яний товкач і вдарив потерпілого у відповідь.
Крім того, винність ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення також підтверджується доказами, перевіреними у судовому засіданні, а саме :
- протоколом від 13.07.2019 року проведення огляду місця події, а саме господарства ОСОБА_5 та ОСОБА_15 за адресою : АДРЕСА_1 , та ілюстрованою фототаблицею до нього. У ході проведення огляду господарства, який проводився без ухвали суду, але з дозволу господарки ОСОБА_15 , встановлено, що прямо навпроти вхідних дверей будинку у дворі, на землі, на відстані 4-х метрів від дверей виявлена пляма речовини бурого кольору, схожа на пляму крові неправильної форми діаметром біля 10 см.. Речовина у вигляді згустків. Поруч з даною плямою на землі на відстані 4,4 м. від вхідних дверей будинку знаходиться дерев'яна товкачка товщиною біля 5 см., довжиною 65 см.. Окрім того, на відстані 1,2 м. від плями бурого кольору на землі лежить пір'яна подушка з плямою бурого кольору та згустками речовини бурого кольору. Подушка знаходиться на відстані 4-х метрів від вхідних дверей будинку, праворуч від раніше описаної плями. Оглядом будинку встановлено, що одразу за вхідними дверима знаходиться кімната розміром 3х4 м. в якій праворуч вздовж стіни розташована дерев'яна лавка. Біля лавки знаходиться кухонний стіл на якому стоїть тарілка з двома огірками та три порожні чарки, скляні, з запахом спиртного ( а.к.п. 165-168 );
- ухвалою слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_27 від 15.07.2019 року, якою надано дозвіл на проведення огляду житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано в тому числі і за ОСОБА_5 , який було проведено 13.07.2019 року ( а.к.п. 169-170 );
- постановою прокурора від 22.07.2019 року про відібрання у ОСОБА_5 біологічних зразків, а саме зразків крові, для подальшого проведення експертиз та протоколом від 23.07.2019 року отримання зразків крові у потерпілого ОСОБА_5 для проведення судово-медичної цитологічної експертизи ( а.к.п. 174-175 );
- висновком № 71-ц судово-медичної експертизи рідкої крові ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0 ( а.к.п. 233 );
- висновком № 72-ц судово-медичної експертизи дерев'яного товкача, відповідно до якого встановлено, що кров ОСОБА_5 відноситься до групи 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною системою АВ0. Досліджуючи дерев'яний товкач, наданий на дослідження, в об'єкті № 1 виявлено кров людини, статева належність якої не встановлена через відсутність клітин крові в препаратах. При встановленні групової належності крові в слідах в об'єкті № 1 виявлено антигени А, В та Н, які можуть походити від особи ( осіб ) з групою крові АВ(IV) з супутнім або без супутнього антигену Н за ізосерологічною системою АВ0. Або сліди крові в об'єкті № 1 В(ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В та АВ (IV) в будь-якій комбінації. У випадках змішання слідів крові з різними груповими характеристиками присутність слідів крові ОСОБА_5 ( група 0(І) з ізогемаглютиніном анти-А, анти-В ) не виключається лише в якості домішку, але зважаючи на розповсюдженість однакових групових характеристик крові серед населення, категорично висловитись про присутність слідів крові у вищевказаних слідах від конкретної особи, а саме ОСОБА_5 не являється можливим. При цитологічному дослідженні препаратів об'єктів № 1,2 клітини травматичного походження не виявлені ( а.к.п.176-178 );
- протоколом від 14.08.2019 року тимчасового доступу до медичного архіву КНП «Чернігівська обласна лікарня», який було здійснено на підставі ухвали слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_28 від 14.08.2019 року, та описом речей і документів, які були вилучені 14.08.2019 року на підставі ухвали слідчого судді, та згідно якого було вилучено медичну картку стаціонарного хворого № 12668 на ім'я ОСОБА_5 ( а.к.п. 194-196 );
