ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 січня 2020 року м. Київ № 826/15334/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу,
Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фінекс»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг
про визнання протиправними та скасування розпорядження,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фінекс» з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 21 серпня 2018 року №1483 Про застосування заходу впливу до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фінекс» законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
В обґрунтування заявлених вимог представником позивача зазначено, що розпорядження відповідача є неправомірним оскільки позивач діяв у відповідності до умов Договору та Правил страхування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 08.10.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача подано відзив, у якому просить відмовити у задоволені позову в повному обсязі, оскільки він діяв у межах повноважень, визначених законодавством України.
Так, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до акта від 13.07.2018 №851/13-4/15 (далі-Акт) (копія додається), Нацкомфінпослуг отримано звернення ОСОБА_1 від 02.05.2018 (вх. № К-2629 від 07.05.2018) щодо невиконання Товариством зобов'язань за міжнародним страховим договором подорожуючих від 24.10.2017 № АМ0115025 (далі - Договір) та порушення Товариством вимог законодавства про фінансові послуги.
У звернення ОСОБА_1 порушувалося питання щодо відмови Товариства у виплаті страхового відшкодування.
З метою належного розгляду питань, порушених у зверненні, Нацкомфінпослуг надіслано вимоги щодо отримання від Товариства інформації та документів.
За результатами розгляду документів, наданих Товариством на вимоги Нацкомфінпослуг листами від 18.05.2018 № 37 (вх. № 3060/ск від 21.05.2018) та від 13.06.2018 (вх. № 3589/ск від 14.06.2018), встановлено наступне.
24.10.2017 між Товариством та ОСОБА_1 укладено Договір, термін дії з 25.11.2017 до 24.11.2018.
09.01.2018 сталася подія, що має ознаки страхового випадку, а саме: перебуваючи на території республіки Польща з ОСОБА_1 трапився нещасний випадок з наслідками перелому. ОСОБА_1 було госпіталізовано до польського госпіталю, де 11.01.2018 йому проведено операційне втручання і забезпечено необхідне первинне лікування.
09.01.2018 ОСОБА_1 повідомив Асистуючу компанію Nova Assistance про страховий випадок та надав запитувану інформацію відповідно до умов пункту 9.1 Договору. Працівник Асистуючої компанії повідомив ОСОБА_1 , що телефонне звернення прийнято, офіційно зареєстровано за № 0115025.
10.01.2018 ОСОБА_1 надано до Асистуючої компанії копію рахунку-фактури, копію паспорта та копію полісу.
У зв'язку з необхідністю отримання копії договору між ПрАТ "СК "Фінекс" та Сервісною компанією, на який іде посилання у пункті 10.1 Договору, керуючись абзацом 4 пункту 4.20 розділу IV Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 18.12.2012 № 2112/22424 (далі - Положення № 2319), розпорядженням Нацкомфінпослуг від 31.07.2018 № 1362 зупинено провадження у справі про порушення Товариством законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг.
Листом від 06.08.2018 № 46-у (вх. № 4515/ск від 06.08.2018) Товариством у відповідь на вимогу Нацкомфінпослуг про надання інформації та документів від 01.08.2018 № 8098/13-8 надано до Нацкомфінпослуг копію договору доручення від 14.04.2017 № 08-38/17, укладеного ПрАТ "СК "Фінекс" з ТОВ "Нова Ассістанс Україна".
21.08.2018 року Нацкомфінпослуг за результатами розгляду справи про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг ПрАТ "СК "Фінекс", провадження у якій розпочато актом від 13.07.2018 № 851/13-4/15 Нацкомфінпослуг прийнято розпорядження № 1483.
Не погоджуючись із прийнятим Розпорядженням, вважаючи його необґрунтованим та таким, що порушує його права, позивач звернувся з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III, Положенням про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319.
Отже, правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначено Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 № 2664-III, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон або Закон № 2664-III).
Крім того, Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319 затверджено Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, яке визначає порядок провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, механізм прийняття рішень Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про застосування заходів впливу (в подальшому - Положення).
Частиною першою статті 27 Закону № 2664-III передбачено, що одним із основних завдань національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, є, зокрема, захист прав споживачів фінансових послуг шляхом застосування у межах своїх повноважень заходів впливу з метою запобігання і припинення порушень законодавства на ринку фінансових послуг.
Вимогами статті 39 Закону № 2664-III передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.
Частиною першою статті 40 Закону № 2664-III визначено перелік заходів впливу, які може застосовувати Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.
