Справа № 658/30/20
провадження № 3/658/64/20
про притягнення до адміністративної відповідальності
09 січня 2020 р. м. Каховка
Суддя Каховського міськрайонного суду Херсонської області Терещенко О.Є., роз-глянувши матеріали, які надійшли з Каховського ВП ГУНП в Херсонській області про при-тягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заозерне Каховського району Херсонської області, громадянки України, працюючого за наймом, адреса реєстраційного обліку та фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 184 КУпАП,
09 січня 2020 року до Каховського міськрайонного суду надійшов матеріал про притяг-нення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.184 КУпАП.
При підготовці справи до розгляду було встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушення вимог ст. 256 КУпАП.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопору-шення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, по-кладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути пере-кладено на суд.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 чер-вня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопо-рушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвину-вача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Кон-венції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагаль-ність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невину-ватості особи.
Згідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України, відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.
У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено документу, на підставі якого було встановлено особу правопорушника (назва, серія, № паспорта та ким і коли ви-даний).
До протоколу не додано свідоцтва про народження ОСОБА_2 , 2002 року народження, де вказано, що саме ОСОБА_1 являється батьком дитини.
Згідно ч.1 ст. 32 ЦК України неповнолітньою особою є фізична особа у віці від чотир-надцяти до вісімнадцяти років.
Частиною 2 ст.6 СК України встановлено, що малолітньою вважається дитина до до-сягнення нею чотирнадцяти років.
Відповідно до ст.12 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.
Тобто за скоєння малолітніми та неповнолітніми особами, яким не виповнилося шістнадцять років, відповідальність, у передбачених законом випадках, несуть їх батьки.
Відповідно до посилання на рік народження ОСОБА_2 , він є малолітньою, а не неповнолітньою дитиною, тому ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміні-стративної відповідальності за ст.184 КУпАП, оскільки за цією нормою відповідальність настає за ухилення від виконання обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Також, до протоколу про адміністративне правопорушення надане подання директора Тавричанського ОКЗЗСО ім. О Гатила ОСОБА_3 , яке не містить повного викладу об-ставин (надана тільки перша сторінка).
Матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення не завірені на-лежним чином.
Враховуючи наведене, суд немає реальної можливості дати оцінку неналежно та не-повно зібраним доказам щодо обставин справи, які є істотними для вирішення адміні-стративних матеріалів.
Верховним Судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотиво-ваними постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, від-повідному правоохоронному органу для належного дооформлення (п.24 постанови Пле-нуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14).
За таких обставин, адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП слід повернути до Каховського відділу поліції Головного Управління Національної поліції у Херсонській області для дооформлення.
Керуючись ст. 256, п. 2 ст. 278 КУпАП,
постановив:
Протокол серії АПР18 № 422036 від 27 грудня 2019 року про адміністративне право-порушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, відносно ОСОБА_1 та додані в його обґрунтування матеріали повернути до Каховського ВП ГУНП в Херсонській облас-ті.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Терещенко О. Є.