27 січня 2020 року Чернігів Справа № 620/3525/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Єгуновій О.М.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Саповського Л.І., представника відповідача Осмоловської Е.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 13.07.2017 № 34 «Про результати службового розслідування по факту відсутності на службі молодшого сержанта ОСОБА_1 10.07.2017»;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.07.2017 № 6-РС, яким ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «е» частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність), в частині підстав звільнення;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 внести зміни в наказ від 19.07.2017 № 6-РС (по особовому складу), зазначивши підставою звільнення ОСОБА_1 з військової служби «Відповідно до пункту «а» частини шостої, з урахуванням пункту І, підпункту «ї» пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку з закінченням строку дії контракту).
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що жодних негативних наслідків від здійснення позивачем дисциплінарного проступку не настало. Стверджує, що сам по собі факт наявності не знятих дисциплінарних стягнень (суворих доган), не може слугувати підставою для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби у разі відсутності порушення військової дисципліни. При обранні позивачу дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з військової служби, відповідач жодним чином не обґрунтував необхідності застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення та мав можливість звільнити позивача за іншими підставами.
Представник відповідача в судовому засіданні вважав, що позов не підлягає задоволенню, оскільки позивач без поважних причин не з'явився на військову службу 10.07.2017, чим порушив військову дисципліну, тому було прийнято рішення про звільнення з військової служби.
Вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Відповідно до копії військового квитка серії НОМЕР_2 , копії контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України від 20.09.2013, ОСОБА_1 був призваний до Збройних Сил України 09.10.2012 Чернігівським ОМВК та з 20.09.2013 проходив службу на посаді радіотелеграфіста радіостанції (а.с. 38-45, 90-94).
10.07.2017 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 , на підставі рапорту начальника радіостанції старшини ОСОБА_3 від 10.07.2017 № 214, видано наказ № 30 «Про призначення службового розслідування по факту відсутності на службі 10.07.2017 молодшого сержанта ОСОБА_1 », яким, наказано т.в.о. заступника командира батальйону з морально-психологічного забезпечення капітану ОСОБА_4 в термін до 20.07.2017 провести службове розслідування по факту відсутності на службі 10.07.2017 молодшого сержанта ОСОБА_1 , радіотелеграфіста радіостанції (а.с. 63).
За результатами службового розслідування складено акт від 13.07.2017 з якого слідує, що військовослужбовець військової служби за контрактом молодший сержант ОСОБА_1 10.07.2017 був відсутній на військовій службі. З пояснень військовослужбовця стало відомо, що вранці 10.07.2017 військовослужбовець повинен був прибути до військової частини з метою виконання службових обов'язків за посадою, однак, з його слів, він не хотів виходити на службу та перебував з друзями з метою відпочинку (а.с. 64-66).
В акті службового розслідування також зазначено, що під час призначення на посаду та укладання контракту молодший сержант ОСОБА_1 був проінструктований щодо розпорядку дня в частині, йому було доведено важливість дотримання правил військової дисципліни та наслідки які настають в разі невиконання цих умов.
13.07.2017 командиром військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_2 винесено наказ (з адміністративно-господарської діяльності) № 34 «Про результати службового розслідування по факту відсутності на службі молодшого сержанта ОСОБА_1 10.07.2017», яким, керуючись пунктом «и» статті 51, частиною другою статті 58, пунктом «ж» статті 59 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, за відсутність на службі без поважних причин молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» (а.с. 87).
Наказом командира 134 окремого батальйону охорони та обслуговування підполковника ОСОБА_2 від 19.07.2017 № 6-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 , радіотелеграфіста радіостанції, звільнено з військової служби у запас з 19.07.2017 за підпунктом «е» (через службову невідповідність) частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 86).
В подальшому наказом т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 від 19.07.2017 № 14 молодшого сержанта військової служби за контрактом ОСОБА_1 , радіотелеграфіста радіостанції, звільненого наказом командира військової частити НОМЕР_1 (по особовому складу) від 19.07.2017 № 6-рс з військової служби в запас відповідно підпункту «е» частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність), з 19.07.2017 виключено зі списків особового складу, з усіх видів забезпечення частини, з продовольчого забезпечення з 20.07.2017 та направлено для зарахування на військовий облік до Чернігівського ОМВК (а.с. 28).
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення.
Пунктом «и» статті 51 Дисциплінарного статуту визначено, що на сержантів (старшин) (крім військовослужбовців строкової військової служби), можуть бути накладені такі стягнення, як звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (частина перша статті 84 Дисциплінарного статуту).
З аналізу викладених норм слідує, що накладенню дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, прийняття рішення про необхідність його проведення належить до дискреційних повноважень посадової особи, уповноваженої приймати рішення про притягнення відповідного військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.3. Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.03.2004 № 82 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30.03.2004 за № 385/8984 (далі - Інструкція, чинна на час виникнення спірних правовідносин) рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Пунктом 1.5. Інструкції визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який вирішив притягнути військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. У наказі зазначаються підстави для призначення розслідування, особа (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, термін проведення та посадові особи, яким доручено його провадження. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі. У разі потреби залучення фахівців до проведення службового розслідування командиром (начальником) призначається комісія у складі групи фахівців на чолі з головою комісії, про що оголошується в наказі.
Особам, які проводять службове розслідування, надається право: отримувати від військовослужбовців та працівників усні чи письмові пояснення, необхідні документи, довідки, консультативні та експертні висновки; ознайомлюватися і вивчати, в тому числі з виїздом на місце події, відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долучати до матеріалів службового розслідування; отримувати інформацію, пов'язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог чинного законодавства на підставі запиту посадової особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України (пункт 2.1. Інструкції).
Положеннями абзацу другого пункту 2.2. Інструкції передбачено, що особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право давати усні та письмові пояснення, робити заяви, подавати документи і порушувати клопотання про витребування та залучення нових документів, опитування відповідних осіб, проведення додаткових ревізій.
Згідно пунктів 4.1., 4.2., 4.3., 5.1. Інструкції, зокрема, за результатами службового розслідування складається акт. Акт службового розслідування підписується особами, якими воно проводилося. Кожен учасник розслідування має право викласти свою окрему думку. Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. До акта додаються всі матеріали розслідування. Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення.
Отже, як вбачається з матеріалів службового розслідування, воно проведене на підставі, в межах повноважень та у строки, визначені Інструкцією, під час якого зібрано докази, відібрано пояснення, досліджено зібрані документи та матеріали, проаналізовано положення чинного законодавства України, та обґрунтовано зроблено висновок про порушення військовослужбовцем військової дисципліни.
З письмових пояснень, наданих позивачем 10.07.2017 в ході проведення службового розслідування, слідує, що позивач не з'явився на службу, тому що була гарна погода і він гуляв з друзями на природі.
Крім того, судом взято до уваги надані відповідачем матеріали службових розслідувань, що були проведені відносно позивача за фактом відсутності його на службі 04.07.2017 та 07.07.2017, з яких вбачається, що позивач 04.07.2017 та 07.07.2017 не був на службі без поважних причин. За наслідками проведених розслідувань позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді «суворої догани» (а.с. 68-74, 75-81).
За приписами статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутність позивача на військовій службі без поважних причин 10.07.2017 є порушенням вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, та про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його правомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними та скасування наказів та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.02.2020.
Суддя В.О. Непочатих