Справа № 689/2125/19
1-кп/689/38/20
Іменем України
28.01.2020 року Ярмолинецький районний суд Хмельницької області -
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Ярмолинці матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2019 за №12019240280000242, які надійшли до суду з обвинувальним актом та угодою про примирення, про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка народилася в м. Рівне, проживає в АДРЕСА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_2 , неодруженої, непрацюючої, раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
встановив:
06 вересня 2019 року близько 12 години ОСОБА_5 , набираючи випадкову комбінацію цифр, зателефонувала на абонентський номер НОМЕР_1 який належить ОСОБА_4 та назвавшись представником АЗС "ОККО", яким не являлась, повідомила, що має можливість реалізувати талони на придбання дизельного палива вартістю 21 гривня за один літр, тим самим ввівши ОСОБА_6 в оману.
Після цього в ході телефонних розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було досягнуто домовленості про зустріч 6 вересня 2019 року о 13 год. 00 хв. по вул. Хмельницькій, 57-А, в смт. Ярмолинці Ярмолинецького району Хмельницької області біля до АЗС "ОККО".
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, 06 вересня 2019 року близько 13 год. 00 хв. ОСОБА_5 приїхала з м. Хмельницького в смт. Ярмолинці, де на території АЗС "ОККО" по вул. Хмельницькій, 57-А, зустрілась з потерпілим та видавши себе за працівника АЗС "ОККО", під приводом реалізації талонів на дизельне паливо по заниженим цінам отримала від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 10500 грн., після чого вийшла з автомобіля ОСОБА_6 та попросила останнього чекати її повернення з талонами на тому ж місці, однак одразу з місця вчинення кримінального правопорушення зникла.
Таким чином ОСОБА_5 шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілого ОСОБА_4 в сумі 10500 грн., чим завдала останньому матеріального збитку на вказану суму.
Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
29 жовтня 2019 року між обвинуваченою ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 була укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_7 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй злочину, щиро розкаялася у вчиненому. Сторони погодили призначити ОСОБА_7 за вчинення вказаного злочину покарання у виді 200 годин громадських робіт.
При цьому, сторони угоди під розписку ознайомлені з наслідками укладення та затвердження угоди, передбаченими ст. 473 КПК України.
При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону суд враховує, що погоджені сторонами вид та міра покарання відповідають санкції ч. 1 ст. 190 КК України, сторони угоди підтвердили факт добровільності її укладення та примирення між собою. Підстави, передбачені у ч. 7 ст. 474 КПК України, для відмови у затвердженні угоди з матеріалів провадження та пояснень сторін не вбачаються. Також суд враховує, що згідно угоди обвинувачена зобов'язалася відшкодувати потерпілому ОСОБА_8 завдану шкоду протягом 100 днів з моменту затвердження угоди.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження цієї угоди про примирення, суд виходить з наступного.
В судовому засіданні ОСОБА_7 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину, повідомила про добровільність своєї позиції при укладенні угоди про примирення, розуміння характеру обвинувачення, наслідків укладення та затвердження угоди, просила вказану угоду затвердити і призначити їй узгоджене в угоді покарання.
Потерпілий ОСОБА_9 також висловив свою думку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.
Відповідно до ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода про примирення.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , згідно із ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Узгоджене сторонами покарання для обвинуваченої визначене в межах санкції ч. 1 ст. 190 КК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена повністю усвідомлює зміст укладеної угоди, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди та наслідки її невиконання.
Також судом з'ясовано, що потерпілий повністю усвідомлює наслідки укладення та затвердження даної угоди.
Оскільки умови угоди про примирення повністю відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін та інших осіб, суд дійшов висновку про наявність всіх необхідних матеріальних та процесуальних підстав для затвердження цієї угоди та призначення ОСОБА_7 узгодженого сторонами покарання.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 суд вважає її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 , не встановлено.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено, судових витрат немає, речові докази відсутні.
Керуючись ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
ухвалив :
Затвердити угоду про примирення від 29 жовтня 2019 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12019240280000242, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.09.2019.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді 200 (двісті) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду через Ярмолинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1