ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 січня 2020 року м. Київ № 826/15100/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Швидко»
до Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Швидко» з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 року №0188421209, яким нараховано штрафні санкції у сумі 200 767, 84 грн (10% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю);
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 року №0188431209, яким нараховано штрафні санкції у сумі 13692, 48 грн (20% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю);
В обґрунтування позовних вимог позивач вважає безпідставним складання Головним управлінням ДФС у м. Києві податкових повідомлень-рішень №0188421209 від 29.11.2017 року та № 0188431209 від 29.11.2017 року, оскільки оскаржувані податкові повідомлення складені з порушенням норм чинного законодавства України за відсутності вини позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.09.2018 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для надання до суду відзиву на позовну заяву.
Відповідачем надано відзив проти вказаного позову, в якому зазначає, що податковий борг платника податків, який виник з вини банку, залишається за таким платником і підлягає перерахуванню ним до бюджету.
Позивач надавав до суду відповідь на відзив, в якому вказує, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 24.12.2009, укладеному між Київською міською радою та ТОВ "Фірма Швидко", позивач користується на умовах оренди земельною ділянкою, що розташована в місті Києві, Подільському районі, вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А"), площею 0,5035 га, цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного комплексу з закладами громадського харчування, фізкультурно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кадастровий номер 8000000000:86:311:0005.
Позивач є платником орендної плати, щомісячний розмір якої визначений податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 16.02.2016 та складає 116837,25 грн. щомісячно.
03.11.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві складено Акт камеральної перевірки податкової звітності орендної плати за землю №12578/26-15-12-09-19/16306379 від 03.11.2017 року.
16.11.2017 року ТОВ «Фірма Швидко» надано письмові заперечення на Акт перевірки, в якому вказало, що здійснило передбачені законодавством дії по сплаті відповідних сум орендної плати за лютий 2016 року, шляхом подання до банку 16.03.2016 року платіжного доручення у розмірі 115 000,00 грн., однак листом відповідача від 28.11.2017 року заперечення позивача залишені без задоволення.
01.12.2017 року ТОВ «Фірма Швидко» отримало податкові повідомлення-рішення №0188421209 від 29.11.2017 року та № 0188431209 від 29.11.2017 року, якими нараховано штрафні санкції у сумі 200 767,84 грн (10% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю) та штрафні санкції у сумі 13692, 48 грн (20% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю.
Разом з тим, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що листом від 16.03.2016 №15.1.16/1117 ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" повідомив позивача про неможливість виконання розрахункового документу від 16.03.2016 року, в зв'язку з недостатністю коштів на кореспондентському рахунку банку.
Відповідно до банківської виписки ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" від 24.06.2016 року на рахунку позивача станом на 15.03.2016 року обліковувалось 115141,99 грн.
Судом встановлено, що тимчасова адміністрації запроваджена в ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" на підставі постанови Правління Національного банку України від 17.03.2016 №169 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Петрокоммерц-Україна" до категорії неплатоспроможних", рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.03.2016 №368 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
Листом від 31.03.2016 №31/03 ТОВ "Фірма Швидко" повідомило відповідача про сплату податкового зобов'язання з податку на землю за лютий 2016 року.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів - це рух певної суми коштів, з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.
Згідно із п. 22.1. вказаного Закону ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер.
На підставі п. 22.4 ст. 22 зазначеного Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Відповідно до п.1.29 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ коштів є обов'язковою функцією, що має виконувати платіжна система.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 зазначеного вище Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, що надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня.
Як свідчать матеріали справи, ані в день надходження платіжного доручення, ані на наступний день, банк своїх зобов'язань перед позивачем не виконав.
Норми Податкового Кодексу України, зокрема п. 129.6 зазначають, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.
При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Пункт 129.7. Податкового Кодексу України визначає, що не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.
Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
При цьому платник податків не несе відповідальності за дії банківських та кредитних установ, які беруть участь у багатостадійному процесі сплати та перерахування податків до бюджету.
У разі наявності у платника відповідних доказів, що підтверджують виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання його добросовісним платником, обов'язок зі сплати відповідної суми податкового зобов'язання слід визнати виконаним, незалежно від фактичного зарахування платежу до бюджетної системи України.
Відтак, з огляду на наявність у позивача платіжного доручення від 16 березня 2016 року № 295, яке підтверджує виконання всіх передбачених законодавством умов для визнання позивача добросовісним платником, суд не вбачає у діях позивача вини у скоєнні правопорушення, передбаченого п.126.1 ст. 126 Податкового кодексу, тому винесені податкові повідомлення-рішення №0188421209 від 29.11.2017 року та № 0188431209 від 29.11.2017 року є незаконними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами частини 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахування аналізу всіх обставин справи, суд приходить до висновку про достатність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Швидко» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 37, ЄДРПОУ 16306379) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 року №0188421209, яким нараховано штрафні санкції у сумі 200 767, 84 грн (10% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю);
3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене ГУ ДФС у м. Києві від 29.11.2017 року №0188431209, яким нараховано штрафні санкції у сумі 13692, 48 грн (20% від суми грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю);
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) судовий збір у сумі 3216,91 грн. (три тисячі двісті шістнадцять гривень 91 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Швидко» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 37, ЄДРПОУ 16306379).
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги)
Суддя І.А. Качур