про повернення позовної заяви
03 лютого 2020 р. Справа № 480/539/20
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-
До суду 27.01.2020 звернувся позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), з позовною заявою до Головно управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:
1) визнати протиправною діяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відносно позивача;
2) зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , інваліду третьої групи, втрата професійної працездатності 60%, захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд повертає її позивачу, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно з частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено документи, що підтверджують повноваження представників.
Так, у відповідності до ч.4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Згідно ч.4 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VІ (далі - Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що повноваження представника позивача, яким є адвокат, повинні бути підтверджені ордером виданим на ведення справи в суді або довіреністю (договором про надання правової допомоги). При цьому, зазначені докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно чинності уповноваження представника на момент вчинення ним певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом делегованих повноважень. Наявність у суду належних доказів дійсної волі учасника справи на уповноваження певної особи на представництво є обов'язковим для реалізації права на звернення до суду та не є обмеженням гарантованого права на доступ до суду.
Даний висновок суду узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 05 березня 2019 року у справі №823/2373/18, та ухвалі від 07 жовтня 2019 року у справі №562/1850/19.
Як вбачається з позову, заява підписана представником позивача Лазун Надією Степанівною (далі - Лазун Н.С.), на підтвердження повноважень якої до позову додано доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 17.01.2020 №000-043 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від №27 на ім'я ЛазунН.С., що не узгоджується з наведеними вище приписами, оскільки не можуть підтвердити повноваження адвоката Лазун Н.С. на представництво інтересів позивача в Сумському окружному адміністративному суді та надання права підпису від імені позивача позовної заяви.
Відтак, недолучення до позовної заяви жодного документу, як то довіреність чи ордер, щодо підтвердження повноважень представника позивача на представництво інтересів позивача дає обґрунтовані підстави вважати про відсутність повноважень у ЛазунН.С. на представництво інтересів ОСОБА_1 та надання права підпису позовної заяви.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд повертає позовну заяву позивачу, як таку, що подано та підписано особою, яка не підтвердила свої повноваження на представництво інтересів позивача та права підписання позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 293, 295, пп.15.5 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття ухвали.
Суддя І.Г. Шевченко