- висновком № 48 судово-медичної експертизи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до якого у ОСОБА_5 згідно наданої медичної документації виявлена відкрита черепно-мозкова травма, що включає : забійну рану тім'яної ділянки голови, вдавлений багатоуламковий перелом тім'яної кістки, перелом потиличної кістки, забій головного мозку, травматичний субарахноідальний крововилив, - утворена дією твердого тупого предмета ( або предметів ), за механізмом удару ( або ударів ), відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, не протирічить можливості утворення в час та за обставин, викладених у описовій частині ухвали, а саме 13.07.2019 року ( а.к.п. 186-188 );
- протоколом від 03.09.2019 року проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_5 , з якого встановлено, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_5 , перебуваючи у дворі свого господарства за адресою : АДРЕСА_1 , пояснив, що 13.07.2019 року вони компанією, в тому числі і ОСОБА_6 , вживали спиртні напої в його будинку. Обвинувачений побив свою сестру, яка також була разом з ними, і він став за неї заступатися і вигнав ОСОБА_6 зі свого двору. Останній викликав поліцію і знову зайшов до його двору. Коли поліцейські були у будинку, він знову почав виганяти зі свого двору ОСОБА_6 , він виштовхував останнього, але не бив. Обвинувачений обурився, завдав йому удару кулаком в обличчя, а потім, схопивши за шию, виштовхнув в іншу частину господарства, яка якраз знаходилась навпроти дверей до будинку. Потім він побачив у руці ОСОБА_6 дерев'яну товкачку, якою той наніс йому удар по голові. Більше він нічого не пам'ятає та до тями прийшов у реанімації Чернігівської обласної лікарні. Зауважив, що він перший ОСОБА_6 не бив, дерев'яного товкача він до рук не брав, перший удар наніс йому саме обвинувачений, не виключає, що він обороняючись і відмахуючись рукою міг спричинити обвинуваченому тілесне ушкодження. Після цього ОСОБА_5 на статисті показав, де саме спочатку розташовувались він та ОСОБА_6 та куди потім схопивши за шию його виштовхав обвинувачений і де наніс йому удар по голові дерев'яним товкачем. Також потерпілий показав місце, де у металевій ступі стояв дерев'яний товкач, зазначивши, що він не бачив як в руках ОСОБА_6 опинився цей дерев'яний товкач. Відеозапис даної слідчої дії було відтворено та переглянуто в судовому засіданні в присутності всіх учасників судового провадження ( а.к.п. 219-222 );
- протоколом від 14.07.2019 року проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , з якого встановлено, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_6 розказав, що зранку 13.07.2019 року він прийшов до ОСОБА_5 разом зі своєю сестрою. У будинку потерпілого в компанії разом з ним та іншими він вживав алкогольні напої, а потім пішов збирати абрикоси. Коли повернувся і хотів забрати сестру, то ОСОБА_5 не пустив її, сказавши, що нехай ще погуляє. Після цього він викликав працівників поліції. Після їх приїзду він зайшов у двір до потерпілого. Останній дізнавшись про виклик ним поліції, взяв дерев'яний товкач і звернувся до слідчої за дозволом вдарити його, але ОСОБА_5 цього не дозволили. Коли слідча зайшла до будинку і вони з потерпілим на вулиці залишились вдвох, то ОСОБА_5 став підходити до нього, він піднявся і тоді потерпілий наніс йому удар товкачем по голові, він схопив потерпілого за шию, нахилив та вирвав з його рук дерев'яний товкач і двічі вдарив його по голові. Побачивши кров, він відпустив потерпілого і той впав на землю. Після цього ОСОБА_6 на статисті показав, де саме спочатку розташовувались він та ОСОБА_5 , місце нанесення йому удару потерпілим, його дії після цього, розташування його та потерпілого в момент нанесення ним ударів по голові ОСОБА_5 , область голови куди він наніс удари останньому. Слідчий експеримент фіксувався на відеокамеру і відеозапис даної слідчої дії було відтворено та переглянуто в судовому засіданні в присутності всіх учасників судового провадження ( а.к.п. 223-227 );
- протоколом від 08.08.2019 року проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_13 , з якого встановлено, що під час проведення даної слідчої дії ОСОБА_13 , перебуваючи у дворі господарства за адресою :
