Справа № 578/715/19>
провадження № 2/578/5/20
Рішення
Іменем України
21 січня 2020 року смт Краснопілля
Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Басової В.І., з участю секретаря судового засідання Авраменко О.Є.,., розглянувши в порядку загального позовного провадження у приміщенні Краснопільського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції з Ковпаківським районним судом м. Суми цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНЕ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни про визнання договору про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) недійсним,-
учасники провадження:
представника позивача- адвокат Мазурова К.Д.
представника відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвокат Кравченко П.А.
Стислий виклад позиції позивача:
У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом, яким просив визнати недійсним договір про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №65 від 19.11.2018 року кадастровий номер земельної ділянки 5922385400:08:003:0191, укладений між фізичною особою- підприємцем ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ), зареєстрований на підставі рішення про державну реєстрацію прав №44241222 від 26.11.2018р., номер запису про інше речове право №29100494.
Позовні вимоги мотивував тим, що з 14.04.2011 земельна ділянка за кадастровим номером 5922385400:08:003:0191 (площею 3,9349 га) була передана ОСОБА_5 в оренду Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Думівське» (на даний час ТОВ «ЗЕРНЕ») строком на 15 років за договором оренди землі, зареєстрованим у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2012 за №592238544000317. Вказаний договір оренди земельної ділянки в порядку ст. 31-32 ЗУ «Про оренду землі» не припинявся та не розривався. Однак під час дії вищевказаного договору оренди земельної ділянки відповідачами по справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як співвласниками вказаної земельної ділянки у порядку спадкування після смерті ОСОБА_5 19.11.2018 укладено з ФОП ОСОБА_4 договір про право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) за номером 65 строком на 49 років. Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П. як державним реєстратором прав не було перевірено документи на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав за п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки вже було зареєстроване право на земельну ділянку за договором оренди, та зареєстровано вказаний договір емфітевзису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зазначений договір порушує права та охоронювані законом інтереси позивача та має бути визнаний недійсним, оскільки укладений до закінчення строку дії договору оренди від 14.04.2011, а тому не відповідає вимогам чинного законодавства. Іншим способом відновити порушені права позивач не має можливості, тому змушений звернутися до суду.
Стислий виклад позицій відповідачів:
Перший відповідач ОСОБА_1 19 листопада 2019 року надала через представника ФОП ОСОБА_4 - адвоката Кравченко П.А. відзив на позовну заяву, в якому вважала позов ТОВ «Зерне» повністю безпідставним та необґрунтованим, оскільки їй відомо, що між її матір'ю ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» з 01.04.2003 року існували тривалі договірні відносини з оренди земельної ділянки площею 3,9349 га кадастровий номер 5922385400:08:003:0191. І на момент укладення договору з ТОВ «Думівське» 14.04.2011 року діяв та був чинний укладений між ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Краснопільському районному відділі земельних ресурсів за №547 від 20.07.2009 року, тому ТОВ «Зерне» здійснило так звану «подвійну реєстрацію» договорів. Просила врахувати зазначені обставини та відмовити в задоволенні позову. Розгляд справи просила проводити без її участі.
Представник четвертого відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвокат Кравченко Павло Андрійович надав письмові пояснення, згідно яких, вважаючи позовні вимоги безпідставними просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. З посиланням на ч.ч.2, 4 ст.25, ст.ст.26, 102, 202 Цивільного кодексу України, ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України ст.18 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98р. № 161 - XIV (із змінами та доповненнями), яка була чинною до 01 січня 2013 р., ч.2 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004р. №1952 - IV зазначив, що цивільні права та обов'язки щодо оренди земельної ділянки виникають не раніше державної реєстрації відповідного договору оренди земельної ділянки, а як видно з позовної заяви та додатків до неї, договір оренди спірної земельної ділянки між позивачем та ОСОБА_5 було укладено 14.04.11р., але зареєстровано у відділі Держкомзему у Краснопільському районі 03.02.2012р. Тому в розумінні вищенаведених норм права даний договір оренди мав набрати чинності 03.02.12р. і саме з цієї дати, а не з 14.04.11р. (момент підписання сторонами), за цим договором мали б виникати цивільні права і обов'язки для його сторін, тобто, для СТОВ «Думівське» та для ОСОБА_5 . Проте, ОСОБА_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто, у період між 14.04.11р. та 03.02.12р., відтак на момент державної реєстрації договору (набрання ним чинності) не могла набути цивільних прав та обов'язків, відповідно, й СТОВ «Думівське» за договором таких прав набути не могло. Тому, з вищенаведених підстав вказаний договір слід кваліфікувати як такий, що не створює юридичних наслідків для його сторін та третіх осіб.
