03 лютого 2020 року м. Чернігів Справа № 620/3595/19
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Центральної медичної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України (далі - Центральна медична ВЛК МВС України) про: визнання протиправними дій Центральної медичної ВЛК МВС України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв'язку зі смертю поранення, контузії її чоловіка - ОСОБА_2 , отриманих у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби; зобов'язання Центральної медичної ВЛК МВС України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв'язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 поранення, контузії, отриманих ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 , та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач, при вирішенні питання щодо встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка з виконанням обов'язків військової служби, не виконало в повній мірі своїх по вноважень, передбачених пунктом 17 Положення №285 та пункту 2.4.5 розділу І Положення №402, зокрема, не запитувало медичні документи (медична карта стаціонарного хво рого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), не бу ло залучено головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів, хоча потреба в цьому була. Також не було взято до уваги лікування її чоловіка у військовому госпіталі, центральній районній лікарні перед смертю та ті супутні хвороби, які були наслідком поранення, отриманого під час виконання військового обов'язку, і які вплинули на настання смерті її чо ловіка.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 06.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов або заяви про визнання позову.
Відповідачем, в установлений судом строк, подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки відсутність раніше прийнятої постанови військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювань ОСОБА_2 , які призвели до його смерті, з проходженням військової служби (з виконанням обов'язків військової служби) та медичні аспекти вивченого питання зумовили одностайне рішення лікарів військово-лікарської комісії про відсутність підстав для задоволення прохання заявниці. За результатами розгляду піднятого ОСОБА_1 питання постанова Центральної медичної ВЛК МВС України не приймалась, оскільки не було підстав для задоволення прохання заявниці. У відповідності до пункту 29 розділу VIII Положення заявницю було поінформовано листом по суті піднятого нею питання. Центральна медична ВЛК МВС України наголосила, що якщо відсутні підстави для задоволення прохання заявника, підняте питання не стосується діючого поліцейського або військовослужбовця і розгляд проводиться за заявою зацікавленої особи щодо звільненої зі служби особи (у тому числі удови), то постанова комісії з цього питання не приймається і не оформлюється. Подібна практика застосовується у значній кількості випадків проведення нарад-засідань, коли Центральна медична ВЛК МВС України розглядає звернення громадян з необґрунтованими вимогами та проханнями. Голосування членів комісії з піднятого питання в таких випадках проводиться із зазначенням його результатів на окремому бланку, з яким (як і з усією документацією про себе) громадяни мають право ознайомитись у відповідності до Закону України «Про інформацію». Щодо посилання позивача на не витребування відповідачем необхідних документів Центральна медична ВЛК МВС України зазначила, що комісія розглянула документацію в обсязі, достатньому для прийняття рішення по суті піднятого заявницею питання. Водночас звернула увагу суду на той факт, що інформація про стан здоров'я осіб є інформацією з обмеженим доступом і медичні заклади, зазвичай, не надають інформацію такого роду (без згоди особи). При цьому звертаючись до Центральної медичної ВЛК МВС України зі скаргою або заявою про розгляд питання у сприянні реалізації їх прав та інтересів, громадяни мають надавати відповідну документацію (в тому числі про стан здоров'я), яка, на їх погляд, обґрунтовує їх позицію щодо порушення їх прав та наявності підстав для задоволення висловлених ними прохань. Також, згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 №1317, міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого (абзац 6 підпункту 1 пункту 11), у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивачка може звернутись з піднятого нею питання до Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії, яка вже приймала участь у соціальному захисті її чоловіка.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій остання зазначила, що відповідач у відзиві на позов не спростував її твердження та аргументи стосовно суті позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , в результаті множинного осколкового поранення, наслідки якого у вигляді рубців м'яких тканин правої та лівої кисті, деформації та анкілозу 2-го пальця правої кисті, металевого осколка області основної кістки 4-го пальця правої кисті, отримав контузію (1968 рік), пов'язану з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що підтверджується постановою Центральної ВЛК МВС України від 07.09.2009 №24 (а.с.39-41).
ОСОБА_2 мав статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07.02.1997 Щорським райвійськкоматом Чернігівської області (а.с.47).
06.07.2006 ОСОБА_2 , під час первинного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №1433, безстроково встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с.19,44).
06.10.2009 ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №1323, безстроково встановлено третю групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.26).
14.12.2011 ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №2324, безтерміново встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.20).
18.08.2015 ОСОБА_2 , під час повторного огляду, на підставі акта огляду МСЕК №852/4, безтерміново встановлено першу Б (1Б) групу інвалідності, причина інвалідності - контузія, поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та 19.08.2015 Управлінням соціального захисту населення Щорської РДА видано ОСОБА_2 відповідне посвідчення (а.с.21,52).