АДРЕСА_1 , пояснила, що саме тут ОСОБА_6 завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .. При цьому ОСОБА_13 вказала конкретно місце де обидва знаходились. Після цього вона вказала та показала, що коли вийшла з будинку на ґанок, то побачила як останні зчепилися між собою та намагалися побороти один одного. За тим, ОСОБА_6 схопив ОСОБА_5 лівою рукою за шию, а правою рукою у якій була дерев'яна товкачка наніс два удари по голові потерпілого. Від ударів по голові ОСОБА_5 впав на землю і втратив свідомість. За допомогою статистів ОСОБА_13 показала місце у дворі, де знаходились обвинувачений та потерпілий, розвиток події і дії ОСОБА_6 по відношенню до потерпілого, якого він схопив рукою за шию, нагнув і після цього дерев'яним товкачем наніс два удари по голові. Слідчий експеримент фіксувався на відеокамеру і відеозапис даної слідчої дії було відтворено та переглянуто в судовому засіданні в присутності всіх учасників судового провадження ( а.к.п. 228-232 );
- постановою прокурора від 13.07.2019 року про освідування ОСОБА_6 з метою встановлення наявності у нього тілесних ушкоджень та протоколом від 13.07.2019 року освідування ОСОБА_6 , яке проводилось за згоди обвинуваченого та за участі лікаря КНП «Городнянської ЦРЛ» ОСОБА_29 , та в ході якого встановлено, що на волосистій частині голови ОСОБА_6 , з лівого боку, в районі тім'яної частини голови виявлено садно розміром 3х0,5 см. ( а.к.п. 179-182 );
- випискою із медичної картки амбулаторного ( стаціонарного ) хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеною лікарем КНП «Городнянська ЦРЛ» ОСОБА_29 , яка провівши 13.07.2019 року освідування обвинуваченого встановила, що ОСОБА_6 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, алкоголь - 1,5 % ( а.к.п. 189 )
- висновком № 40 судово-медичної експертизи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до якого у ОСОБА_6 згідно наданої медичної документації виявлене садно волосистої частини голови зліва, утворене одноразовою дією твердого тупого предмета, за механізмом тертя, відноситься до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що не спричинили розладу здоров'я, не протирічить можливості утворення в час та за обставин, викладених у описовій частині ухвали, а саме 13.07.2019 року. Уточнити термін давності, механізм утворення та точну локалізацію даного тілесного ушкодження не представляється можливим, у зв'язку з недостатністю опису його морфологічних ознак ( колір, характер поверхні, поширеність, точні розміри та локалізація ). При вивченні наданої документації, не отримано даних, які однозначно підтверджують або виключають можливість отримання даних тілесних ушкоджень, при падінні з висоти власного зросту на тверду поверхню або від нанесення удару дерев'яним товкачем ( а.к.п. 172-173 );
- висновком амбулаторної первинної судово-психіатричної експертизи від 25.07.2019 року № 385 відповідно до якої ОСОБА_6 за своїм психічним станом на період часу, до якого відноситься кримінальне правопорушення у вчиненні якого він підозрюється, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними в цей час. На теперішній час ОСОБА_6 за своїм психічним станом здатний правильно сприймати обставини, що мають значення для кримінального провадження та давати про них правильні свідчення. У ОСОБА_6 на теперішній час має місце легка розумова відсталість (F70 за Міжнародною класифікацією Хвороб 10-го перегляду), але за його психічним станом примусові заходи медичного характеру йому не показані ( а.к.п. 190-193 );
- висновком амбулаторної первинної судово-психіатричної експертизи від 25.07.2019 року № 386 відповідно до якої у ОСОБА_6 на теперішній час не виявлено психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю з синдромом залежності, у зв'язку з чим протиалкогольне лікування йому не показане ( а.к.п. 183-185 ).
Вищевказані докази не оспорюються обвинуваченим та його захисником з приводу їх достовірності та допустимості.
Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.