Вважав, що наведені позивачем посилання на судові прецеденти Верховного Суду стосуються інших правових ситуацій ніж та, яка розглядається. При цьому всі три справи ВС є взаємопов'язаними - спочатку (23.05.18р.) Перша судова палата Касаційного цивільного суду (надалі - ПСП/КЦС) розглянула справу № 704/1551/16-ц, потім (05.06.18р.) Велика Палата Верховного Суду (надалі - ВП ВС) розглянула справу №338/180/17, і лише потім (10.04.19р.) Об'єднана палата Касаційного цивільного суду (надалі - ОП/КЦС) розглянула справу №390/34/17. пославшись на дві попередні справи. При цьому, у всіх трьох справах касаційний суд застосував доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Саме за цією ознакою всі три справи є подібними, проте дана доктрина не має жодного відношення до фактичних обставин у справі, що розглядається, адже: в справі №704/1551/16-ц, висновки якої, фактично були переглянуті у справі №390/34/17 йшлося про те, що одна й та сама особа спочатку здійснює певний правочин (приміром, укладає як спадкоємець додаткову угоду до угоди, укладеної його спадкодавцем), а потім оскаржує в суді останній. А зважаючи на те, що спадкоємці ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 успадкували за матір'ю лише право власності на земельну ділянку. Інших речових прав на дану земельну ділянку, які б виникли на законних підставах за життя ОСОБА_5 у самої ОСОБА_5 , вони успадкувати не могли за відсутністю таких. 19.11.18р. зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 передали, в користування ФОП ОСОБА_6 в емфітевзис за договором від 19.11.18р. №65 терміном на 70 років (пункт 2.1 договору). 14.11.19р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підписали додаткову угоду з ТОВ «Зерне» до недійсної (нікчемної) угоди від 14.04.11р., укладеної їх матір'ю з позивачем, порушивши тим самим доктрину venire contra factum proprium.
Посилався на те, що з 20.07.09 по 20.04.11 був чинним договір оренди спірної земельної ділянки між ОСОБА_5 та СФГ «Урожай», тому укладений 14.04.11р. (за шість днів до розірвання першого договору) договір між ОСОБА_5 та СТОВ «Думівське» слід вважати також недійсним, як укладений з порушенням доктрини venire contra factum proprium.
Просив врахувати, що з тексту додаткової угоди від 14.11.19 р. випливає, що її предметом є оренда іншої, ніж спірна, земельної ділянки з іншим кадастровим номером: в додатковій угоді від 14.11.19р. фігурує земельна ділянка з кадастровим номером 5924782900:08:003:0191, в той час як спірна земельна ділянка має кадастровий номер 5922385400:08:003:0191.
Заяви та клопотання учасників судового розгляду:
3.06.2019 року позовна заява надійшла на розгляд суду.
12.08.2019 року відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 12 вересня 2019 року.
12.09.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи.
В підготовчому судовому засіданні 4 жовтня 2019 року задоволено клопотання представника відповідача ФОП ОСОБА_4 адвоката Кравченко П.А. про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із зайнятістю у іншому процесі.
6.11.2019 року клопотання представника позивача задоволено, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 19 листопада 2019 року.
19.11.2019 від відповідачів ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_4 надійшли відзиви, а від представника позивача клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які були повернуті учасникам, як подані з порушенням ст.83 ЦПК України та за клопотаннями сторін надано час для підготовки пояснень.
16.12.2019 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника позивача про долучення доказів до матеріалів справи, а також пояснення.
19.12.2019 року задоволено клопотання представника відповідача-4 адвоката Кравченко П.А. про відкладення розгляду справи для ознайомлення з поясненнями представника позивача та про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції з Ковпаківським районним судом м.Суми.
08.01.2020 електронною поштою, а 15.01.2020 Укрпоштою представник відповідача -4 адвокат Кравченко П.А. надав письмові пояснення по суті позовних вимог та додаткові докази в обґрунтування пояснень.
21.01.2020 в судовому засіданні для забезпечення рівних прав учасників та з метою об'єктивного розгляду справи, суд ухвалив прийняти від сторін долучені після завершення підготовчого судового засідання пояснення і докази.
Представник позивача в судовому засіданні з посиланням на позовну заяву та надані додаткові пояснення і докази наполягала на задоволенні позову.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.
Представник четвертого відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - адвокат Кравченко Павло Андрійович, посилався на письмові пояснення та просив відмовити у задоволенні позову з наведених у них підстав.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини;
Суд, заслухавши позиції представників позивача та четвертого відповідача, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступних висновків.
14.04.2011 між СТОВ «Думівське» та ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5922385400:08:003:0191, площею 3,9349 га, зареєстрований у відділі Держкомзему у Краснопільському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.02.2012 за №592238544000317 (т.1 а.с.7-9).
