27 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/15/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Козак А.К.
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - Акрітов К.К.
представника відповідача - Федчун Т.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису.
Позовні вимоги:
визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ5748/163/АВ/П/ТД-ФС від 17.12.2019 на загальну суму 125 190 грн, а також визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень № ПЛ 5748/163/АВ/П від 05.12.2019.
Під час розгляду справи суд
02 січня 2020 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправними та скасування постанови та припису.
Ухвалою від 08 січня 2020 року суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду, вирішивши розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Аргументи учасників справи
Позивач стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу та припису про усунення виявлених порушень, наполягаючи на необхідності їх скасування. Позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту КЗпП України), що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов'язків працівника без укладення трудового договору.
Такі висновки позивач заперечував та спростовував. Стверджував, що особа, яку відповідач вважав неоформленим працівником, не виконувала трудових обов'язків. Позивач наполягав на тому, що гр. ОСОБА_2 , який знаходився в приміщенні, де, в тому числі, ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність, не має відношення до виконання трудових обов'язків у позивача, його особа позивачу не відома, доказів виконання ним будь-яких трудових функцій не надано. Вважав висновки інспектора, що лягли в основу оскаржуваної постанови, про наявність ознак трудових відносин, та, відповідно, порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України - помилковими.
Позивачем також вказано на порушення порядку проведення перевірки: здійснення інспекційного відвідування раніше, ніж це обумовлено направленням на перевірку. Вказано про винесення постанови про накладення штрафу без урахування заперечень на акт та припис, які позивач у триденний термін з дня отримання поштою примірників акту та припису, направив відповідачу.
Відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на нього (а.с. 37-38). У відзиві відповідач наполягав на наявності в діях ФОП ОСОБА_1 порушень трудового законодавства, яке ним було виявлене і задокументоване у належний, як на його думку, спосіб.
Зазначив, що в ході інспекційного відвідування позивача було виявлено особу (гр. ОСОБА_2 ), яка вказала, що є вантажником та працює у позивача. Оскільки трудового договору між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 не було надано під час інспекційного відвідування, перевіряючим зроблено висновок про перебування гр. ОСОБА_2 на робочому місці і здійснення ним трудових функцій без належного укладення трудового договору, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначені висновки стали підставою для складення припису та винесення оскаржуваної постанови, які, з огляду на викладене, є правомірними і скасуванню не підлягають. Твердження позивача про порушення порядку перевірки вважав безпідставним. Водночас на питання суду представник відповідача не змогла пояснити причини проведення інспекційного відвідування раніше, аніж зазначено у відповідному направленні.
В судовому засіданні 27 січня 2020 року позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 27 січня 2020 року заперечувала проти задоволення позовних вимог, стверджуючи про їх безпідставність.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом
На підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 20.11.2019 №254П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимог законодавства про працю головним державним інспектором у діяльності ФОП ОСОБА_1 (а.с.40).
25.11.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області оформлено направлення за номером № 2157 на проведення заходу державного контролю, яким є проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання вимог законодавства про працю, інспекційне відвідування доручено головному державному інспектору Москаленко О.І., дата початку та дата закінчення заходу з 27.11.2019 по 10.12.2019 (а.с. 41).
Копію вказаного направлення вручено ФОП ОСОБА_1 27.11.2019, про що свідчить його підпис на направленні (а.с. 41 зі звороту).
За наслідками інспекційного відвідування складено акт №ПЛ 5748/163/АВ від 05.12.2019, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, що полягає в допуску працівника до роботи без укладення трудового договору (а.с. 42-45). Зокрема, в акті інспекційного відвідування, яке необхідно було провести у період з 27.11.2019 по 10.12.2019, встановлено, що станом на 22.11.2019 в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює підприємницьку діяльність позивач, перебував гр. ОСОБА_2 , який в усній розмові повідомив, що працює у ФОП ОСОБА_1 вантажником. Враховуючи викладене, інспектором зроблено висновок, який викладений в акті, про те, що гр. ОСОБА_2 на момент здійснення інспекційного відвідування в приміщенні «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_3, був допущений до роботи вантажника у ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин.
05 грудня 2019 року Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень № ПЛ5748/163/АВ/П (а.с.48).
Як вбачається з матеріалів справи, примірник акту інспекційного відвідування з примірником припису про усунення виявлених порушень у зв'язку з неможливістю їх вручення суб'єкту господарювання особисто, були направлені рекомендованим листом із повідомленням про вручення позивачу (а.с. 48 зі звороту).
У зв'язку з тим, що у встановлений строк підписані примірники акту та припису до контролюючого органу не повернулись, ним складено акт про відмову від підпису №5748/163/АВ-ВП від 16 грудня 2019 року.
