1/545
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
03 лютого 2020 року м. Київ № 640/14905/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець Олександр Анатолійович,
про зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач), адреса: 01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок № 13, ідентифікаційний код 00015622, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. (надалі - третя особа), адреса: 08601, Київська область, місто Васильків, вулиця Володимирська, будинок № 1, в якій позивач, з урахуванням позовної заяви в новій редакції, просить зобов'язати Міністерство юстиції України провести позапланову перевірку нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. за фактом порушень, викладених у скаргах ОСОБА_1 від 08.04.2019р.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.09.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок непроведення відповідачем позапланової перевірки нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. за фактом порушень, викладених у скаргах ОСОБА_1 від 08.04.2019р.
Зважаючи на викладене, позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити зазначені вище дії.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.
Третя особа у своїх письмових поясненнях також зазначає про те, що вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
В позовній заяві позивач посилається на те, що 01.09.2007 між позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (повторним) серії НОМЕР_2 від 24.11.2016р.
Під час перебування у шлюбі у спільну сумісну власність подружжя набуто земельну ділянку площею 0, 15 га, кадастровий номер 3221482000:05:019:0005, що знаходиться за адресою: Київська область, Васильківський район, село Данилівка, вулиця Данила Галицького , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2011р.
22.02.2017р. шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, що підтверджується рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.02.2017р.
У вересні 2016 року позивач дізналася, що 28.12.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної вище земельної ділянки, що перебувала у спільній сумісній власності подружжя, а матеріали нотаріальної справи, що була заведена внаслідок укладення зазначеного правочину містять заяву від її імені про надання дозволу ОСОБА_2 на продаж земельної ділянки на підтвердження чого до позову додаються договір купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2015р. та заява від 28.12.2015р.
Оскільки зазначеної згоди позивач не надавала, звернулася до Міністерства юстиції України з численними скаргами на дії приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А.
Крім того, за наслідками звернення позивача з заявою про вчинення кримінального правопорушення було відкрито кримінальне провадження № 12017110140000362 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Позивач наполягає, що відповідач належним чином не розглянув скарги позивача, поверхово провів перевірку правомірності діяльності нотаріуса за скаргою від 16.11.2016, а у задоволенні скарг від 08.04.2019 та проведенні перевірки за новими обставинами було відмовлено.
Відповідач у відповіді № 43613/Т-29005/19 від 08.12.2016 встановив, що приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. порушив вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про нотаріат», а саме: зазначив один реєстраційний номер на двох різних посвідчених ним документах - згодах на купівлю-продаж земельної ділянки. Проте, всупереч встановленому порушенню, відповідач не вчинив жодних заходів реагування, як того вимагає ч. 2 ст. 12 Закону України «Про нотаріат», п. 43 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затверджений наказом Міністерства юстиції України № 357/5 від 17.02.2014
У своїй скарзі від 08.04.2019 позивач вказала, що в межах кримінального провадження № 12017110140000362 судом було витребувано від приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. оригінал заяви від імені ОСОБА_1 про надання згоди на продаж земельної ділянки від 28.12.2015 для проведення повторної почеркознавчої експертизи. Однак, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. заявлено про крадіжку зазначеної заяви із автомобіля, яка трапилася 20.07.2018 в Деснянському районі м. Києва.
Факт зберігання матеріалів нотаріального діловодства, які були вчинені за три роки до крадіжки, є порушенням п. 5 гл. 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, п. п. 3.3, 3.4 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.12.2010.
Предметом ймовірної крадіжки була лише заява від імені позивача, хоча відповідно до п. 12.1 зазначених вище Правил, оформлення справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання передбачає нумерацію аркушів у справі, складання (у необхідних випадках) внутрішнього опису документів справи, засвідчу вального напису справи, підщивання або оправлення справи, оформлення обкладинки (титульного аркуша) справи. Отже, приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. не сформував справу для її належного архівного зберігання, натомість зберігав заяву в автомобілі.
З огляду на численні порушення здійснення нотаріальної діяльності, відповідач мав би провести відповідну перевірку приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А., встановити зазначені порушення закону та звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату з поданням про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю.
Однак, відповідач перевірки не провів, проігнорував зазначені позивачем порушення як підстави для проведення зазначеної перевірки, у зв'язку з чим позивач змушена звернутися до суду з адміністративним позовом.
На виконання вимог ухвали суду від 11.09.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти поданого позивачем позову та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Міністерством юстиції України, розглянувши звернення позивача від 11.11.2016 надано відповідь від 08.12.2016 та роз'яснено, що відповідно до правил ст. 55 Закону України «Про нотаріат», угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України «Про іпотеку», посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна; посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.
Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 гл. 1 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5 (в редакції, що діяла на момент посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки), при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.
Також проведено перевірку у порядку, визначеному п. 14 Порядку проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 17.02.2014р. № 357/5, витребувано пояснення приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. та копії відповідних документів.