Дослідивши вищевказані докази, перевіривши доводи сторін кримінального провадження як з боку обвинувачення, так і з боку захисту, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 знайшло своє підтвердження у повному обсязі. Суд покладає в основу обвинувачення показання потерпілого ОСОБА_5 , які є послідовними та узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_13 , яка в суді дала послідовні та детальні покази щодо обставин інциденту, який стався 13.07.2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та підтвердила факт нанесення ОСОБА_6 потерпілому двох ударів дерев'яним товкачем по голові, а також узгоджуються з висновками судово-медичної експертизи, якою підтверджено факт отримання потерпілим 13.07.2019 року тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Слід зазначити, що окрім потерпілого та обвинуваченого саме ОСОБА_13 являється безпосереднім свідком інциденту, який стався між ними. На це вказують і інші свідки, які були допитані під час судового розгляду даного кримінального провадження. При цьому свої покази свідок ОСОБА_13 підтвердила у ході проведення слідчого експерименту, вказавши на місце, де стався інцидент, детально описавши обставини та розвиток події і дії ОСОБА_6 по відношенню до потерпілого, якого він схопив рукою за шию, нагнув і після цього дерев'яним товкачем наніс два удари по голові. Зазначене узгоджується з показами та результатами слідчого експерименту, який проводився за участі потерпілого ОСОБА_5 .. Інші допитані в судовому засіданні свідки, а саме ОСОБА_30 , ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 та ОСОБА_12 , хоча і не були безпосередніми свідками інциденту, але знаходячись на той момент в господарстві ОСОБА_5 , підтвердили факт інциденту між ним та обвинуваченим, а також підтвердили той факт, що саме ОСОБА_6 наніс потерпілому два удари дерев'яним товкачем по голові, тим самим спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Слід зазначити, що і сам обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував того факту, що саме він наніс два удари дерев'яним товкачем по голові потерпілого, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження. Разом з тим, свої дії ОСОБА_6 пояснює тим, що потерпілий перший наніс йому удар товкачем по голові, натомість захищаючись він вихопив цей товкач з рук потерпілого і у відповідь наніс йому два удари по голові. З огляду на це, обвинувачений вважає свої дії самообороною та захищаючись від пред'явленого обвинувачення ОСОБА_6 та його захисник наполягають на перекваліфікації вчиненого з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України.
З цього приводу слід зазначити наступне. Твердження ОСОБА_6 про те, що саме потерпілий, використовуючи дерев'яний товкач, перший наніс йому удар по голові, не підтверджено жодним зі свідків та категорично заперечувалось потерпілим. Покази ОСОБА_6 про те, що потерпілий в присутності слідчої ОСОБА_12 взяв до рук товкач і звернувся до неї за дозволом вдарити його, останньою не підтверджено. Висновок судово-медичної експертизи ОСОБА_6 фіксує у нього садно волосистої частини голови, але не може однозначно підтвердити можливість отримання даного тілесного ушкодження від нанесення удару дерев'яним товкачем. Щодо виявленого під час освідування ОСОБА_6 садна на голові та обставин його виникнення, то потерпілий не виключив можливості його завдання під час того як вони боролись з ОСОБА_6 і він захищаючись та відмахуючись рукою міг травмувати обвинуваченого. Після інциденту не було зафіксовано жодної заяви ОСОБА_6 з вимогою притягнути до відповідальності потерпілого за спричинення йому тілесних ушкоджень.
Розглядаючи версію сторони захисту, щодо кваліфікації дій обвинуваченого за ст. 124 КК України, як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони, гіпотетично припускаючи можливість розвитку подій за версією обвинуваченого, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 36 КК України визначено, що необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
При цьому згідно роз'яснень, які містяться у абз. 2 п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 року № 1 «Про судову практику у справах про необхідну оборону» судам слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.
Отже, у даному випадку суд повинен з'ясовувати, чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання.
Детально розглядаючи версію подій з позиції обвинуваченого, озвучену ним в судовому засіданні та з огляду на обставини інциденту, які ОСОБА_6 відтворив під час слідчого експерименту, вбачається, що після удару товкачем по голові ОСОБА_5 ніяких активних дій по відношенню до обвинуваченого не вчиняв, натомість обвинувачений встиг у цей час скоротити відстань до потерпілого, схопити його за шию, вихопити дерев'яний товкач, який знаходився у руці потерпілого та який при цьому його лише тримав не здійснюючи будь-яких активних дій, направлених на спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. Припинивши суспільно небезпечне посягання з боку потерпілого шляхом хватання за шию, нахилення і відібрання товкача, потерпілий, який перебував у стані сильного алкогольного сп'яніння, з цього моменту не становив для обвинуваченого будь-якої загрози і підстав для самозахисту в нього не виникало. Натомість обвинувачений не зупинився та цілеспрямовано наніс потерпілому два удари товкачем по голові. При цьому, характер та локалізація завданих тілесних ушкоджень потерпілому в область голови, кількість та сила з якою було завдано цих ударів, навпаки переконливо свідчать про те, що ОСОБА_6 усвідомлював можливість настання негативних наслідків своїх дій, у тому числі й ті, що фактично настали, тобто його умисел був спрямований на заподіяння значної шкоди здоров'ю потерпілого. Твердження обвинуваченого про те, що якби він не наніс ударів потерпілому, то останній міг би його вбити, а забравши у ОСОБА_5 товкач, той міг схопитись за лопату, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджуються об'єктивними даними, які б вказували на те, що дії потерпілого в тій ситуації, яка мала місце, давали ОСОБА_6 обґрунтовані підстави так вважати.
