м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
05 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5191/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,
при секретарі судового засідання: Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : Кирилюка Д.В.
третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
свідка: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом: ОСОБА_1
до: управління інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Центральному регіону
про: зобов'язання вчинення певних дій
В грудні 2009 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до управління інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Центральному регіону про зобов'язання скасувати дозвіл № 243 від 11 серпня 2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі по вул.Винниченка,19 у м. Вінниці.
В заявленому позові позивач просить скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт № 243 від 11.08.2009 року, виданого управлінням інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області громадянину ОСОБА_3 для будівництва господарської споруди по вул.Винниченка,19, м Вінниці, посилаючись на систематичне порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час виконання будівельних робіт замовником -ОСОБА_3
Посилаючись на неодноразові звернення до відповідача з вимогою скасувати дозвіл на будівництво № 243 від 11.08.2009 року, у відповідь на які, управління, листами № 27-20-207-1 від 09.09.2009 року, № 01-08-302 від 18.09.2009 року, № 27-КО-243-2 від 08.10.2009 року вони були залишені без задоволення, позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та не враховано її прав і інтересів як власника і користувача земельної ділянки і будинку, відповідно до статті 23 Закону України «Про планування і забудову територій», згідно якої планування земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюється з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків, споруд.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на доводи викладені у позові, просила щодо його задоволення в повному обсязі.
Ухвалою судді від 11.01.2010 року до участі у справі залучено ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надавши до суду заперечення на позов, в яких послався на безпідставність та необґрунтованість доводів позивача стосовно систематичного порушення ОСОБА_3. законодавства у сфері будівництва та архітектури під час виконання будівельних робіт, оскільки проведений управлінням аналіз дозвільної справи не виявив жодної з підстав для скасування дозволу на виконання будівельних робіт № 243 від 11.08.2009 року, визначених частиною 9 статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та пунктом 18 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30.09.2009 року, у зв'язку з чим, просив відмовити в задоволені в позову.
Треті особи -ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти заявленого позову та просили відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що проектна документація на будівництво об'єкта пройшла всі передбачені законодавством погодження, дозвіл на виконання будівельних робіт видано на підставі всіх необхідних документів, передбачених чинним на той час законодавством, зокрема статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та Положенням про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 273 від 05.12.2000 року.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює архітектором Замостянського району, ним погоджувались містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки (проектування господарської будівлі на приватизованій земельній ділянці садибного типу), розташованої у м.Вінниці, вул.Винниченка,19. Проектуванням господарської будівлі він не займався, так як це не входить до його повноважень. З приводу можливого недотримання вимог до документів, які подавались для отримання дозволу на виконання будівельних робіт нічого пояснити не може, так як видача дозволів входить до компетенції управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Центральному регіону.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третіх осіб, покази свідка, оцінивши докази в обґрунтування та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню враховуючи наступне.
На підставі рішення Вінницької міської ради № 2244 від 30.01.2009 року 34-ї сесії 5-го скликання, управлінням Держкомзему у м. Вінниці, ОСОБА_3 видані Державні акти серії ЯЖ № 913667, серії ЯЖ 913666 від 03.06.2009 року на право власності на земельну ділянку в загальному розмірі 0,0245 га, що розташована за адресою: вул.Винниченка,19, м. Вінниці, із зазначенням цільового призначення цієї земельної ділянки як для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Закон, який встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів, є Закон України «Про планування і забудову територій».
Відповідно до статті 24 Закону, право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови.
Згідно положень статті 27 зазначеного Закону, фізична чи юридична особа, яка подала заяву (клопотання) про намір забудови на земельній ділянці, що перебуває у її власності або користуванні, має право на одержання вихідних даних для проектування об'єкта містобудування. Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта містобудування; завдання на проектування.
Проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Порядок розроблення, погодження і затвердження проектної документації на будівництво об'єктів містобудування встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування (стаття 28 Закону).
Відповідно до вимог статті 29 Закону, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно із ст. 2 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №273 від 05.12.2000 року та ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території»для одержання дозволу на виконання будівельних робіт забудовник (замовник) повинен подати до інспекції архітектурно-будівельного контролю наступні документи:
- заяву забудовника (замовника);
- рішення виконавчого органу відповідної ради або місцевої державної адміністрації про дозвіл на будівництво об'єкта містобудування;
- документ, що посвідчує право власності забудовника (замовника) чи право користування (у тому числі на умовах оренди) земельною ділянкою, на якій буде розміщено об'єкт містобудування;
- комплексний висновок державної інвестиційної експертизи;
- документи про призначення відповідальних виконавців робіт (виконроба, осіб, що виконують технічний нагляд, авторський нагляд);
- затверджену в установленому порядку проектну документацію (будівельний генеральний план та паспорт фасаду в двох примірниках, пояснювальна записка для реєстрації).