За результатами перевірки, про які повідомлено позивача у відповіді від 08.12.2016, з'ясовано, що приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. відповідно до правил ст. 43 Закону України «Про нотаріат» встановлено особу позивача за паспортом громадянки України, до примірника договору купівлі-продажу земельної ділянки долучено копії першої, десятої та одинадцятої сторінок паспорта серії НОМЕР_3 та копією картки фізичної особи-платника податків виданою на ім'я ОСОБА_1 .
Також позивача повідомлено, що Міністерство юстиції України, діючи в межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою КМУ № 228 від 02.07.2014, не має можливості підтвердити чи спростувати факт підписання заяви про згоду надану позивачем на продаж земельної ділянки. Зазначене питання може бути вирішено у судовому порядку шляхом призначення та проведення почеркознавчої експертизи.
Щодо розгляду скарг від 08.04.2019р., Міністерство юстиції України листом від 16.05.2019 повідомило позивача, що з порушених питань ОСОБА_1 вже надавалися повні та обґрунтовані відповіді, а саме листами від 08.12.2016р. № 43613/Т-29005/19, від 24.03.2017 № 11057/Т-4867/19, від 21.11.2018 № 46715/33573-33-18/19.6.1.1, а також повідомлено про відсутність підстав для проведення повторної перевірки діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А.
Таким чином, Міністерство юстиції України стверджує, що діючи в межах компетенції, надало вичерпну відповідь ОСОБА_1 , з порушених у скаргах питань та роз'яснено, що Міністерство юстиції України не має можливості підтвердити чи спростувати факт підписання позивачем заяви про згоду надану на продаж земельної ділянки, зазначене питання може бути вирішено в судовому порядку.
Положенням ч. 2 ст. 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що контроль за організацією нотаріату, перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в АР Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києва та Севастополі.
Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України (ч. 6 ст. 33 Закону України «Про нотаріат»).
Міністерством юстиції України наказом № 357/5 від 17.02.2014р. затверджено «Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства».
Відповідно до п. п. 6, 14 зазначеного вище Порядку, проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні; перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
Міністерством юстиції України на підставі звернення ОСОБА_1 від 11.11.2016р. та на виконання п. 14 Порядку № 357/5 від 17.02.2014 проведено перевірку та витребувано пояснення приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. та копії відповідних документів.
За результатами перевірки, порушень з боку приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. не встановлено.
Повторна перевірка діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. за зверненням фізичних осіб, в межах предмету звернення, за яким вже здійснювалася перевірка, не передбачена нормами чинного законодавства України.
А тому, підстави для проведення повторної перевірки відсутні, оскільки скарга позивача від 08.04.2019 щодо здійснення перевірки діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. є ідентичною до скарги від 11.11.2016 за якою вже проведено перевірку.
До суду надійшли також пояснення третьої особи - приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А., відповідно до змісту яких, останній заперечує проти поданого позивачем позову та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Міністерством юстиції України за результатами перевірки його діяльності у 2016 не встановлено будь-яких порушень та не встановлено строків для усунення таких порушень про що було повідомлено позивача листом від 08.12.2016, а відтак підстави для проведення позапланової перевірки відсутні.
Щодо доводів позивача про не розгляд її ж скарг від 08.04.2019, зазначив, що станом на час подання зазначених скарг, Васильківським міськрайонним судом Київської області 21.03.2019р. ухвалено рішення, яке набрало законної сили 02.07.2019р. про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. про визнання правочинів недійсними. Зазначеним рішенням суду встановлено відсутність будь-яких порушень у діях приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2015р., що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
З огляду на викладене вище, підстави для проведення повторної перевірки відсутні.
Стосовно обставин порушення правил зберігання нотаріальних документів, зазначив наступне.
Ухвалою слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06.07.2018 в рамках кримінального провадження № 12017110140000362 слідчого зобов'язано повернути приватному нотаріусу Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. вилучену на підставі ухвали слідчого судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20.04.2017 заяву від імені ОСОБА_1 про надання згоди на продаж земельної ділянки від 28.12.2015.
19.07.2018р. звернувся до слідчого з заявою про повернення оригіналу заяви ОСОБА_1 про надання згоди на продаж земельної ділянки від 28.12.2015.
Того ж дня, приблизно о 17 год. 40 хв., слідчий повернув оригінал зазначеної вище заяви.
З метою негайно повернути оригінал заяви від 28.12.2015 до матеріалів нотаріальної справи, в цей же день, 19.07.2018 поїхав до приміщення свого робочого місця (нотаріальної контори), куди прибув о 18 год. 30 хв. Проте, відкрити двері до свого офісу ввечері цього ж дня він не зміг, оскільки о 18 год. помічниця нотаріуса Крошка О.В., в той же день займалася підготовкою нотаріальних справ до архівного зберігання, через що мала ключ від свого офісу, пішла додому, у зв'язку із закінченням її робочого часу, замкнувши двері офісу та забравши з собою ключі.