Отже, стосовно вимоги обвинуваченого щодо зміни правової кваліфікації вчиненого ним кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 124 КК України, суд приходить до висновку, що в даному випадку вимога сторони захисту ґрунтується лише на бажанні обвинуваченого зменшити свою відповідальність за вчинене та не ґрунтується на наявності у даному кримінальному провадженні об'єктивних даних та відповідних доказів. Що ж стосується показань обвинуваченого ОСОБА_6 , наведених ним на свій захист, то суд детально перевірив їх в судовому засіданні та приходить до висновку, що такі показання обвинуваченого слід розцінювати як спробу ввести суд в оману і таким чином уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, перевіривши доводи сторони обвинувачення, а також доводи обвинуваченого, наведені ним на свій захист, та доводи захисника, які наведені ним на захист обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 , знайшло своє підтвердження у судовому засіданні у повному обсязі, та дії ОСОБА_6 правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, наслідки, що настали від кримінального правопорушення, ступінь тяжкості отриманих потерпілим тілесних ушкоджень, відсутність цивільного позову та претензій матеріального і морального характеру до обвинуваченого з боку потерпілого ОСОБА_5 , особу винного - його вік, сімейний стан, освіту, стан здоров'я ( наявність психічного захворювання ), посередню характеристику за місцем проживання, дані щодо притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності, а також те, що обвинувачений раніше судимий та має непогашені судимості.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , в судовому засіданні не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд вважає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, якою передбачена відповідальність за вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, що є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень.
По справі заявлено цивільний позов прокурором у кримінальному провадженні, прокурором Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради до ОСОБА_6 про стягнення 12316 грн. 24 коп. на відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 від злочину ( а.к.п. 24-26 ).
Відповідно до ч. 1 п. 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко - день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко - днів і загальної суми фактичних витрат за місяць ( у якому проводилось лікування ) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.
Згідно довідки КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради від 09 вересня 2019 року вартість лікування, витраченого на ОСОБА_5 , який перебував на лікуванні у анестезіологічному та нейрохірургічному відділеннях з 13.07.2019 року по 30.07.2019 року ( 17 ліжко - днів ), становить 12316 грн. 24 коп. ( а.к.п. 27-28 ).
Суд виходить із положень ст. 1206 ЦК України, згідно якої особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, а якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. З огляду на викладене, пред'явлений позов підлягає задоволенню та кошти за лікування потерпілого ОСОБА_5 слід стягнути на користь Чернігівського обласного бюджету.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Ухвалу слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_27 від 15.07.2019 року, відповідно до якої було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме дерев'яний товкач, скасувати ( а.к.п. 171 ).
Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, слід залишити без змін - тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370-371, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді 5 ( п'яти ) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_6 обчислювати з моменту його затримання - 13 липня 2019 року.
Запобіжний захід ОСОБА_6 , до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.
Цивільний позов прокурора у кримінальному провадженні, прокурора Городнянського відділу Менської місцевої прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 пред'явлений в інтересах держави в особі КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради про стягнення з ОСОБА_6 витрачених КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради на лікування ОСОБА_5 коштів в сумі 12316 грн. 24 коп. задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_6 на користь Чернігівського обласного бюджету кошти в сумі 12316 грн. 24 коп..
Речові докази, а саме дерев'яний товкач, який зберігається в Городнянському ВП Менського ВП ГУНП в Чернігівській області, повернути потерпілому ОСОБА_5 ( а.к.п. 198-199 ).
Ухвалу слідчого судді Городнянського районного суду Чернігівської області ОСОБА_27 від 15.07.2019 року, відповідно до якої було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , а саме дерев'яний товкач, скасувати ( а.к.п. 171 ).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Городнянський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1