03 лютого 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/2484/19
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву судді Дубровної В.А. про самовідвід в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки,
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ( далі разом - позивачі) звернулися до суду з позовом до Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області (далі - відповідач, Партизанська селищна рада), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ), у якому просять визнати протиправним та скасувати рішення Партизанської селищної ради від 20.09.2018 року № 268 про надання ОСОБА_3 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,067 га. за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою суду від 11.12.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30 січня 2020 року представником позивачів Пінаєвим Олександром Вікторовичем подано до суду заяву про відвід судді Дубровної В.А., яка ухвалою суду у складі головуючої судді Дубровної В.А. від 30.01.2020 р. визнана необґрунтованою, що стало підставою для зупинення провадження у справі до розгляду заяви про відвід судді Дубровної В.А. іншим суддею.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Варняка С.О. від 31.01.2020 року у задоволенні заяви представника позивачів Пінаєва О.В. про відвід судді Дубровної В.А. відмовлено.
Ухвалою суду від 03.02.2020 року поновлено провадження у справі.
03 лютого 2020 року у відповідності до вимог частини третьої статті 39 КАС України головуючою суддею Дубровною В.А. у даній справі подано заяву про самовідвід з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України, яка вмотивована тим, що навіть якщо обставини, викладені у заяві представника позивачів Пінаєва О.В. про відвід судді від 30.01.2020 року, не впливають на неупередженість судді при розгляді цієї справи і не свідчать про особисту її зацікавленість у результаті її розгляду, однак, з метою усунення у позивача будь-яких сумнів у неупередженості та безсторонності суду, який розглядає справу № 540/2484/19, вважає за необхідне заявити самовідвід у даній справі, що узгоджується з Бангалорськими принципами поведінки суддів, які враховані при прийнятті Кодексу суддівської етики. Копія даної заяви долучена до матеріалів справи.
За приписами пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - це розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву про самовідвід судді Дубровної В.А. у даній справі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КАС України питання про самовідвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Вирішуючи заяву про самовідвід судді Дубровної В.А. суд враховує наступне.
Стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч.1 ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"
Загальна декларація з прав людини (ст.10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч.1 ст.14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.
Так, стаття 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована 11.09.1997 року) відноситься до сфери цивільного судочинства. При цьому, ключовими її положеннями є право кожного при визначенні його цивільних прав та обов'язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним та безстороннім судом, створеним на підставі закону. Виходячи з наявної практики Європейського суду з прав людини, можна констатувати, що він в цілому визначив концептуальні підходи до тлумачення ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Європейський суд з прав людини напрацював критерії, що можуть свідчити про упередженість суду, у практиці Європейського суду з прав людини визнавались такі: члени суду, що мали розглядати справу, вже брали участь у ній у іншій процесуальній ролі, наприклад прокурор, адвокат, суддя у суді нижчої інстанції тощо ("П'єрсак проти Бельгії"); суддя, що бере участь у справі про оспорювання законодавчих нормативних актів раніше висловлювався з цього приводу, як консультант ("Прокол проти Люксембургу"); наявність дискреційних повноважень у одного з суддів, що розглядають справу у колегіальному складі ("Дактарас проти Литви"); участь судді у прийнятті законодавчих або підзаконних нормативних актів, на основі яких потім виноситься судове рішення ("Макгоннелл проти Сполученого Королівства"), тощо.
У справі "Деміколі проти Мальти" було визнано порушення об'єктивного критерію неупередженості суду, адже до складу Палати представників Мальти, яка розглядала справу заявника, входили два члени, що раніше піддавалися критиці у статті заявника, яка мала відношення до справи, а тому фактично мали особисту заінтересованість у справі.
Законодавець надає учасникам судового процесу можливість коректного розв'язання ситуації, що створилася, шляхом заяви самовідводу, що і є етичним моментом законодавства, яке регулює ці питання.
Згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення. Суддя не тільки виключає будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи втручання з боку органів законодавчої та виконавчої влади, а й робить це так, щоб це було зрозуміло навіть сторонньому спостерігачу. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів (пункти 1.1-1.6).
Відповідно до п.п.2.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Вищевказаний факт обумовлює необхідність головуючою суддею усунути виниклу недовіру до суду, забезпечивши в очах розумного спостерігача впевненість у відсутності невідповідного упередження або впливу на суд.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.
Відповідно до с. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі та вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, який розглядає справу. (ч. 1,2 ст. 40 КАС України).
Згідно з ч.1 ст.41 КАС України, у разі задоволення самовідводу судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.1 ст.31 цього Кодексу.
При викладених обставинах, з метою уникнення сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді, суд приходить до висновку про наявність підстав для самовідводу судді Дубровної В.А.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 41, 248, 256 КАС України, суд, -
ухвалив:
Заяву про самовідвід судді Дубровної В.А. задовольнити.
Відвести суддю Дубровну Валентину Анатоліївну від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Партизанської селищної ради Генічеського району Херсонської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки.
Передати справу для визначення складу суду згідно із частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В.А. Дубровна