24 січня 2020 року м. Рівне №460/2546/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Самкової Т.А.; представника позивача - адвоката Поляк І.В.; представника відповідача - Палій М.В.; розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування вимоги.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (далі іменується - позивач, ПрАТ «Рівнеазот») до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2018 №Ю-258-11 про сплату недоїмки по єдиному внеску в розмірі 8 998 539 грн. 44 коп.
Заяви по суті справи.
Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувана вимога сформована відповідачем на підставі даних особової картки платника податків по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування станом на 31.07.2018. У подальшому, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску контролюючий орган також відносив в рахунок погашення вказаної вище недоїмки, натомість виникала нова недоїмка за інший період. Зазначає, що внаслідок таких дій відповідача було сформовано ряд податкових вимог, які на даний час скасовані судами або оскаржуються у судовому порядку. Тобто на момент формування оскаржуваної вимоги про сплату боргу не відбулося узгодження сум недоїмки зі сплати єдиного внеску визначених у попередніх вимогах внаслідок їх оскарження позивачем, а тому обов'язок зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано ним повністю та належним чином. Крім цього вказує, що оскаржувана вимога про сплату боргу є виконавчим документом, яка сформована відповідачем на всю суму недоїмки станом на 31.07.2018, котра включає і суми недоїмки за попередніми оскаржуваними вимогами, що може призвести до направлення на виконання у виконавчу службу вимог за однією заборгованістю і, як наслідок подвійного її стягнення. Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування і направлення вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 13.08.2018, оскільки на дату формування оскаржуваної вимоги борг за сплати єдиного внеску взагалі був відсутній. Просив задовольнити позов повністю.
Відзив на позовну заяву обґрунтований тим, що відповідно до частини дев'ятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», передача платниками єдиного внеску своїх обов'язків з його сплати третім особам заборонена, крім випадків, передбачених законодавством. Таким чином, сплата ДП «Хімік» єдиного внеску від імені ПрАТ «Рівнеазот», але за рахунок ТОВ ДП «Хімік» суперечить вимогам вказаної вище статті Закону. Відтак, відповідач зазначає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 13.08.2018 була винесена правомірно, а отже підстав для її скасування та задоволення позову немає.
Позивач подав відповідь на відзив в якому з посиланням на норми чинного законодавства наводить аргументи, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач, заперечень на відповідь на відзив не подав.
Ухвалою суду від 29.10.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 22.11.2018.
Ухвалою суду від 22.11.2018 клопотання Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про зупинення провадження в адміністративній справі - задоволено; провадження в адміністративній справі №460/2546/18 зупинене до набрання законної сили рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/2312/18.
Ухвалою суду від 19.11.2019 провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 10.12.2019.
Ухвалою суду від 26.09.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.01.2020.
Ухвалою суду від 09.01.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву в судовому засіданні до 24.01.2020.
Ухвалою суду від 24.01.2020 заяву відповідача про закриття провадження у справі через відсутність предмета спору залишено без задоволення.
У судове засідання 24.01.2020 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача, який брав участь у судовому засіданні в режимі ВКЗ, заперечив проти позову та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.
На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 24.01.2020.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Приватне акціонерне товариство «Рівнеазот» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 13.11.1995; види діяльності за КВЕД: виробництво добрив і азотних сполук; виробництво електроенергії; торгівля електроенергією; організація будівництва будівель; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послух технічного консультування в цих сферах; загальна медична практика. ПрАТ «Рівнеазот» є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановами заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 18.06.2015 та головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 30.07.2015, накладено арешти на кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот» (а.с. 59-63 том 1), що позбавляло позивача можливості здійснити сплату єдиного внеску з свого банківського рахунку відповідно до приписів частин сьомої, восьмої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
З метою своєчасного виконання обов'язку зі сплати єдиного внеску, за період з червня по вересень 2015 року між Публічним акціонерним товариством «Рівнеазот» та Дочірнім підприємством «Хімік» ПАТ «Азот» укладено Договір доручення №05.15 від 29.05.2015 (а.с. 64-65 том 1) (далі іменується - Договір доручення). Відповідно до пункту 1.1 Договору - Повірений (ДП «Хімік» ПАТ «Азот») в порядку та на умовах, визначених Договором, зобов'язується за рахунок Довірителя (ПАТ «Рівнеазот») виконувати грошові зобов'язання, деталізований зміст яких визначається у додатках.
