Справа 682/183/20
Провадження № 3/682/131/2020
03 лютого 2020 року Суддя Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Зеленська В.І., з участю секретаря судових засідань Хамінової Н.В., заступника військового прокурора Рівненського гарнізону Кріпак С.А., особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли від прокурора військової прокуратури Рівненського гарнізону, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з вищою освітою, старшого лейтенанта - командира такелажної роти військової частини НОМЕР_1 , протягом року не притягувався до адміністративної відповідальності, - за ч. 2 ст. 172-16 КУпАП,
16 серпня 2019 року згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №403 (по особовому складу) старшого лейтенанта ОСОБА_2 , який проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України, призначено на посаду командира такелажної роти військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.1 Закону України "Про оборону України" , ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначається Президентом України, указом якого від 14 січня 2015 року №15/2015 в Україні оголошена часткова мобілізація, заходи якої тривають на даний час.
Рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймалося. Відтак , в Україні діє особливий період.
Будучи військовою службовою особою, командир Такелажної роти військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_2 зобов'язаний був дотриматись вимог ст.ст.11, 13, 16, 22-1, 29, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України N 548-XIV від 24 берзня 1999 року, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджений Законом України N 548-XIV від 24 берзня 1999 року, зокрема, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, знати та виконувати свої обов'язки, додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим.
Як командир (начальник) ОСОБА_2 відповідає за виховання , військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу роти, підтримання внутрішнього порядку в роті, повинен запобігати незвичайним подіям, кримінальним та іншим правопорушенням серед особового складу, своєчасно виявляти й усувати їх причини, негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи корупційне правопорушення, вчинене підлеглим військовослужбовцем. Також, командир (начальник) в умовах особливого періоду, в тому числі в умовах воєнного стану чи бойовій обстановці, з метою затримання військовослужбовця, який вчиняє діяння, що підпадає під ознаки злочину, має право особисто засосовувати заходи фізичного впливу без спричинення шкоди здоров'ю військовослужбовцю та спеціальні засоби, достатні для припинення протиправних дій.
Разом з тим, старший лейтенант ОСОБА_2 , будучи командиром такелажної роти військової частини НОМЕР_1 , з метою приховування фактів нестатутних взаємовідносин, умисно не вжив заходів щодо припинення злочину, який вчинявся підлеглим.
Так, згідно ст.ст. 30, 31, 32 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, який затверджений Законом України N 548-XIV від 24 берзня 1999 року, командир такелажної роти військової частини НОМЕР_1 старший лейтенант ОСОБА_2 є начальником за посадою та військовим званням для військовослужбовців строкової військової служби ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Близько 15 години 00 хвилин 15 грудня 2019 року старший лейтенант ОСОБА_2 виявив у розташуванні такелажної роти військової частини НОМЕР_1 (дислокується за адресою: АДРЕСА_3 ) підлеглого військовослужбовця строкової військвої служби солдата ОСОБА_5 із слідами застосування насильства (тілесних ушкоджень), який повідомив, що під час виконання робіт між ним та солдатом ОСОБА_3 виник конфлікт, внаслідок чого вони побилися.
Разом із тим, старший лейтенант ОСОБА_2 , будучи командиром такелажної роти військової частини НОМЕР_1 , з метою приховування фактів нестатутних взаємовідносин між війьковослужбовцями, у порушення вимог ст.ст. 11, 13, 16, 22-1, 59, 111, 112 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України N 548-XIV від 24 берзня 1999 року, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи командиром (начальником) за посадою та військовим званням для військововслужбовців строкової служби ОСОБА_3 і ОСОБА_6 , діючи в умовах особливого періоду, близько 15 години 00 хвилин 15 грудня 2019 року умисно за підпорядкованістю не доповів командиру військової частини НОМЕР_1 про факт вчинення кримінального правопорушення, яке вчинене підлеглим військвовслужбовцем, не вжив жодних заходів щодо припинення злочину, вчиненого підлеглим військовослужбовцем, а також щогдо усунення його причин та наслідків, внаслідок чого не було направлено повідомлення про вчинення крим інального правопорушення до органу досудового розслідування.
Таким чином, старший лейтенант ОСОБА_2 вчинив умисне невжиття заходів щодо припинення злочину, що вчиняється підлеглим, ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї лсужбових обов'язків, вчинене в умовах особливого періоду, тобто адміністартивне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-16 Кодексу України про адмінітсратитвні правопорушення.
ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав та пояснив, що 15.12.2019 року йому стало відомо про те, що 13.12.2019 р між його підлеглими військвослужбовцями строкової служби солдатами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 мав місце факт бійки. Однак, він як посадова особа - командир такелажної роти в/ч НОМЕР_1 , скрив даний факт та не доповів командиру в/ч НОМЕР_1 . У вчиненому розкаявся.
Винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адмінправопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 11.01.2020 року; повідомленням ТВО начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорудку підполковника ОСОБА_7 від 02.01.2020 року військовому прокурору Рівненського гарнізону про результати розгляду звернення прокурора щодо можливого вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 426 КК України; повідомленням військовго прокурора Рівненського гарнізону Величко А. від 02.01.2020 року про наявність у діях командира такелажної роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 176-16 КУпАП; матеріалами перевірки за фактом неналежного виконання службових обов'язків командиром такелажної роти в/ч НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_2 ; заявою солдата ОСОБА_8 про те, що 13.12.2019 р його побив солдат ОСОБА_9 , спричинивши фізичний біль і душевні страждання; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо факту нестатутних відносин між військовослужбовцями, що мав місце 13.12.2019 р; повідомленням Славутському ВП ГУНП в Хмельницькій області від начальника Хмельницького зонального відділу Військової служби правопорядку Бєхтєрєва О. про вчинене кримінальне правопорушення на території В/ А 1358 між солдатами строкової служби; витягом з ЄРДР про внесення відомостей про вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.125 КК України щодо ОСОБА_5 і початок кримінального провадження №12019240210000646; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 02.01.2020 р офіцеру відділення запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_2 ; посвідченням офіцера НОМЕР_2 , виданого 22.08.2019 р ОСОБА_2 ; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.08.2019 №202 про призначення ОСОБА_2 на посаду командира такелажної роти в/ч.А.1358 з 24.08.2019р; службовою карткою ОСОБА_2 про наявність у нього стягнень у вигляді доган; особовою справою солдата ОСОБА_5 ; особовою справою солдата строкової служби ОСОБА_3 ; функціональними обов'язками командира такелажної роти в/ч НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 , затвердженими командиром в/ч НОМЕР_1 .
Визначення особливого періоду наведене в ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і часткого відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізацію в Україні оголошено Указом виконуючого обов'язки Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року, який затверджено Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 17 березня 2014 року" і який набрав чинності 18 березня 2014 року.
Указом виконуючого обов'язки Президента України від 6 травня 2014 р № 454/2014 "Про часткову мобілізацію", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента "Про часткову мобілізацію", який набрав чинності 7 травня 2014 р, оголошено часткову мобілізацію.
Обставинами, що визначають момент настання особливого періоду, є: або оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової), або доведення такого рішення до виконавців стосовно прихованої мобілізації, або момент введення воєнного стану в Україні чи окремих її місцевостях. Отже, часткова мобілізація, яка оголошувалася Указами Президента України, є складовою частиною особливого періоду. Таким чином, з 18 березня 2014 року в Україні настав особливий період.
З 14:00 30 квітня 2018 року в Україні розпочалась Операція об'єднаних сил (ООС) - комплекс військових і спеціальних організаційно-правових заходів українських силових структур, спрямований на протидію діяльності незаконних російських та проросійських збройних формувань у війні на сході України. Проведення операції передбачається виконанням Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», ухваленому 18 січня 2018 року , який набрав чинності 24 лютого 2018 року. Відповідно до Закону Операція об'єднаних сил, фактично, є переформатуванням Антитерористичної операції (АТО) з введенням воєнного або надзвичайного стану, переданням управління від СБУ, яка формально керувала АТО, до Об'єднаного оперативного штабу ЗСУ.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_2 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-16 КУпАП, а саме: умисне невжиття заходів щодо припинення злочину, що вчиняється підлеглим, ненаправлення військовою службовою особою до органу досудового розслідування повідомлення про підлеглого, який вчинив кримінальне правопорушення, а також інше умисне невиконання військовою службовою особою покладених на неї службових обов'язків, зокрема - неповідомлення командиру в/ч НОМЕР_1 про виявлений факт нестатутних відносин між підлеглими військовослужбовцями .
Відповідно до ч. 4 ст. 15 КУпАП за вчинення військових адміністративних правопорушень військовослужбовці, а також військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність, передбачену главою 13-Б цього Кодексу, за умови, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.
На ОСОБА_2 на підставі Статуту ЗСУ накладене дисциплінарне стягнення у виді догани.
Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , відсутні.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 , є те, що він щиро розкаявся у скоєному, усвідомив протиправність своїх дій.
За місцем служби ОСОБА_2 характеризується позитивно.
Тому вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_2 адмінстягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-16 КУпАП у виді штрафу.
Відповідно п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" військовослужбовці звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків. Керуючись ст.ст. 15, 283, 283, 294, ч. 2 ст. 172-16 КУпАП,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-16 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян , що становить 1700 грн.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Суддя Зеленська В. І.
Згідно з оригіналом.
Оригінал постанови знаходиться у справі.
Постанова не оскаржена, набрала законної сили "__""_________р."
Строк пред'явлення до виконання 3 місяці
Суддя В.І. Зеленська