Згідно з пунктом 40 зазначеного договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи- орендодавця, засудження або обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
Згідно рішення №11/04/2019-2 від 11.04.2019, змінено назву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Думівське» (код 23641279) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНЕ» (код 23641279) та затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ЗЕРНЕ» (т.1 а.с.21-27).
З інформаційної довідки №165835470 від 08.05.2019 встановлено, що право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5922385400:08:003:0191, площею 3,9349 га належить у рівних частках по 1/3 відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину №1953, 1962, 1971 від 10.11.2018, номери записів про право власності відповідно 28924100, 28924125, 28924141 (т.1 а.с.19-20).
19.11.2018 щодо даної земельної ділянки відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 укладено договір №65 про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) з ФОП ОСОБА_4 (т.1 а.с.79-83).
Наявність договірних відносин щодо оренди землі між ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» з 01.04.2003 по 31.12.2007 року підтверджується копією договору оренди (т.1 а.с.220-221)
З відповіді Головного управління Держгеокадастру в Сумській області від 03.12.2019 №18-0.2-7658/2-19 на адвокатський запит встановлено, що відповідно до «Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди» відділу у Краснопільському районі Головного управління Держгеокадастру в Сумській області між ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» було зареєстровано договір оренди на земельну ділянку площею 3,9349 га, кадастровий номер 5922385400:08:003:0191, реєстраційний номер 040962900908 від 20.07.2009, який було розірвано згідно угоди від 20.04.2011 (т.1 а.с.204, 225)
Копією свідоцтва про смерть НОМЕР_5 від 31.10.2011 підтверджується, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.222)
Згідно видаткових касових ордерів від 14.11.2019 за 2012-2019 роки відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 отримали від СТОВ «Думівське» орендну плату за земельний пай відповідні суми коштів (т.2 а.с.4-27).
Відповідно до Додаткової угоди №1 від 14.11.2019 до Договору оренди землі від 14.04.2011 р ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передали, а ТОВ «Зерне» прийняло в оренду на 15 (п'ятнадцять) років земельну ділянку кадастровий номер 5924782900:08:003:0191, площею 3,9349 га. (т.2 а.с.28-29).
3) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування;
Згідно із частиною другою та четвертою статті 25 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті.
Зміст правоздатності фізичної особи визначається як здатність мати цивільні права та обов'язки (стаття 26 ЦКУ) і у зв'язку зі смертю фізичної особи така здатність припиняється.
Згідно з частиною першою статті 102 ЦКУ на реалізацію своїх прав та обов'язків фізична особа може вчиняти правочини, тобто дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а згідно з вимогами частини третьої цієї ж статті - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.
За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, вони регулюються також актами земельного законодавства України, Законом України «Про оренду землі».
Згідно з ч.1 ст.6 ЗУ «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Правовою підставою набуття права орендного землекористування є укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За договором оренди земельної ділянки кожна із сторін наділяється певними правами і водночас на неї покладаються певні обов'язки.
Виходячи з положень ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
З положень ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вбачається, що державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача ( орендаря, субєкта іншого права, похідного від права власності, іпотекодержателя, спадкоємця), сторони правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Державна реєстрація договорів оренди землі була передбачена законодавством України до 31 грудня 2012 року (включно), а з 1 січня 2013 року здійснюється державна реєстрація права оренди, а договір набирає чинності з моменту реєстрації такого права, що додатково визначено у ст.17 Закону України «Про оренду землі», яким передбачено, що обєкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.
Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.
Ст. 7 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи- орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону.
Виходячи з вищезазначених положень законодавства договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації.
4) мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення:
Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Пронін проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо.
Разом з тим, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши думку учасників справи, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, які б свідчили про недійсність оспорюваного договору про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договору емфітевзису) .
Суд вважає слушними твердження представника четвертого відповідача - адвоката Кравченко П.А, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 укладаючи договір емфітевзису, виходили з того, що у СТОВ «Думівське» станом на 19 листопада 2018 року було відсутнє право користування спірною земельною ділянкою, а у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відсутні відповідні обов'язки за договором від 14 квітня 2011 року, оскільки сторони цього договору не набули цивільних прав та обов'язків, на досягнення яких було спрямовано волевиявлення сторін під час укладення такого.
Такого висновку суд дійшов враховуючи наступне. Пунктом 20 договору оренди від 14.04.2011 між СТОВ «Думівське» та ОСОБА_5 передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання-передачі.
За пунктом 43 цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Акт приймання- передачі до договору (т.1 а.с.9) дату його підписання сторонами не містить, не містить і кадастрового номеру земельної ділянки, а площа земельної ділянки переданої ОСОБА_5 в оренду СТОВ «Думівське», зазначена в акті 0,8966 га не відповідає площі, зазначеній в договорі оренди від 14.04.2011- 3,9349 га та враховуючи, що на момент державної реєстрації договору оренди 03.02.12р ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та фізично не могла підписати акт після державної реєстрації договору- договір оренди від 14.04.2011 не набрав чинності та є таким, що не створює прав та обов'язків для його сторін.