На виконання підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Договору доручення, позивачем видано довіреність №748-юв від 11.06.2015, якою уповноважено ДП «Хімік» ПАТ «Азот» вчиняти наступні дії: сплачувати (перераховувати) від імені ПАТ «Рівнеазот»: нотаріальні послуги, податки та збори відповідно до Податкового кодексу України, єдиний соціальний внесок, податок на доходи фізичних осіб, військовий збір, аліменти, заробітну плату, інші утримання з заробітної плати, пенсії, оплату листків непрацездатності, виплати заробітної плати за період відпустки, компенсацію середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, відрахування від ФОП, кошти на господарські потреби, на відрядження, супутні банківські комісії (а.с. 66 том 1).
На виконання вимог Договору доручення та у відповідності до повноважень згідно з довіреністю, ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сформувало та подало на виконання банківських установ платіжні доручення із зазначенням призначення платежу «нарахована сума ЄВ» в загальному розмірі 20685499,01 грн. ДП «Хімік» ПАТ «Азот» сплачено єдиний внесок від імені та за рахунок ПАТ «Рівнеазот» на підставі Договору доручення №05.15 від 29.05.2015 та виданої відповідно до цього договору довіреності.
Як встановлено судом, перераховані в липні та вересні 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» від імені та за дорученням ПАТ «Рівнеазот» грошові кошти в рахунок оплати сум платежів єдиного внеску за спірний період були прийняті контролюючим органом як належні; останній не мав жодних зауважень та не направляв жодних повідомлень позивачу про те, що перераховані кошти не можуть бути прийняті як сплата єдиного внеску за вказаний період, а також не повідомляв позивача про виникнення недоїмки за платежем «суми єдиного внеску». Лише в листопаді 2015 на адресу позивача надійшов лист Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників №25588/10/28-10-20-4-20 від 18.11.2015, в якому зазначалось, що на адресу Центрального офісу надійшов лист Державної фіскальної служби від 12.11.2015 про порушення вимог Закону України №2464-VI, а саме, що у період з липня по вересень 2015 року ДП «Хімік» ПАТ «Азот» здійснило сплату єдиного внеску на загальну суму 20685499 грн. за ПАТ «Рівнеазот», а тому кошти сплачені ДП «Хімік» ПАТ «Азот», перекинуто з інтегрованої картки платника податку (ІКПП) ПАТ «Рівнеазот» на ІКПП «Нез'ясовані платежі», в результаті чого в ІКПП платника ПАТ «Рівнеазот» виникла недоїмка у розмірі 11870891,55 грн.
Фіскальним органом сформовано першу Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11, та в подальшому були сформовані усі інші видаткові вимоги.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 позовні вимоги ПАТ «Рівнеазот» про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11 (перша вимога) залишено без задоволення (а.с. 75-76 том 1).
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 у справі №817/85/16, апеляційну скаргу ПАТ «Рівнеазот» задоволено; постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 01.03.2016 у справі №817/85/16 - скасовано; прийнято нову постанову, якою позов ПАТ «Рівнеазот» задоволено повністю; визнано протиправною вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків №Ю-258-11 від 07.12.2015 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 16821411,33 грн. (перша вимога) (а.с. 77-79 том 1).
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що позивач виконав свої зобов'язання зі сплати єдиного внеску шляхом вчинення дій від імені позивача повіреним на підставі договору доручення, довіреності та договору про поворотну фінансову допомогу і внаслідок таких дій позивача ніяких негативних наслідків не наступило, а навпаки кошти своєчасно надійшли до відповідача.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 у справі №817/85/16 касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків залишено без задоволення; постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2016 - без змін (а.с. 80-81 том 1).