Відповідно приписів вказаної норми Нацкомфінпослуг може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону;
4) тимчасово зупиняти або анулювати ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;
9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.
Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Відповідно до пункту 2.1 розділу ІІ Положення комісія може застосовувати такі заходи впливу:
1) зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення;
2) вимагати скликання позачергових зборів учасників фінансової установи;
3) накладати штрафи в розмірах, передбачених статтею 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;
4) тимчасово зупиняти (обмежувати) або анулювати (відкликати) ліцензію на право здійснення діяльності з надання фінансових послуг;
5) відсторонювати керівництво від управління фінансовою установою та призначати тимчасову адміністрацію;
6) затверджувати план відновлення фінансової стабільності фінансової установи;
7) виключати відповідно до законодавства учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) з Державного реєстру фінансових установ або реєстру осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги;
8) установлювати для небанківських фінансових груп підвищені економічні нормативи, ліміти та обмеження щодо здійснення окремих видів операцій;
9) виносити рішення про заборону недержавним пенсійним фондам - суб'єктам другого рівня системи пенсійного забезпечення укладати нові пенсійні контракти з учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування у разі порушення вимог, установлених для таких недержавних пенсійних фондів законом та ліцензійними умовами.
Пунктом 2.2 Положення передбачено, що рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
Вказана норма узгоджується з приписами пункту 12 частини першої статті 28 Закону № 2664-III яким визначено, що Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції надсилає фінансовим установам та саморегулівним організаціям обов'язкові до виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про фінансові послуги та вимагає надання необхідних документів.
Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2018 під час перебування у Польщі із ОСОБА_1 трапився страховий випадок.
Цього ж дня, як і передбачено умовами договору ОСОБА_1 повідомив Асистуючу компанію Nova Assistance про страховий випадок та надав запитувану інформацію відповідно до умов пункту 9.1 Договору.
Працівник Асистуючої компанії повідомив ОСОБА_1 , що телефонне звернення прийнято, офіційно зареєстровано за № 0115025.
10.01.2018 ОСОБА_1 надано до Асистуючої компанії копію рахунку-фактури, копію паспорта та копію полісу.
Відповідно до пункту 8.3.5 Договору страхувальник зобов'язаний погоджувати зі страховиком та (або) сервісною компанією, телефони якої вказані у Договорі страхування, всі дії, пов'язані з отриманням лікування та інших послуг у разі настання подій обумовлених п. 3.1 цього Договору.
Відповідно до пункту 8.3.7 Договору страхувальник зобов'язаний надати право вільного доступу лікарів-експертів страховика та його уповноважених представників до всієї медичної, фінансової та іншої документації, пов'язаної зі страховим випадком.
Відповідно до пункту 8.3.8 Договору страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку протягом 24 годин з моменту його настання, якщо страхувальник (застрахована особа) не користувалася послугами сервісної служби страховика та оплачувала послуги самостійно.
Відповідно до пункту 9.1 Договору при настанні надзвичайних подій застрахована особа (страхувальник) або їх представник зобов'язані протягом 24 годин зв'язатись із сервісною компанією за вказаними у Договорі страхування телефонами і повідомити таку інформацію: номер Договору страхування; прізвище та ім'я застрахованої особи; місце знаходження застрахованої особи, контактний телефон; обставини події, що сталася, та характер необхідної допомоги.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що оплата вартості наданих застрахованій особі невідкладних послуг за кордоном здійснюється сервісною компанією, яка є закордонним представником страховика. Розрахунки між страховиком та сервісною компанією за послуги, надані застрахованій особі, здійснюється у порядку та терміни, передбачені Договором між страховиком та сервісною компанією.
Згідно з пунктом 10.2 Договору, якщо застрахована особа сама сплатила вартість невідкладних послуг, але узгодила ці витрати із страховиком чи сервісною компанією, страховик відшкодовує обґрунтовані та документально підтверджені витрати після повернення застрахованої особи з поїздки в межах страхової суми визначеної Договором страхування. Страхова виплата (виплата страхового відшкодування здійснюється у національній валюті України по курсу НБУ на дату здійснення оплати за кордоном).
