Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 лютого 2020 р. № 520/13182/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,
за участю:
представника позивача - Якименко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» (м. Харків, вул. Конева, 4) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення № 0018925305 від 05.07.2019 винесене на підставі висновків акта камеральної перевірки Головного управління ДФС в Харківській області Державної фіскальної служби України № 784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019, як такого що суперечить чинному законодавству. Визнати дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зменшення суми переплати в інтегрованій обліковій картці платника податків в розмірі 125143,00 грн проведену 09.08.2019 року протиправними. Зобов'язати Державну податкову службу України відновити порушені права ТОВ «Атлантик-Гейзер», корегувати в інтегрованій обліковій картці платника податків суми переплати з Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів(робіт послуг) шляхом збільшення суми переплати на 125143,00 гривень.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області було проведено камеральну перевірку даних задекларованих уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2019 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» (податковий номер 35586049), за результатами якої складено акті №784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019.
Згідно висновку акту контролюючого органу за даними камеральної перевірки встановлено невідображення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки та порушення вимоги п.2, п.3, п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 21 від 28.01.2016.
На підставі акта перевірки ГУ ДФС У Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2019 №0018925305 про застосування штрафу у розмірі 125143 грн.
Не погоджуючись із винесеним рішення позивач подав до ДПС України скаргу.
Рішенням № 4506/6/99-00-08-05-01 від 07.10.2019 року про результати розгляду скарги Державної податкової служби України скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкові повідомлення-рішення без змін.
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 19.02.2019 позивачем було допущено помилку к декларації з ПДВ за січень 2019 року, а саме: в рядку 6 т 13 декларації не вказано суми обсягу постачання послуг, отриманих від нерезидента та сум ПДВ з даних послуг, сплачених платником податків.
За даними декларації податку на додану вартість позивача за січень 2019 року значення р.6 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України) 0 грн., р.13 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України) 0 грн.
04.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» було подано уточнюючий розрахунок до декларації. Як зазначає позивач в адміністративному позові в розрахунку було допущено описку, а саме: при заповненні граф розрахунку, рядок 18 змінився запис з 4 та 5 графи на графи 5 та 6. Така описка призвела до того, що на особовому рахунку платника податків стало обліковуватися недоїмка з податку на додану вартість у сумі 2502861 грн.
20.05.2019 позивачем було подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за січень 2019, проте облікові дані у «Електронному кабінеті платника податків» в особовій картці не змінилися, у зв'язку з чим 21.05.2019 платником податків було подано уточнюючий розрахунок.
За даними уточнюючого розрахунку від 04.05.2019 №089671736 по р.6 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України) в графі 4, графі 5 відображено суму ПДВ 73325 грн. (значення графи 6 - 0 грн.), по р.13 (послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України) в графі 4, графі 5 відображено суму ПДВ 7332 грн. (значення графи 6 - 0 грн.).
Крім того, уточнюючий розрахунок від 04.05.2019 № 089671736 по р.18 (позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) в графі 6 містить суму 2502861 грн.
Відповідно до п.49.4 ст.49 Податкового кодексу України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Пунктом 50.1 ст.50 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п.169.4 ст.169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно п.1-5 розд. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі - Порядок №21) у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
Розділом VI Порядку №21 визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.
Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881 визначено організацію діяльності з ведення органами ДФС України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п.2 цього порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників.
Оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.
Відповідно до п.1 ч.3 розд.3 Порядку за алгоритмами арифметичного та логічного контролю здійснюється перевірка Звітних документів та відповідні показники відображаються в ІКП, якщо вони відповідають умовам рознесення. У разі виявлення помилок для Звітних документів, допущених при перенесенні даних до інформаційної системи ДФС з паперових носіїв, відповідальним за внесення даних надається інформація про помилку для внесення вірних даних в підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів у терміни, встановлені Регламентом комп'ютерної обробки. Виправлення помилок здійснюється до настання граничного терміну сплати. В ІКП відображаються нові показники Звітних документів.
Згідно п.1, 2 ч.4 розд.4 Порядку для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку. Звітні документи зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання») автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.
Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками у законодавчо встановлені терміни для такого подання, а також поданих з порушенням термінів подання, але до настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за такими Звітними документами, відображаються в ІКП датою, що відповідає даті граничного терміну сплати грошових зобов'язань за такими Звітними документами.
Дані Звітних документів зі статусом «Повністю введено», поданих платниками після настання граничного строку сплати грошового зобов'язання, а також дані уточнюючих Звітних документів та дані Звітних документів, поданих за звітний (податковий) період, на який припадає дата ліквідації платника, відображаються в ІКП датою подання таких Звітних документів до органу ДФС. При цьому за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.
Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами по справі, ТОВ «Атлантик-Гейзер» було подано податкову декларацію за січень 2019 року, відповідно до якої не вказано суми обсягу постачання послуг отриманих від нерезидента та сум ПДВ з даних послуг сплачених платником податків.
04.05.2019 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок позивачем подано уточнюючий податковий розрахунок до декларації з ПДВ за січень 2019 року, який містив описку, а саме: при заповненні граф, рядок 18 змінився запис з 4 та 5 на графи 5 та 6.
20.05.2019 платником податків було подано наступний уточнюючий розрахунок, в якому відображено показники декларації з ПДВ за січень 2019 року. У зв'язку з тим, що облікові дані у Електронному кабінеті платника податків залишилися незмінними, позивач 21.05.2019 було подано уточнюючий розрахунок з відображенням у графі 6 відповідної різниці.
За даними облікової картки платника податків 27.05.2019 показники задекларованих сум ПДВ були відображені в обліковій картці.
За правилами п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.1 та 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
При цьому, законодавцем передбачено можливість внесення змін до податкової звітності, яка регламентована ст. 50 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Згідно п. 6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (далі - Порядок №21) до податкової звітності з податку на додану вартість належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатками; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованих як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України.
За правилами п. 1-5 розд. IV Порядку №21 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.
Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування.
Розділом VI Порядку №21 визначено порядок заповнення уточнюючого розрахунку.
Уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2.
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422 (далі - Порядок №422) визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Зі змісту п. 2 розд. ІІI Порядку № 422 випливає, що з метою обліку сум бюджетного відшкодування в інтегрованій картці платника відображаються облікові операції щодо сум, які заявлені платниками до відшкодування згідно із податковою звітністю.
Пунктом 3 підрозділу 6 розділу III Порядку № 422 передбачено, що після рознесення до ІКП інформації про суму відшкодування ПДВ на рахунок платника або зменшення такої суми за уточненим розрахунком, поданим до раніше поданої звітності, в ІКП платника зменшується залишок бюджетного відшкодування за відповідний звітний (податковий) період, а у разі його недостатності відбувається зменшення позитивного сальдо розрахунків платника з бюджетом, у разі відсутності позитивного сальдо виникає податковий борг.
За правилами абз. 2 пп. 2 п. 4 розд. IV Порядку № 422 за уточнюючими Звітними документами в ІКП відображається різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше Звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок, штрафу та пені (у разі заниження грошового зобов'язання), визначені самостійно платником, якщо інше не передбачено формою Звітного документа.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в інтегрованій картці платника відображається у тому числі різниця між грошовим зобов'язанням, зазначеним у поданому раніше звітному документі, та грошовим зобов'язанням, розрахованим з урахуванням виявлених платником помилок згідно первинних показників (коригування), зазначених у поданому та прийнятому фіскальним органом уточнюючому розрахунку.
При цьому, показники поданого платником та прийнятого у визначеному законом порядку податкового документа, зокрема, уточнюючого розрахунку до податкової декларації, є обов'язковими для відображення та відповідного коригування у інтегрованій картці платника.
Відтак, нормами чинного законодавства не передбачено права фіскальних органів за заявою платника податку анулювати, скасовувати, вважати недійсною подану та прийняту у встановленому порядку податкову звітність такого платника, а також права не відображати показники такої звітності в інтегрованій картці платника.
Отже, оскільки позивачем були подані уточнюючі розрахунки, які були прийняті фіскальним органом, що підтверджується квитанціями № 2, показники останніх правомірно були внесені до інтегрованої картки платника.
Викладене, у свою чергу, свідчить, що оскаржувані дії відповідача є протиправними, оскільки правових підстав для неврахування поданих позивачем податкових документів не було.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» (м. Харків, вул. Конева, 4) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46), Державної податкової служби України (м. Київ, Львівська площа, 8) про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення рішення № 0018925305 від 05.07.2019, прийняте на підставі висновків акта камеральної перевірки Головного управління ДФС в Харківській області Державної фіскальної служби України № 784/20-40-53-05-09/35586049 від 28.05.2019.
Визнати дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо зменшення суми переплати в інтегрованій обліковій картці платника податків в розмірі 125143,00 грн., проведену 09.08.2019 року протиправними.
Зобов'язати Державну податкову службу України відновити порушені права ТОВ «Атлантик-Гейзер» корегувати в інтегрованій обліковій картці платника податків суми переплати з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт послуг), шляхом збільшення суми переплати на 125143,00 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлантик-Гейзер» (код ЄДРПОУ 35586049) судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.02.2020.
Суддя В.В. Єгупенко