Отже під час проходження служби в 1968 році позивач отримав множинні осколкові поранення, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, внаслідок чого він в подальшому отримав інвалідність.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у віці 70 років, про що 23.09.2019 складено відповідний актовий запис №337, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 23.09.2019 Сновським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (а.с.10).
01.10.2019 позивачем подано заяву до Центральної медичної ВЛК МВС України щодо встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби (а.с.51).
Листом від 01.10.2019 №33/2-Н-133 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм повідомлено позивачу, що розглядом медичної та іншої документації, складеної щодо ОСОБА_2 , встановлено, що постановою ЦВЛК від 07.09.2009 №24 йому було встановлено причинний зв'язок поранення, контузії (1968 рік) із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Причинний зв'язок захворювань серцево-судинної системи ОСОБА_3 не встановлювався. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть від 19.09.2019 №213 смерть ОСОБА_2 наступила від хронічної сер цево-судинної недостатності, ішемічної хвороби серця, які діагностовано йому після звільнення з військової служби. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (а.с.11,14,66).
16.10.2019 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила надати їй постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 (а.с.15,54).
Також позивачем 16.10.2019 подано заяву відповідачу, в якій остання про сила: переглянути постанову про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 ; для вирішення питання про причинний зв'язок смерті чоловіка із пораненням під час проходження військової служби витребувати із Чернігівського обласного госпіталю ветеранів війни, Українського госпіталю для воїнів-інтернаціоналістів м. Київ, Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни с. Циблі Переяславо-Хмельницького району Київської області та Сновської центральної районної лікарні Чернігівської області медичні документи (медичні карти стаціонарного хворого, медичні карти амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), залучити головних (провідних) медичних спеціалістів та інших лікарів-спеціалістів, за необхідності - інших спеціалістів; надати постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 (а.с.13).
Листом від 21.10.2019 №33/2-Н-133/2 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм повідомлено позивачу, що листом від 01.10.2019 №33/2-Н-133 її було повідомлено про відсутність підстав для задоволення її прохання про встановлення причинного зв'язку смерті ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. Також зазначено, що в наданих нею матеріалах відсутня документація, яка підтверджує захворювання системи кровообігу, що спричинили смерть, в період проходження служби (1967-1968 роки), у зв'язку з чим відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку захворювань ОСОБА_2 , що призвели до його смерті, з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби (а.с.16,67).
У подальшому ОСОБА_1 звернулась до відповідача із запитом, в якому просила надати їй постанову та витяг із протоколу засідання Центральної медичної ВЛК МВС України про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті ОСОБА_2 (а.с.17,50).
Листом від 11.11.2019 №33/2-Н-133/3 головою Центральної медичної ВЛК МВС України Лисенком Анатолієм роз'яснено позивачу, що якщо питання про причинний зв'язок захво рювання (поранення) розглядається за зверненням зацікавленої особи ВЛК повідомляє її про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову, на правляє її заявникові або видає особисто. Відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів відсутні підстави для встановлення причинного зв'язку захворювань ОСОБА_2 , що призвели до його смерті, з проходженням військової служби та виконанням обов'язків військової служби. Прийняття постанови у такому випадку чинними нормативними актами не передбачено. Також зазначено, що в наданих нею матеріалах відсутня документація, яка підтверджує наявність у ОСОБА_2 , в період проходження ним служби (1967-1968 роки), захворювань системи кровообігу, що спричинили його смерть в 2019 році, про що її було інформовано листами від 01.10.2019 №33/2-Н-133 та від 21.10.2019 №33/2-Н-133/2 з наданням роз'яснень у відповідності до вимог чинного законодавства (а.с.18,65).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо неналежного розгляду її звернення, позивач звернулась до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Так, у відповідності до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначена Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2017 за №559/30427 (далі - Положення №285).
Відповідно до підпункту 4 пункту 3 розділу І Положення №285 основним завданням ВЛК є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.
Згідно з пунктом 5 розділу І Положення №285 ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи. Постанови ВЛК щодо причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.
Відповідно до пунктів 1 та 2 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.
Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі - ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об'єднання» МВС (далі - ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО).
Пунктом 3 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров'я та реабілітації МВС (далі - УОЗР МВС).
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ Положення №285 у питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 16 розділу ІІ Положення №285 до функцій штатних ВЛК входять, зокрема: організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК.
Пунктом 17 розділу ІІ Положення №285 передбачено, що штатні ВЛК мають право, зокрема: запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК; залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров'я МВС, лікарів-спеціалістів інших міністерств та відомств (за їх згодою) для вирішення питань лікарської і військово-лікарської експертизи.