Постановою Верховного суду від 25.01.2019 у справі №817/85/16 (адміністративне провадження №К/9901/22068/18) у задоволенні заяви Офісу великих платників податків ДФС про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2017 відмовлено.
Таким чином, судами установлено протиправність першої сформованої за даним фактом вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11.
У подальшому, фіскальний орган формував нові вимоги про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску за таким же порядковим номером Ю-258-11, які оскаржувалися позивачем у судовому порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.06.2016 у справі №817/110/16, яка набрала законної сили 22.12.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 12.01.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 10365195,00 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.05.2016 у справі №817/299/16, яка набрала законної сили 29.07.2016, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників №Ю-258-11 від 04.02.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 18176403,39 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30.09.2016 у справі №817/902/16, яка набрала законної сили 17.01.2017, визнано протиправною та скасовано вимогу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників № Ю-258-11 від 07.05.2016 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 20035875,98 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.02.2017 у справі №817/2117/16, яка набрала законної сили 16.05.2017, визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо перекидання з інтегрованої картки платника податків ПАТ «Рівнеазот» на інтегровану картку «Нез'ясовані платежі» грошових коштів в сумі 20685 499 грн., сплачених з червня по вересень 2015 року, повіреною особою ПАТ «Рівнеазот» - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби зарахувати сплачені ДП «Хімік» ПАТ «Азот» на підставі договору доручення №05.15 від 29.05.2015 грошові кошти в сумі 20685499 грн. в рахунок сплати єдиного внеску ПАТ «Рівнеазот» в інтегрованій картці платника податків ПАТ «Рівнеазот»; визнано неправомірними дії Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо зарахування поточних платежів ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснених у жовтні-грудні 2015 року та січні-листопаді 2016 року в рахунок погашення суми недоїмки визначеної у вимогах №Ю-258-11 від 07.12.2015; від 12.01.2016; від 04.02.2016 та від 07.05.2016; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби здійснити перерахунок грошових зобов'язань ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску з урахуванням суми єдиного внеску сплаченого з червня по вересень 2015 року повіреною особою ПАТ «Рівнеазот» - ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.09.2017 у справі №817/845/17, яка набрала законної сили, визнано протиправною і скасовано вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби №Ю-258-11 від 05.05.2017 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску в сумі 29214245,76 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 у справі №817/2265/17, яка набрала законної сили 16.07.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-258-11 від 14.12.2017 на суму єдиного внеску 7681149,51 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 у справі №1740/2312/18, яка набрала законної сили 30.10.2019, адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено повністю: визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.07.2018 №Ю-258-11 на суму 9 043 112, 36 грн.
При цьому, судами встановлено, що всупереч положень п.4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 452 від 09.09.2013, поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зі сплати єдиного внеску здійснені у жовтні - грудні 2015 року та січні-квітні 2016 року Міжрегіональне ГУ ДФС - Центральний офіс з ОВП відносило в рахунок погашення недоїмки визначеної у вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015. При цьому, на підставі самостійно поданих товариством звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів, відповідачем фіксувалось виникнення нової недоїмки за інший період. Тобто, попри спірність суми недоїмки визначеної у вимозі №Ю-258-11 від 07.12.2015 і незважаючи на те, що вказана вимога була оскаржена у передбачені законом строки і в адміністративному і у судовому порядку, в порушення положень Порядку, орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ «Рівнеазот» платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судом, взагалі відсутня, оскільки зобов'язання зі сплати єдино внеску за червень-вересень 2015 року своєчасно та в повному обсязі виконані ПАТ «Рівнеазот». Внаслідок того, що поточні платежі ПАТ «Рівнеазот» зараховувались в рахунок погашення недоїмки визначеної у вищевказаних вимогах, виникала нова заборгованість по поточних зобов'язаннях.
