03 лютого 2020 року м. Рівне №460/4314/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жуковської Л.А. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
доСільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося до суду з позовом до Сільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 366995,17 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач, як підприємство працівники якого були зайняті на роботах, включених до Списку №1 та Списку №2, і вийшли на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку таким працівникам пільгової пенсії. Відповідно до Переліку платників єдиного податку четвертої групи на 2017, 2018, 2019 роки - СГПП "Кричильське" не набувало статусу платника єдиного податку 4 групи. Вказує про те, що на виконання п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України управлінням було надіслано СГПП "Кричильське" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України за період з грудня 2017 року по жовтень 2019 року в сумі 366995,17 грн. У визначений п.6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, вказана суму відповідачем самостійно сплачена не була, тому заборгованість сільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське" складає 366995, 17 грн. Враховуючи викладене, просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. Розгляд справи по суті призначено на 21.01.2020 на 10:00 год.
У встановленні судом строки, відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 21.01.2020 вирішено перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з вимогами ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позовну заяву, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить регулює Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-IV) (ст. 3 Закону № 1058-IV).
Відповідно до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:
підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;
за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, і в пунктах "б"-"з" частини першої цієї статті.
Відповідно до п.16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058- IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.
На дату набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII, було врегульовано Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400/97-ВР (далі - Закон №400/97), відповідно до п. 1 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.
Згідно з абз.4 п.1 ст.2 Закону №400/97 для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Абзацом 3 пункту 1 статті 4 Закону №400/97 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Так, пп.6.1 п.6 Інструкції передбачено, що для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій” та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”:
особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
Відповідно до пп.6.4 п.6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пп.6.7 п.6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, положеннями Законів №1058-IV, №1788-XII, №400/97-ВР та Інструкції №21-1 чітко визначений обов'язок та порядок сплати підприємствами та організаціями фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.
Аналогічний висновок щодо застосування вказаних вище норм права викладений в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №803/993/16, яка в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.
Судом встановлено, що позивач надіслав відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та п.2-8 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з грудня 2017 року по жовтень 2019 року, якими визначено місячні розміри фактичних витрат (а.с.9-110).
Доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначених розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій відповідачем не надано, а судом - не встановлено.
Матеріалами справи підтверджується, що зазначеними в розрахунку працівникам сільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське" фактично отримано пенсію за віком на пільгових умовах (а.с.180-199; 212-232).
За даними обліку позивача, відповідачем не внесено до Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за грудень 2017 року - жовтень 2019 року в загальній сумі 366995,17грн.
Станом на час розгляду справи доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості суду не надано.
Судом також встановлено, що сільськогосподарське приватне підприємство "Кричильське" відповідно до переліку платників єдиного податку четвертої групи на 2017, 2018 та 2019 роки не набуло статусу платника єдиного податку 4 групи (а.с.200-202).
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, тому підлягають до задоволення повністю.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач, як суб'єкт владних повноважень, обґрунтував обставини на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно до вимог ст.139 КАС України у суду відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7, м. Рівне, 33000, ЄДРПОУ 21084076) до Сільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське" (с. Кричильськ, Сарненський район, Рівненська область, 34530, ЄДРПОУ 30715459) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, - задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства "Кричильське" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 366995,17 грн. (триста шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'яносто п'ять гривень 17 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 03 лютого 2020 року.
Суддя Жуковська Л.А.