про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/357/20
03 лютого 2020 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Чепенюк О.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Тернопільській області, в якому просить:
«визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №10311-17 у сумі 4223,97 грн;
стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Тернопільській області судові витрати із сплати судового збору у розмірі 840,80 грн, виконавчого збору у розмірі 422,39 грн та відраховані 20% коштів з пенсії на сплату боргу (недоїмки) за вимогою Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №10311-17, починаючи з січня 2019 року».
У відповідності до вимог пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх справ, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до преамбули Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску має право оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.
Згідно із абзацом дев'ятим частини четвертої статті 25 вказаного Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
Отже, оскарження вимоги про сплату єдиного внеску може бути здійснено до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду протягом 10 календарних днів з дня отримання цієї вимоги або ж дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про її винесення.
Як слідує із позовної заяви, предметом даного позову є визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДФС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-10311-17У.
В позовній заяві позивач зазначає, що 28.01.2020 отримав від державного виконавця документи про те, що щодо нього відкрито виконавче провадження і він має сплатити борг.
Разом з тим у позовній заяві ОСОБА_1 не наводить обставин щодо того, коли він дізнався про наявність оскаржуваної вимоги, жодних доказів на підтвердження отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-10311-17У позивач до позовної заяви не додав.
Крім того, суд звертає увагу, що виконавче провадження щодо ОСОБА_1 про стягнення коштів у розмірі 4223,97 грн на підставі оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-10311-17У відкрите ще у вересні 2019 року, про що до позовної заяви долучено копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59934770 від 04.09.2019, яка направлена сторонам виконавчого провадження.
Крім того, державним виконавцем в межах цього виконавчого провадження виносились постанови від 19.11.2019 про розшук майна боржника та від 22.11.2019 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію та інші доходи боржника, які також надсилались до відома сторонам виконавчого провадження.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 мав бути обізнаним про винесення оскаржуваного рішення щодо нього значної раніше, ніж він вказує у позовній заяві (28.01.2020).
З огляду на те, що позивачем до позовної заяви не додано будь-яких доказів на підтвердження дня, коли він дізнався про прийняття щодо нього вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 12.03.2018 №Ф-10311-17У, а з доданих до позовної заяви доказів вбачається, що виконавче провадження, на яке посилається позивач у позові, відкрите ще у вересні 2019 року, то суд приходить до висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до адміністративного суду, встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, та надати відповідні докази поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження того, коли позивач дізнався про порушення своїх прав.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування вимоги залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Чепенюк О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя Чепенюк О.В.