Пунктом 5.2 договору визначені підстави для відмови страховика у виплаті страхового відшкодування, серед яких:
підпункт 5.2.5 Договору - невиконання або порушення вказівок сервісної служби;
підпункт 5.2.6 Договору - невиконання страхувальником (застрахованою особою) своїх обов'язків за Договором страхування;
підпункт 5.2.7 Договору - подання документів про страховий випадок після закінчення обумовленого Договором страхування терміну (ЗО календарних днів після повернення з закордонної поїздки).
ОСОБА_1 сплатив рахунки після повернення із закордонної поїздки, а саме, після отримання рахунку із польського госпіталю.
Товариством не надано підтверджуючих документів про виконання умов пункту 10.1 Договору.
Враховуючи викладене, Товариством порушено вимоги законодавства у сфері фінансових послуг, а саме, частини 2 статті 20 Закону України "Про страхування" щодо невиконання Страховиком інших обов'язків передбачених умовами Договору страхування.
Враховуючи викладене, страхувальник виконав всі необхідні дії передбачені умовами Договору.
Проте, після приїзду на територію України, на початку березня 2018 року на адресу ОСОБА_1 надійшов лист від польського госпіталю з рахунком на оплату послуг за лікування, за яким, 14.03.2018 останній сплатив 40 556,28 гривень.
Того ж дня, ОСОБА_1 заповнено та надіслано на адресу ПрАТ «СК «Фінекс» заяву, про виплату страхового відшкодування, яку отримано Товариством 26.03.2018 вх. №28.
У позовної заяви Товариством зазначено, що страхувальником недотримано пункту 10.5 Договору в частині подання всіх необхідних документів для отримання страхової виплати.
Вказане твердження позивача не відповідає фактичним обставинам справи.
Оскільки, відповідно до пункту 10.5 Договору для отримання страхової виплати (виплати страхового відшкодування) Страхувальник (Застрахована особа) надає Страховику: 1. Письмову заяву на відшкодування за формою Страховика; 2. Оригінал Договору страхування; 3. Оригінал деталізованих рахунків на оплату вартості отриманих послуг; 4. Оригінал рецептів на придбання призначених ліків, де вказані прізвище лікаря, назва призначених ліків, їх вартість, завірені печаткою лікаря або медичного закладу; 5. Оригінали квитанцій (рахунків фактур) про оплату державного лікування, де вказано прізвище пацієнта, діагноз, дані про окремі лікувальні процедури та дати їх проведення; 6. Оригінали квитанцій (касових чеків), що підтверджують оплату рахунків та ліків, придбаних за рецептами лікаря; 7 Ксерокопії закордонного паспорту Застрахованої особи, громадянського паспорту, ідентифікаційного коду отримувача виплати.
Крім цього, відповідно до пункту 10.6 Договору рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у виплаті приймається Страховиком протягом 10 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, перелічених у пункті 10.5 Договору.
Заяву про виплату страхового відшкодування із усіма необхідними додатками ОСОБА_1 заповнено та надіслано на адресу ПрАТ «СК «Фінекс» 14.03.2018, яку отримано Товариством 26.03.2018 вх. №28.
Проте, рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування ПрАТ «СК «Фінекс» прийнято 18.04.2018, тобто з порушенням вимог пункту 10.6 Договору.
Разом з тим, у позовній заяві Товариством зазначено, що Страхувальник пропустив встановлений у Договорі термін для звернення за виплатою, та мав можливість звернутися завчасно.
Відповідно до пункту 10.4 Договору для отримання страхового відшкодування Застрахована особа має право звертатися до страховика протягом 30 календарних днів з моменту повернення з поїздки.
Із закордонної поїздки ОСОБА_1 повернувся 13.01.2018.
Але, на початку березня 2018 року отримавши лист від польського госпіталю з рахунком на оплату послуг за лікування, останній дізнався про наявність боргу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 30-ти денний термін для отримання страхового відшкодування передбачений пунктом 10.4 Договору, необхідно рахувати від дати коли ОСОБА_1 дізнався про факт невиконання умов Договору ПрАТ «СК «Фінекс» та його Асистуючою компанією щодо покриття витрат за лікування, а саме, після отримання від польського госпіталю рахунку про оплату послуг за лікування.
Підсумовуючи вказане вище, суд не погоджується з доводами позивача щодо прийняття протиправного Розпорядження №1483 від 21 серпня 2018 року, а отже вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частини третьої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, системно проаналізувавши положення чинного законодавства України та надавши оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх відмови у задоволенні в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фінекс» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31, ЄДРПОУ 22321992) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, ЄДРПОУ 38062828), про визнання протиправними та скасування розпорядження - відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Качур