"30" січня 2020 р. Справа № 480/4802/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - А.Б. Діска,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
представника відповідача - Єрьоменка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми заяву позивача про поновлення строку звернення до суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати за період з 01.07.2015 по 03.03.2018 та стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
Ухвалою суду від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою суду від 17.12.2019 у справі було призначено судове засідання та роз'яснено позивачу право подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, вказавши підстави для поновлення строку.
02.01.2020 позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, яка мотивована тим, що його звільнено з військової служби 03.03.2018. Дізнавшись із засобів масової інформації, що індексації підлягають грошові доходи громадян, зокрема, заробітна плата, він звернувся до командування Сумського прикордонного загону з вимогою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Проте, йому було відмовлено, про що зазначено в листі, отриманому ним 20.08.2019. Тому відлік часу позовної давності позивач рахує з 20.08.2019. Просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити його.
У судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судовому засіданні при розгляді клопотання про поновлення строку звернення до суду пояснив, що у заявленому позивачем клопотанні має бути відмовлено.
Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду, зазначає наступне.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Згідно з ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.
Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні.
Зокрема, згідно приписів вказаної норми в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Отже стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Структура заробітної плати визначена ст. 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Висновок з приводу правової природи заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні висловлено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, який, у відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України, підлягає врахуванню судом при виборі і застосуванні норм права.
У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку, що за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Таким чином, на вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника з посади розповсюджується строк звернення до суду, визначений частиною 1 ст. 233 КЗпП України.
Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Зазначені строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Також, суд бере до уваги приписи ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника 5 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.04.2018 №83-ОС з ОСОБА_1 , звільненим з військової служби у запас наказом начальника 5 прикордонного загону від 03.03.2018 №57-ОС, припинено (розірвано) контракт, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
19.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати за період з 01.07.2015 по 03.03.2018 та стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що підтверджується конвертом про надсилання позову до суду.
Тобто позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду з позовною вимогою про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.
За приписами ч. 1, 3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними. позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Так, суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами, однак такі докази позивачем до суду не надано.
Із поданої позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, судом не встановлено поважності підстав для поновлення даного строку.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню, а позовна заява в частині позовних вимог про стягнення з Сумського прикордонного загону середнього заробітку за затримку повного та остаточного розрахунку при звільненні - підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122-123, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду у справі №480/4802/19 в частині позовних вимог про стягнення з Сумського прикордонного загону середнього заробітку за затримку повного та остаточного розрахунку при звільненні - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку в частині вимог про стягнення з Сумського прикордонного загону середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 03.02.2020.
Суддя А.Б. Діска