Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 лютого 2020 р. № 520/12723/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Приватного агропромислового підприємства "Юліан" про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Харківській області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути до бюджету України кошти у розмірі 238512,48 грн в рахунок погашення податкового боргу з Приватного агропромислового підприємства "Юліан", код 23469389, проспект Слави, буд. 1, м. Харків, 61177 з усіх відкритих розрахункових рахунків.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на дату подання позову Приватне агропромислове підприємство "Юліан" має податковий борг в загальному розмірі 238512,48 грн з орендної плати з юридичних осіб та з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. У зв'язку із несплатою боргу, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується роздруківкою із сайту Укрпошта.
Відповідач своїм правом не скористався, відзив на адміністративний позов не надав.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.34, 19-1.1.45 п.19-1.1 ст.19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Згідно з пп.20.1.18 та 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового Кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктами 49.1. та 49.2 статті 49 Податкового Кодексу України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Судом встановлено, що Приватним агропромисловим підприємством "Юліан" подано до контролюючого органу податкові декларації з плати за землю № 9011998935 від 05.02.2018, № 9005602963, податкові декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 9024104529 від 17.02.2018 та № 9002823326 від 22.01.2019.
Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Відповідно до ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідачем по зазначеним деклараціям податковий борг у строк визначений законом не сплачено.
Згідно з п.п. 20.1.4, 20.1.18 та 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Судом встановлено, що посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку Приватного агропромислового підприємства "Юліан" з питання дотримання термінів сплати податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік, 2018 рік, результати якої оформлені актом від 04.03.2019 № 463/20-40-56-05-16/23469389.
Так, на підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0018625605 від 10.04.2019, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф 2280,11 грн та грошове зобов'язання у сумі 11400,55 грн та податкове повідомлення-рішення №0018635605 від 10.04.2019, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф 1340,82 грн та грошове зобов'язання у сумі 13418,20 грн.
Крім того, посадовими особами контролюючого органу проведено камеральну перевірку Приватного агропромислового підприємства "Юліан" з питання дотримання термінів сплати податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за 2018 рік, результати якої оформлені актом від 08.04.2019 № 913/20-40-56-05-16/23469389.
Так, на підставі висновків акту перевірки, контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0032515605 від 15.05.2019, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф 13743,09 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлялось контролюючим органом на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, проте не отримано останнім, що підтверджується копією конверту з відміткою пошти "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відповідно до абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Згідно пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
Доказів оскарження чи скасування вказаного вище рішення на день розгляду справи відповідачем не надано.
Крім того, з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" також встановлено, що на момент розгляду справи Приватним агропромисловим підприємством "Юліан" податкові повідомлення-рішення №0032515605 від 15.05.2019, №0018625605 від 10.04.2019, №0018635605 від 10.04.2019 не оскаржуються у судовому порядку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що борг за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженим.
Таким чином відповідно до розрахунку, загальна сума податкового боргу підприємства складає 238512,48 грн.
Відповідно до підпункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлені строки, контролюючим органом надіслано на адресу відповідача податкову вимогу від 23.06.2018 № 86772-17, яка надіслана відповідачу та відповідно до положень статті 58 Податкового кодексу України вважається врученою.
Суд зазначає, що з моменту направлення вимоги борг не переривався та на час розгляду справи не сплачений, що підтверджується карткою особового рахунку.
Відповідач не скористався своїм правом адміністративного або судового оскарження вказаної вимоги, доказів самостійної сплати податкового боргу матеріали справи також не містять, а відтак сума заборгованості у розмірі 238512,48 грн перед бюджетом є узгодженою та підлягає сплаті.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.)
Відповідно до підпункту 137 пункту 1 статті 14 Податкового кодексу України орган стягнення - Державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим кодексом України та законами України.
Таким чином, відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 238512,48 грн, який на час розгляду справи не сплачений.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61027, код 43143704) до Приватного агропромислового підприємства "Юліан" (проспект Слави, буд. 1, м. Харків, 61177, код 23469389) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Суд стягнути до бюджету України кошти в рахунок погашення податкового боргу з усіх відкритих розрахункових рахунків з Приватного агропромислового підприємства "Юліан" (код 23469389, проспект Слави, буд. 1, м. Харків, 61177) у розмірі 238512 (двісті тридцять вісім тисяч п'ятсот дванадцять) грн 08 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справа розглядалась в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О.Чудних