Так, судом встановлено, що виконавши умови передбачені вище зазначеними нормами Закону, зокрема, отримавши та узгодивши в різних інстанціях всю необхідну проектну документацію, ОСОБА_3 був отриманий Дозвіл № 243 від 11.08.2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва господарської споруди по вул.Винниченка,19,м. Вінниці, виданий управлінням інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області. Термін дії Дозволу до 07.08.2011 року (а.с.5).
На підставі отриманого дозволу, ОСОБА_3 розпочав будівництво господарської споруди.
Також встановлено, що до отримання ОСОБА_3. дозволу на будівництво, земельна ділянка на який воно було розпочато, знаходилась у спільному користуванні з ОСОБА_1
Звернувшись до суду з вимогою про скасування Дозволу № 243 від 11.08.2009 року на виконання будівельних робіт, ОСОБА_1 посилається на систематичне порушення ОСОБА_3. законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт, тим самим порушуючи її законні права як сусіда прилеглої земельної ділянки. Зокрема, позивач посилається на протокол про адміністративне правопорушення складений головним державним інспектором управління інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області від 24.11.2009 року, яким було зафіксоване порушення ОСОБА_3 вимог частини 3 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Проектування об'єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього). Зокрема, в ході перевірки було встановлено, що ОСОБА_3 розпочав будівництво господарської споруди по вул.Винниченка,19 у м. Вінниці з відхиленням від проектної документації по осям А-В та 1-3, що є порушенням статті 29 Закону України «Про планування і забудову територій».
На підставі зазначеного протоколу, відповідачем була прийнята постанова № 412-ЦР від 24.11.2009 року, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення частини 3 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 170 (сто сімдесят) грн.
Однак, суд, докладно вивчивши матеріали справи, чинне законодавство, прийшов до висновку, щодо необґрунтованості вище зазначених доводів позивача, враховуючи наступне.
Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», вичерпний перелік підстав для відмови у видачі та анулювання документа дозвільного характеру, яким в даному випадку є Дозвіл на виконання будівельних робіт, встановлюються виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру.
На даний час, основні вимоги, якими регулюється порядок видачі та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, визначено статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30.09.2009 року.
Так, згідно частини 9 статті 29 зазначеного Закону та пункту 18 Порядку встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт може бути скасовано (анульовано) за рішенням інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у разі:
- подання замовником заяви про скасування (анулювання) дозволу на виконання будівельних робіт;
- видачі та перереєстрації дозволу на виконання будівельних робіт з порушенням вимог законодавства;
- наявності відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником, генпроектувальником, генпідрядником);
- систематичного порушення законодавства у сфері будівництва та архітектури під час проведення будівельних робіт;
- перешкоджання проведенню перевірок посадовими особами інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю;
- якщо протягом трьох місяців з дня видачі дозволу на виконання будівельних робіт не розпочато будівельні роботи.
Виходячи із загального визначення поняття «систематичне порушення законодавства», слід розуміти вчинення винною особою діяння, в тій чи іншій сфері суспільних відносин, не менш ніж два і більше разів.
Таким чином, встановивши одноразове порушення ОСОБА_3 законодавства в сфері будівництва та архітектури під час виконання будівельних робіт з будівництва господарської споруди по вул.Винниченка,19 у м. Вінниці, з наявних матеріалів справи, суд не вбачає в діях ОСОБА_3 системності в порушенні законодавства в сфері будівництва та архітектури, а тому відсутні підстави для скасування Дозволу № 243 від 11.08.2009 року, передбачені статтею 29 Закону України «Про планування і забудову територій»та Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1104 від 30.09.2009 року.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ст.9 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР) та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Представником відповідача в судовому засіданні було обґрунтовано та доведено правомірність своїх дій щодо видачі оскаржуваного дозволу.
Натомість, позивачем в судовому засіданні не доведено та не обгрунтовано в чому саме полягає її охоронюване законом та порушене право, не зазначено щодо неправомірності дій відповідача та як наслідок зобов"язання його до правомірної поведінки та вчинення необхідних дій для поновлення її прав та інтересів.
Згідно частини 2 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Вінницькій області по Центральному регіону про зобов"язання скасування дозволу №243 від 11 серпня 2009 року на виконання будівельних робіт з будівництва господарської будівлі по вул.Вінниченка,19 у м.Вінниці відмовити повністю.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 10.02.2010 року.
Суддя Драчук Тетяна Олександрівна
05.02.2010