Не зважаючи на відповідні судові рішення, по особовому рахунку позивача на момент виникнення спірних правовідносин та на дату звернення до суду з даним позовом продовжувала обліковуватися недоїмка зі сплати єдиного внеску, що, зокрема, підтверджується даними інтегрованої картки платника податків ПрАТ «Рівнеазот».
13 серпня 2018 року Офісом великих платників ДФС сформовано оскаржувану Вимогу №Ю-258-11 про сплату боргу (недоїмки), відповідно до якої позивача зобов'язано сплатити суму боргу у розмірі 8 998 539,44 грн., за порушення останнім статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (а.с. 35 том 1).
Підставою винесення вказаної вимоги став висновок контролюючого органу про порушення позивачем статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», обумовлений знову ж таки тим, що сплата єдиного внеску здійснювалась не ПАТ «Рівнеазот», а третьою особою - ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення - Вимоги №Ю-258-11 від 13.08.2018, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку; суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 та Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953.
За приписами статті 1 вказаного Закону України №2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Частиною першою статті 4 цього Закону України №2464-VI установлено, що платниками єдиного внеску є: 1) роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону України №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
А в силу вимог абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 7 Закону України №2464-VI, базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Частиною сьомою статті 9 Закону України №2464-VI визначено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. А частиною восьмою цієї статті, - що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Підпунктом 1 пункту 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 закріплено правило, згідно якого, сплата єдиного внеску здійснюється за місцем обліку такого платника у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в органах Державної казначейської служби України, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь).
Згідно з підпунктом 4 пункту 2 цього ж розділу, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Аналогічне положення передбачене і частиною дванадцятою статті 9 Закону України №2464-VI.
Таким чином, ПрАТ «Рівнеазот», як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не міг ухилитися від сплати єдиного внеску не зважаючи на те, що на всі кошти, які містяться на рахунках ПАТ «Рівнеазот», накладено арешт. Однак, у зв'язку з такими обставинами, останнє було позбавлене можливості здійснити сплату єдиного внеску зі свого банківського рахунку, що і стало підставою для вжиття заходів спрямованих на виконання свого обов'язку щодо сплати податку, шляхом укладення 29.05.2015 Договору доручення №05.15 з ДП «Хімік» ПАТ «Азот».
При цьому, суд відхиляє доводи контролюючого органу про те, що перерахування повіреним - ДП «Хімік» ПАТ «Азот» грошових коштів на сплату єдиного внеску від імені та за рахунок довірителя - позивача, суперечить положенням частини дев'ятої статті 25 Закону України №2464-VI, оскільки правомірність дій позивача установлена судовими рішеннями, які набрали законної сили.
Відповідні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 25.01.2019 у справі №817/85/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Рівнеазот» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання неправомірної вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07.12.2015 №Ю-258-11. Так, зазначено, що у випадку наявності прогалин у спеціальному нормативно-правовому акті - Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 - щодо порядку (способу) виконання обов'язку платника по сплаті єдиного соціального внеску, за умов об'єктивної неможливості скористатися передбаченим Законом способом виконання такого обов'язку, правомірними є дії платника єдиного внеску, спрямовані на забезпечення виконання цього обов'язку у будь-який інший спосіб, що не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону України №2464-VI, недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно пункту 2 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Пунктом 3 Розділу VІ цієї Інструкції визначено, що фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках: якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами; якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п'яти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
У пункті 4 розділу IV Інструкції зазначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу.
Оскільки, сума єдиного внеску за період з червня по вересень 2015 року була сплачена повіреним ДП «Хімік» ПАТ «Азот» у повному обсязі, то обов'язок позивача зі сплати єдиного внеску за вказаний період виконано повністю та своєчасно.
Варто наголосити, що відповідно до п. 4.1. Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №452 від 09.09.2013, скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу IІІ цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили. Аналогічні положення збереженні також і у Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженому наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015, що набрав чинності з 23.02.2016.