Згідно з пунктом 18 розділу VIII Положення №285 визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв'язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням.
Установлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарська довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи (пункт 19 розділу VIII Положення №285).
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що саме штатні ВЛК встановлюють причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті поліцейських, колишніх поліцейських, військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового чи начальницького складу.
Вищевикладене спростовує посилання відповідача на той факт, що згідно з Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 03.12.2009 №1317, міські, міжрайонні, районні медико-соціальні експертні комісії визначають причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений комісією у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого (абзац 6 підпункту 1 пункту 11), у зв'язку з чим позивач може звернутись до Чернігівської обласної медико-соціальної експертної комісії з питання встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті її чоловіка.
Пунктом 29 розділу VIII Положення №285 передбачено, що якщо питання про причинний зв'язок захворювання (поранення) розглядалось за заявою звільненої зі служби особи, то ВЛК повідомляє заявника про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову, - надсилає чи видає її заявнику особисто.
З посиланням на вказану норму відповідач у відзиві на позов зазначив, що заявницю було поінформовано листом по суті піднятого нею питання, оскільки якщо відсутні підстави для задоволення прохання заявника, підняте питання не стосується діючого поліцейського або військовослужбовця і розгляд проводиться за заявою зацікавленої особи щодо звільненої зі служби особи (у тому числі удови), то постанова комісії з цього питання не приймається і не оформлюється. Подібна практика застосовується у значній кількості випадків проведення нарад-засідань, коли Центральна медична ВЛК МВС України розглядає звернення громадян з необґрунтованими вимогами та проханнями. Голосування членів комісії з піднятого питання в таких випадках проводиться із зазначенням його результатів на окремому бланку, з яким (як і з усією документацією про себе) громадяни мають право ознайомитись у відповідності до Закону України «Про інформацію».
Разом з тим суд не погоджується з такими твердженнями відповідача та звертає його увагу на таке.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), пунктом 1.3 якого встановлено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є, зокрема, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Відповідно до пункту 2.1 Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Згідно з пунктом 2.3 розділу I Положення №402 Центральна ВЛК є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України. На Центральну ВЛК покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також, зокрема, розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи. ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів адміністративного розслідування, матеріалів дізнання або судового розгляду, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Міністерства оборони України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших військових лікувальних закладів, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; запитувати від військових, цивільних лікувальних закладів, військових частин, військових комісаріатів і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України. Постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Пунктом 20.1 розділу II Положення №402 постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення. Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Відповідно до пункту 21.30 розділу II Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, і причину смерті приймається в одному з формулювань, вказаних у пунктах 21.5, 21.6 розділу II Положення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ЦВЛК має право, зокрема, витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, та зобов'язана, за результатами розгляду заяви про встановлення причинного зв'язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), яке призвело до смерті військовослужбовця, прийняти постанову.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з загальними засадами права, дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку смерті її чоловіка ОСОБА_2 з виконанням обов'язків військової служби, документи, які позивач просила витребувати у відповідних медичних установах, не витребовувались та будь-яка постанова не приймалась, що свідчить саме про протиправну бездіяльність відповідача та про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності Центральної медичної ВЛК МВС України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією, отриманими у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Центральної медичної ВЛК МВС України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 , та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 , то остання також підлягає задоволенню, оскільки є похідною від визнаної судом протиправної бездіяльності відповідача.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
В силу положень статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим відповідач не довів суду правомірність своєї бездіяльності.
Враховуючи вищенаведене, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, то суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального госпіталю МВС України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768,40 грн.
Керуючись статтями 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної медичної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центральної медичної військово-лікарської комісії Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного розгляду за зверненням ОСОБА_1 питання визначення причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , з пораненням, контузією отриманими у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби.
Зобов'язати Центральну медичну військово-лікарську комісію Міністерства внутрішніх справ України належно розглянути звернення ОСОБА_1 щодо визначення наявності причинного зв'язку смерті її чоловіка - ОСОБА_2 з пораненням, контузією, отриманими ним у 1968 році під час виконання обов'язків військової служби, а саме: провести засідання, витребувати необхідні медичні документи, в разі необхідності залучити відповідних спеціалістів, розглянути на засіданні комісії з веденням протоколу засідання всі документи, які стосуються поранення (контузії) та подальшого лікування ОСОБА_2 , та винести відповідне рішення у формі постанови, копію якої та витяг з протоколу засідання комісії надіслати ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального госпіталю МВС України (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ - 08735882) на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського окружного адміністративного суду або до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 ).
Відповідач: Центральна медична військово-лікарська комісія Міністерства внутрішніх справ України (вул. Бердичівська, 1, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ - 08735882).
Суддя В.В. Падій