Графік роботи приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. затверджений його ж наказом № 19/18 від 09.01.2018р.: понеділок-п'ятниця з 09 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., субота - за домовленістю, неділя - вихідний день.
19.07.2018р. після 17 год. 00 хв. телефон помічниці нотаріуса був поза зоною доступу.
Вранці 20.07.2018р., приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А., вийшов до свого автомобіля, який залишив біля приміщення за адресою: місто Київ, вулиця О. Сабурова , будинок № 2а. Проте, збираючись їхати до м. Василькова, він підійшов до свого автомобіля приблизно о 08 год. 30 хв. та виявив, що його двері містять сліди злому.
Після огляду салону автомобіля також виявив, що сумка з речами викрадена, у якій знаходився також оригінал заяви від 28.12.2015р.
Пунктом 3.4 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України № 3253/5 від 22.10.2010р. встановлює, що у разі втрати документів нотаріального діловодства приватний нотаріус повинен негайно доповісти начальнику управління юстиції та вжити необхідних заходів для розшуку чи відновлення втрачених документів.
Дотримуючись вимог Порядку ведення нотаріального діловодства, приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. невідкладно звернувся до Деснянського УП ГУ НП в м. Києві (за місцем вчинення злочину) із заявою про вчинення злочину. За фактом його звернення Деснянським УП ГУ НП в м. Києві внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1218100030006349 від 20.07.2018.
Після чого, 23.07.2018 приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. повідомив начальника Головного територіального управління юстиції в Київській області про втрату нотаріального документа.
Таким чином, приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. було невідкладно вжито всіх необхідних заходів щодо розшуку викраденого документу та повідомлено про втрату документа нотаріального діловодства начальника Головного територіального управління юстиції в Київській області.
Також зазначив, що зазначені вище обставини були предметом перевірки Міністерством юстиції України у листопаді 2018, за результатами якої порушень у його діях не встановлено.
Позивач направила на адресу суду відповідь на пояснення третьої особи.
Зазначила, що обставини про які повідомив приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. щодо викрадення заяви від 28.12.2015 не підтверджені жодним доказом та викликають значні сумніви щодо їх достовірності. Логічно допустити, що ключі від приміщення, де нотаріус здійснює свою діяльність, мають бути також у нього самого, а не лише у його ж помічниці. Навіть, якщо ключі від робочого місця є лише у помічниці нотаріуса, враховуючи його обізнаність щодо власного графіку роботи (до 17 год. 00 хв.), у нього не було підстав їхати до свого робочого місця в неробочий час. Приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А., враховуючи відсутність у нього ключів від робочого місця, з огляду на неробочий час свого помічника, мав би забезпечити схоронність нотаріального документу та не залишати його в незахищеному від крадіжки місці до моменту повернення документу до свого робочого місця.
З огляду на неодноразові порушення третьою особою порядку здійснення нотаріальної діяльності, що мало наслідком спричинення значної шкоди інтересам ОСОБА_1 , остання просила відповідача провести перевірку нотаріальної діяльності третьої особи. Однак, відповідач проігнорував доводи позивача та відмовив у проведенні перевірки.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Закон України «Про нотаріат» встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.
Правилами ст. 1, ч. 2 ст. 2-1, ч. 1 ст. 3, ст. 5, ч. 1 ст. 7, ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 14, ст. 27, ст. 33, ст. 50, ст. 54, ст. 55 зазначеного вище закону встановлено, нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності; вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси); контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі; нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності; нотаріус зобов'язаний: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв'язку з вчиненням нотаріальних дій; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення; надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами правил нотаріального діловодства; постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити підвищення кваліфікації; виконувати інші обов'язки, передбачені законом; нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: 2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадках: а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання; б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності; в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили; г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав; д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов'язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою; е) неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону; є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров'я, що перешкоджає нотаріальній діяльності; ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону; з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії; и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів; і) неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України; 3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом правил професійної етики; рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду; правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства; документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв'язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності; приватний нотаріус зобов'язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності; шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі. Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії: подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов'язаного із вчиненням нотаріальної дії; подала недійсні та/або підроблені документи; не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа; Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного
нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень
громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов'язковим повідомленням його про проведення такої перевірки. Приватний нотаріус зобов'язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства. У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса або неодноразових порушень ним правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та у порядку, передбачених цим Законом. У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом. Порядок проведення перевірки організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджується Міністерством юстиції України; нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду; право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти; нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди; нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії,
перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін; угоди про відчуження та заставу майна, що підлягає реєстрації, крім випадків, встановлених статтею 38 Закону України "Про іпотеку", посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому; при посвідченні угод про відчуження або заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.