Враховуючи те, що перша вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-258-11 від 07.12.2015, як і усі наступні вимоги під тим самим порядковим номером були оскаржені у судовому порядку, орган ДФС безпідставно змінював призначення здійснених ПАТ «Рівнеазот» платежів, що направлялись на сплату задекларованих поточних зобов'язань зі сплати єдиного внеску (відображених у поданих Звітах про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів) та протиправно направляв вказані кошти в рахунок погашення суми недоїмки, яка, як встановлено судовими рішеннями по справах, зокрема, №817/85/16, №817/110/16, №817/299/16, № 817/902/16, №817/2117/16, №817/845/17 та №817/2265/17, відсутня.
За таких обставин суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування поточних платежів позивача в рахунок оплати суми недоїмки, визначеної за період з червня по вересень 2015 року, та, відповідно, для зарахування подальших поточних платежів в рахунок погашення недоїмки визначеної у наступних вимогах, а тому оскаржувана вимога №Ю-258-11 від 13.08.2018 є такою, що сформована протиправно, а саме за рахунок неправомірних дій відповідача по невірному відображенню в інтегрованій картці платника - позивача, нарахованих та сплачених ним платежів зі сплати єдиного внеску.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що на момент розгляду справи відсутній предмет спору, оскільки 17-18 грудня 2019 року відбулося зарахування коштів з рахунку «Нез'ясовані платежі» на рахунок позивача по сплаті єдиного внеску, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків; відповідач вказує, що на момент розгляду справи за позивачем вже не обліковується будь-яка недоїмка зі сплати єдиного внеску, а тому предмет спору відсутній через відкликання оскаржуваної вимоги.
З даного приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 розділу VI. «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов'язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.
Пунктом 2 розділу VI. «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449 визначено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов'язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
За правилами пункту 3 розділу VI. «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки. Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій); платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій). Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк. Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом. Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.
Відповідно до пункту 6 розділу VI. «Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449, Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі,- у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Відповідач вказує, що оскаржувана Вимога №Ю-258-11 є відкликаною, оскільки платником податків 17-18 грудня 2019 року уся сума обліковуваної недоїмки сплачена, шляхом зарахування коштів на рахунок єдиного внеску.
З даного приводу суд зазначає, що оскаржувана Вимога №Ю-258-11 не може вважатися відкликаною, оскільки 17-18 грудня 2019 року платника податків не здійснював жодного зарахування коштів на рахунок єдиного внеску. Таке зарахування здійснене фіскальним органом самостійно.
Інструкція №449 чітко визначає підстави, за яких вимога про сплату боргу вважається відкликаною, серед яких відсутня така підстава, як відкликання вимоги шляхом надсилання листа.
Зважаючи на норму Інструкції №449, відповідно до якої Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки), у даному випадку фіскальний орган був зобов'язаний скасувати оскаржувану вимогу шляхом прийняття відповідного рішення.
Судом встановлено, що такого рішення фіскальний орган не приймав, а відтак, оскаржувана Вимога №Ю-258-11 підлягає правовій оцінці по суті.
Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №806/1802/16 (провадження №К/9901/17852/18).
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної Вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.08.2018 №Ю-258-11 в порядку статті 77 КАС України, а тому порушені права та інтереси позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги.
За правилами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 134978,09 грн., сплачена відповідно до платіжного доручення від 22.10.2018 №RA38575.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (33017, місто Рівне-17; код ЄДРПОУ 05607824) до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, місто Київ, вулиця Дехтярівська, 11Г; код ЄДРПОУ 39440996) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати Вимогу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про сплату боргу (недоїмки) від 13 серпня 2018 року №Ю-258-11 зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 8998539 грн. 44 коп.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» (код ЄДРПОУ 05607824) суму судового збору у розмірі 134978 (сто тридцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 09 (дев'ять) коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39440996).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 03 лютого 2020 року.
Суддя Недашківська К.М.