Оскільки за вказаним договором оренди землі вчасно не проведено державну реєстрацію прав, тому цей договір оренди землі не набрав чинності, відтак СТОВ «Думівське» не набуло прав орендаря за ним, внаслідок чого відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 10.11.2018 набули у власність (успадкували) земельну ділянку без будь-яких обтяжень та обов'язків і уклавши договір емфітевзису з ФОП ОСОБА_4 не порушили права позивача.
З урахуванням наведеного, приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сокол Т.П. як державний реєстратор прав, зареєструвавши договір емфітевзису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майнотакож прав позивача не порушила.
Твердження представника позивача, що договір виконувався сторонами і тому є чинним безпідставні. З копій видаткових касових ордерів та відомостей на виплату грошей (т.1 а.с.10-15) вбачається, що ОСОБА_5 оримала орендну плату за земельний пай лише у серпні та вересні 2011 року на загальну суму 1273,82 грн, хоча згідно п.9 Договору оренди мала б отримати 1575,09 грн. (т.1 а.с.7).
В період з 2012 року по 2019 нікому жодних виплат за договором не проводилось, принаймні доказів зворотного суду не надано.
Твердження представника позивача, що спадкоємці ОСОБА_5 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 знали та визнали умови договору оренди від 14.04.2011, отримавши 14.11.2019 орендну плату за земельний пай та уклавши додаткову угоду №1 від 14.04.2019 року встановлених судом обставин не спростовують, а враховуючи ймовірну необізнаність з законодавством та бажання поліпшити матеріальне становище, ці відповідачі діяли з порушенням доктрини «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), на яку посилався Верховний суд у справах №№704/1551/16-ц, 338/180/17, 390/34/17.
Але дійсність чи недійсність додаткової угоди №1 від 14.04.2019 року не є предметом цього судового розгляду, тому посилання представника четвертого відповідача- адвоката Кравченко П.А., що в додатковій угоді від 14.11.19р. фігурує земельна ділянка з кадастровим номером 5924782900:08:003:0191, в той час як спірна земельна ділянка має кадастровий номер 5922385400:08:003:0191 суд до уваги не приймає та не дає оцінку цьому доказу.
Твердження першого відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву, що між її матір'ю ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» з 01.04.2003 року існували тривалі договірні відносини з оренди земельної ділянки площею 3,9349 га кадастровий номер 5922385400:08:003:0191. І на момент укладення договору з ТОВ «Думівське» 14.04.2011 року діяв та був чинний укладений між ОСОБА_5 та СФГ «Урожай» договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок у Краснопільському районному відділі земельних ресурсів за №547 від 20.07.2009 року, тому ТОВ «Зерне» здійснило так звану «подвійну реєстрацію» договорів, висновки суду, що за договором від 14 квітня 2011 року сторони не набули цивільних прав та обов'язків, тобто він нечинний, не спростовують.
Представник позивача не надав суду доказів порушення його прав відповідачами та недійсності договору про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) №65 від 19.11.2018 року відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, відтак суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Оскільки в задоволенні позовних вимог ТОВ «Зерне» суд відмовляє судові витрати слід віднести за рахунок позивача.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 15, 16, ч.ч.1,2 ст.25, ст.26, ч.1 ст.102, ч.1 ст.202, ст.203, ч.1 ст. 215, ч.1 626, ч.1 ст.627, ч.1 ст.638 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 76,77,81, 89, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ч.4 ст.124, ст.ст.125, 126 ЗК України, Законом України «Про оренду землі» №161-XIV від 6 жовтня 1998 року, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року,-
В задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНЕ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяни Петрівни про визнання договору про право користування земельною ділянкою для ведення сільськогосподарських потреб (договір емфітевзису) недійсним- відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом..
Повні найменування учасників
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗЕРНЕ», місце знаходження юридичної особи: с.Глибне, вул. Зруб-1, буд. 12 Краснопільського району Сумської області, код ЄДРПОУ 23641279
Представник позивача - адвокат Мазурова Катерина Дмитрівна, м. Суми вул Покровська, буд. 4, РНОКПП НОМЕР_6
Відповідач 1: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач 2: ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач 3: ОСОБА_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач 4: Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1
Представник відповідача ФОП ОСОБА_4 - адвокат Кравченко Павло Андрійович, адреса : АДРЕСА_5
Відповідач 4: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Сокол Тетяна Петрівна , юридична адреса: м. Суми, вул. Чернігівська, буд. 4.
Суддя В.І.Басова
Повний текст рішення складений 30 січня 2020 року.