03 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3583/19
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 30.11.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФ), у якому просить:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'';
- зобов'язати відповідача призначити йому пенсію по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', з дати встановлення групи інвалідності.
Позов мотивовано тим, що належним чином оформленими документами підтверджується його право на призначення пенсії по інвалідності.
Ухвалою судді від 06.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; установлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на надання відзиву на позов. Також залучено до участі в справі як другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області).
Ухвалою суду від 24.01.2020 витребувано від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України додаткові докази.
У встановлений судом строк відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що враховуючи норми Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку із відсутністю необхідних документів, які б підтверджували страховий стаж позивача, немає законних підстав для призначення йому пенсії по інвалідності.
Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов має бути задоволений у повному обсязі, враховуючи таке.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Довідки МСЕК серії АВБ №071030, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 14.12.2018 було встановлено 2 групу інвалідності, на строк до 01.01.2020 (а.с. 11).
19.02.2019 позивач звернувся до Чернігівського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії по інвалідності. Згідно пояснень відповідача, до заяви ОСОБА_1 було додано копії паспорта, ідентифікаційного коду. 12.03.2019 позивач додатково надав: довідку від 31.01.2019 №3/36, видану Чернігівським об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Чернігівської області; архівну довідку, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України про нарахування грошового забезпечення за період з вересня 2000 року по жовтень 2001 року; витяг з послужного списку.
Листом від 03.06.2019 за №14850/01 Чернігівське ОУПФУ відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії, зазначивши, що у позивача відсутні документи, які підтверджують необхідний страховий стаж (а.с. 16-17). Також зазначено, що для підтвердження служби ОСОБА_1 за контрактом та вирішення питання про врахування служби до страхового стажу, врахування грошового забезпечення для обчислення пенсії, Управління зверталося до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України з запитом про надання довідки про проходження військової служби і нараховані суми грошового забезпечення, який повернувся без виконання, так як Управлінням в запиті не вказані номери військових частин (установ). За словами матері позивача, яку запрошували на особистий прийом до Управління, оригінал диплома про навчання втрачений. Відповідно до копії диплому, яка зберігається у військкоматі, ОСОБА_1 у 1988 році вступив до Тамбовського вищого військового авіаційного інженерного училища. В копії військового квитка, ніким не завіреній, наданій матір'ю, також не вказані номери військових частин, в складі яких ОСОБА_1 проходив службу за контрактом.
Вважаючи вказану відмову Чернігівського ОУПФ протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону №1058 особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 46 років до досягнення особою 48 років включно - 11 років.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 4 вказаної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Одночасно, відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів (пункт 8 Порядку).
З аналізу наведених норм Порядку вбачається, що для підтвердження проходження військової служби приймаються як належні докази довідки військових комісаріатів та інші документи, що видані на підставі архівних даних, за умови відображення у них відомостей про періоди служби (навчання).
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем у відзиві, з метою підтвердження страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності, ОСОБА_1 було надано до Чернігівського ОУПФУ оригінал витягу із послужного списку, виданий Чернігівським об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (а.с. 12).
Відповідно до вказаного витягу, позивач проходив військову службу у період:
- з 01.08.1988 по 24.03.1992 - курсант Тамбовського ВВАІУ (наказ ТВВАІУ від 01.08.1988 №025);
- з 24.03.1992 по 20.08.1993 - курсант Київського ВВАІУ (наказ від 24.03.1992 №92);
- з 20.08.1993 по 21.12.1998 - старший технік групи регламенту в/ч НОМЕР_1 (наказ АГДА від 20.08.1993 №018);
- з 21.12.1998 по 15.03.2000 - старший технік групи регламенту і ремонту в/ч НОМЕР_2 (наказ 7 втад від 21.12.1998 №017);
- з 15.03.2000 по 07.09.2000 - старший технік групи регламенту і ремонту в/ч НОМЕР_3 (наказ заст. МО Ком. ВПСУ від 15.03.2000 №083);
- з 07.09.2000 по 24.10.2001 - авіаційний технік літака в/ч НОМЕР_3 (наказ Ком. НАК ВПСУ від 07.09.2000 №2).
ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за пунктом 65 підпункту «д» (у зв'язку із закінченням строку контракту або у зв'язку з його достроковим розірванням) відповідно до наказу ГК ВПСУ від 20.09.2001 №024.
Також відповідно до копії диплому позивача (а.с. 10), яка надавалась відповідачу, ОСОБА_1 в 1988 році вступив до Тамбовського вищого військового авіаційного інженерного училища і в 1993 році закінчив повний курс Київського вищого військового авіаційного інженерного училища за спеціальністю «Авіаційне радіоелектронне обслуговування».
Згідно архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 21.01.2019 №122, в архівних документах в/ч НОМЕР_3 відображено нарахування ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з вересня 2000 року по жовтень 2001 року (а.с. 13).
Періоди навчання та військової служби позивача підтверджується надісланими Галузевим державним архівом Міністерства оборони України на вимогу суду архівними довідками. У архівній довідці від 29.01.2020 №179/1/1333 відображено нараховане ОСОБА_1 грошове забезпечення з серпня 1993 року по червень 2000 року (а.с. 49-53).
Враховуючи наведене суд вважає, що зібраними у справі доказами підтверджено проходження ОСОБА_1 військової служби у період з 01.08.1988 по 24.10.2001, тому цей період має бути зарахований до страхового стажу позивача. Крім того, враховуючи наведене, суд звертає увагу, що вищевказаного стажу достатньо для призначення позивачу пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону №1058.
Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.
Згідно вимог частини першої статті 45 №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
У свою чергу, пунктом 2 частини першої вказаної статті Закону №1058 передбачено, що пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Як вбачається із довідки МСЕК серії АВБ №071030, інвалідність 2 групи ОСОБА_1 була встановлена 14.12.2018 (а.с. 11). Згідно пояснень відповідача, до Чернігівського ОУПФУ із заявою про призначення пенсії позивач звернувся 19.02.2019, тобто в межах встановленого Законом №1058 тримісячного строку.
За наведених обставин, пенсія ОСОБА_1 повинна бути призначена із 14.12.2018.
Доводи відповідача, що позивачем пропущено строк звернення до суду суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Разом з тим, про порушення своїх прав щодо призначення пенсії по інвалідності ОСОБА_1 дізнався лише 03.06.2019, отримавши листа Чернігівського ОУПФУ №14850/01. Таким чином, останнім днем для звернення позивача до суду з відповідним позовом було 03.12.2019. У свою чергу, відповідно до відмітки штампу на конверті (а.с. 18), до суду ОСОБА_1 звернувся 30.11.2019, тобто в межах строку, встановленого Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
При цьому, під час вирішення спору судом враховано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України», зокрема, Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області. Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області є правонаступником прав і обов'язків Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, оформлену листом від 03.06.2019 за №14850/01, у призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' згідно поданої заяви від 19.02.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити з 14 грудня 2018 року ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'', зарахувавши до страхового трудового стажу ОСОБА_1 періоди проходження військової служби, а саме: з 01.08.1988 по 24.03.1992 курсантом Тамбовського ВВАІУ; з 24.03.1992 по 20.08.1993 курсантом Київського ВВАІУ; з 20.08.1993 по 21.12.1998 старшим техніком групи регламенту в/ч НОМЕР_1 ; з 21.12.1998 по 15.03.2000 старшим техніком групи регламенту і ремонту в/ч НОМЕР_2 ; з 15.03.2000 по 07.09.2000 старшим техніком групи регламенту і ремонту в/ч НОМЕР_3 ; з 07.09.2000 по 24.10.2001 авіаційним техніком літака в/ч НОМЕР_3 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 03 лютого 2020 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач 1: Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України (код ЄДРПОУ 40378209, просп. Миру, 44, м. Чернігів, 14005).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).
Суддя С.В. Бородавкіна