Відповідно до п.п. 4.2 п. 4 гл. 1 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012р. (в редакції, що діяла на момент посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки), при посвідченні правочинів щодо розпорядження спільним майном подружжя, якщо документ, що посвідчує право власності, оформлений на ім'я одного з подружжя, нотаріус вимагає письмову згоду іншого з подружжя. Справжність підпису другого з подружжя на заяві про таку згоду має бути нотаріально засвідчена.
Порядок проведення організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства затверджений наказом Міністерства юстиції України № 357/5 від 17.02.2014р. визначає механізм здійснення Міністерством юстиції України (далі - Міністерство юстиції), Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління юстиції) перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, організації нотаріальної діяльності приватних нотаріусів, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства.
Пунктами 6, 14 зазначеного вище Порядку визначено, що проведення перевірки організації роботи державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання державними і приватними нотаріусами порядку вчинення нотаріальних дій та виконання ними правил нотаріального діловодства здійснюється уповноваженими представниками Міністерства юстиції, головного управління юстиції, діяльність яких безпосередньо пов'язана з контролем за організацією нотаріату і нотаріальної діяльності в Україні; перевірка за зверненнями фізичних та юридичних осіб проводиться у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції, головного управління юстиції шляхом витребування від державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, приватного нотаріуса (особи, яка заміщує тимчасово відсутнього нотаріуса) необхідних документів та відомостей, що стосуються фактів, викладених у такій інформації, та письмових пояснень нотаріуса або з виїздом за місцезнаходженням державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву, робочого місця приватного нотаріуса.
У вересні 2016 року позивач дізналася, що 28.12.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної вище земельної ділянки, що перебувала у спільній сумісній власності подружжя, а матеріали нотаріальної справи, що була заведена внаслідок укладення зазначеного правочину містять заяву від її імені про надання дозволу ОСОБА_2 на продаж земельної ділянки.
Оскільки зазначеної згоди позивач не надавала, звернулася до Міністерства юстиції України з численними скаргами на дії приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А.
Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивача зазначає, що відповідач належним чином не розглянув скарги позивача, поверхово провів перевірку правомірності діяльності нотаріуса за скаргою від 16.11.2016 року, а у задоволенні скарг від 08.04.2019р. та проведенні перевірки за новими обставинами було відмовлено.
Відповідач Міністерство юстиції заперечуючи проти позову, зазначає, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 11.11.2016р. та на виконання п. 14 Порядку № 357/5 від 17.02.2014р. проведено перевірку та витребувано пояснення приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. та копії відповідних документів. За результатами перевірки, порушень з боку приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. не встановлено. Повторна перевірка діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. за зверненням фізичних осіб, в межах предмету звернення, за яким вже здійснювалася перевірка, не передбачена нормами чинного законодавства України. А тому, підстави для проведення повторної перевірки відсутні, оскільки скарга позивача від 08.04.2019р. щодо здійснення перевірки діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. є ідентичною до скарги від 11.11.2016р. за якою вже проведено перевірку.
Крім того, третя особа приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. посилається на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 21.03.2019р., яке набрало законної сили 02.07.2019р. про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. про визнання правочинів недійсними.
Зазначеним вище рішенням суду встановлено відсутність будь-яких порушень у діях приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.12.2015р., що укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, проаналізувавши зміст скарг позивача на дії приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. від 11.11.2016р., 21.03.2018р., 08.04.2019р. суд приходить до висновку, що зазначені скарги є ідентичними за своїм змістом.
На кожну скаргу Міністерством юстиції України надано відповідь, а в межах скарги від 11.11.2016 проведено перевірку дотримання приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій, за результатами якої порушень з боку приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. не встановлено та будь-яких зобов'язань щодо усунення виявлених недоліків та строків такого усунення не визначено.
Результати зазначеної перевірки за скаргою від 11.11.2016р. не оскаржувалися.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене, в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що, Міністерство юстиції України діяло в межах своїх повноважень, оскільки кожну скаргу позивача відповідачем розглянуто, про результати розгляду ОСОБА_1. повідомлено, однак повторно перевірку діяльності приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. за скаргою від 08.04.2019р. не проведено правомірно, оскільки підстави, зазначені у скарзі є ідентичними до підстав про які йшлося у скарзі від 11.11.2016р, за якою проводилася перевірка дотримання приватним нотаріусом порядку вчинення нотаріальних дій, за результатами якої порушень з боку приватного нотаріуса Васильківського районного нотаріального округу Семенець О.А. не встановлено, ці результати позивач не оскаржувала до суду, а відтак підстави для задоволення заявлених позовних вимог відсутні.
Зважаючи, що у задоволенні позову позивача, відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Васильківського районного нотаріального округу Семенець Олександр Анатолійович, про зобов'язання вчинити дії, залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова