про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/2038/19
30 січня 2020 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого судді: Хрущ В.Л.,
за участю:
секретаря судового засідання: Осадчука І.О.;
позивача: ОСОБА_1 ;
представника відповідача: Чайківської М.Я.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про:
- визнання протиправними та скасування вимог №Ф-1002-52 від 08.11.2018 року на суму 15719,55 грн., №Ф-1002-52 від 08.02.2019 року на суму 18176,73 грн. та №Ф-1002-52 від 09.08.2019 року на суму 23685,09 грн.;
- визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У судовому засіданні 30.01.2020 року під час надання пояснень, ОСОБА_1 зазначила, що про винесення податковим органом щодо неї оскаржуваної у даній справі вимоги №Ф-1002-52 від 08.11.2018 року, їй стало відомо не після отримання постанови державного виконавця, як це нею було зазначено в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а ще у листопаді 2018 року.
Відтак, виходячи зі слів позивача, обставина, яка стала підставою для поновлення строку звернення до суду при відкритті провадження у даній справі, - нею ж спростована.
При цьому, у даному ж судовому засіданні позивачем не надано допустимих доказів поважності причин пропущення строку звернення до суду з моменту, коли вона дізналась про можливе порушення своїх прав з листопада 2018 року.
Так, частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
З аналізу зазначеної статті, суд зазначає, що законодавцем встановлена відповідна форма щодо волевиявлення позивача на поновлення провадження у справі, а саме: звернення до суду з окремою від позову заявою про поновлення строку звернення до суду.
Суд звертає увагу, що про винесення щодо неї вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1002-52 від 08.11.2018 року, ще у листопаді 2018 року. Тобто, ще у листопаді 2018 року позивач дізналась про можливе порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, адміністративний позов подано до суду лише - 06.09.2019 року, тобто, після закінчення строків, встановлених положеннями статті 122 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред'явлення позову стає неможливим або ускладненим.
Виходячи із норм процесуального закону, розпочинати рахувати строк звернення до суду можна лише з того моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення свого права. При цьому необхідно встановити чи дійсно особа знала або могла дізнатись про порушення свого права та підтвердити факт цієї можливості відповідними доказами або обставинами.
В контексті вказаного слід зазначити, що поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Дотримання строку звернення з позовом є однією з умов для реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.
У справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що "стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень доступу до суду в зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Станом на час розгляду даної справи наведені у позові обставини не дають можливість зробити висновок про наявність обставин та створення умов, які унеможливлювали/ускладнювали звернення позивача до суду з даним позовом в межах встановлених законом строків.
Поряд з цим, у зв'язку із виявленими в ході розгляду справи новими обставинами пропущення позивачем строку звернення до суду, які є відмінними від наведених позивачем та врахованих судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, з метою дотримання гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду, - суд вважає за доцільне надати позивачу можливість подати до суду ще одну, обов'язкову в такому випадку, заяву про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням причин пропуску такого строку з листопада 2018 року та необхідними доказами.
Відсутність відповідної заяви та документального підтвердження з наведенням причин пропуску строку звернення до суду, - позбавляє суд можливості належним чином вирішити питання про його поновлення, та, відповідно, є перешкодою для продовження розгляду справи.
Відтак, вищезазначене свідчить про недотримання позивачем вимоги частини 6 статті 161 КАС України.
У відповідності до вимог частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Оскільки станом на даний час встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, починаючи з листопада 2018 року, з доказами поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
2. Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви до 5 (п'яти) днів з моменту вручення (отримання) даної ухвали, як це передбачено вимогами частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, але не пізніше, ніж до наступного судового засідання, яке призначене на 24.02.2020 року на 11:30год.
3. Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддя Хрущ В.Л.
Копія вірна:
Суддя Хрущ В.Л.