Однак, позивач отримавши вказані акт та припис лише 17.12.2019 /а.с. 19/, підписав їх 17.12.2019, що підтверджують надані відповідачем копії вказаних документів та направив до контролюючого органу.
Скориставшись своїм правом на складання заперечення до акту інспекційного відвідування, позивач їх склав 19.12.2019 та направив до Управління Держпраці у Полтавській області.
17 грудня 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу №ПЛ5748/163/АВ/П/ТД-ФС, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125 190 грн (а.с.14).
Позивач не погодився зі складеним приписом та прийнятою постановою, в зв'язку з чим оскаржив їх до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваного рішення.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).
Норма права, про порушення якої стверджував відповідач, застосовуючи штрафну санкцію оскаржуваним рішенням, викладена в КЗпП наступним чином.
Згідно статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.
Крім того, відповідач посилався у оскаржуваному рішенні, як на нормативну підставу його прийняття, на статтю 259 КЗпП України, відповідно до якої, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.
Також відповідач посилався на статтю 265 КЗпП України, згідно якої посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення…».
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 7 цього Положення, Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
При цьому, відповідно до частини п'ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі Порядок №823).
Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 1 Порядку №823).
За змістом пункту 2 Порядку №823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Згідно з пунктами 8 та 9 Порядку №823, під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об'єкта відвідування (за його наявності). Тривалість інспекційного відвідування не може перевищувати 10 робочих днів.
В силу положень статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою /ч. 2/.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею /ч. 5/.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.
Пунктом 17 Порядку № 823 передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об'єктом відвідування або уповноваженою ним особою.
Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Другий примірник акта залишається в інспектора праці.
Відповідно до пункту 18 Порядку № 823, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що у разі відмови об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.
У разі відмови об'єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.
Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об'єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.
Об'єкт відвідування зобов'язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об'єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об'єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 24 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об'єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Висновки щодо правозастосування
Як встановлено судом, згідно з наказом першого заступника начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 20.11.2019 № 254П відповідачем вирішено провести інспекційне відвідування, ФОП ОСОБА_1
Направлення на проведення заходу державного контролю від 25.11.2016 № 2157, яке передбачало проведення інспекційного відвідування у період з 27.11.2019 по 10.12.2019 вручено ФОП ОСОБА_1 27.11.2019 /а.с.41 - зі звороту/.
Під час судового розгляду судом було встановлено, що уповноважений представник Управління Держпраці у Полтавській області провела інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 до дати початку заходу контролю - 22 листопада 2019 року, хоча направлення на його проведення датоване 25 листопада 2019 року і передбачає початок проведення перевірки (інспекційного відвідування) - 27 листопада 2019 року.
Крім того судом встановлено, що інспекційне відвідування 22 листопада 2019 року працівником Управління Держпраці в Полтавській області проведено без присутності ФОП ОСОБА_1 та будь-яких уповноважених ним осіб, направлення жодній особі не пред"явлено та не вручено. Однак при цьому вчинено дії з документування начебто виявленого працівником відповідача порушення трудового законодавства. Направлення ж на проведення перевірки вручено ФОП ОСОБА_1 тільки 27 листопада 2019 року /а.с.41 зворотній бік/.
Такі дії суд вважає порушенням пунктів 8 та 9 Порядку №823 та констатує порушення відповідачем права позивача на участь у проведенні інспекційного відвідування, права обґрунтовано не допустити уповноваженого працівника до проведення інспекційного відвідування, права надати пояснення по суті інкримінованих позивачу порушень.
З огляду на викладене, судом встановлено, що в основу складеного на підставі акту інспекційного відвідування припису та в подальшому винесеної постанови про накладення штрафу, лягли обставини, встановлені контролюючим органом до моменту, з якого таке інспекційне відвідування могло бути проведеним, що є грубим порушенням вимог статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", яка встановлює основні вимоги до процедури здійснення інспекційного відвідування.
З матеріалів справи вбачається, що інспектор праці повторно 27.11.2019 року відвідав місце здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1
Здійснивши інспекційне відвідування, інспектором праці було складено акт інспекційного відвідування від 05 грудня 2019 року та припис про усунення виявлених порушень від 05 грудня 2019 року, які були направлені об'єкту відвідування рекомендованим листом із повідомлення про вручення.
Отримавши акт та припис 17 грудня 2019 року /а.с. 19/, підписавши відповідні примірники, позивач склав до акту заперечення (зауваження) відповідно до вимог пункту 18 Порядку № 823 у триденний строк з дня підписання акту та направив їх до відповідача.
Однак 17 грудня 2019 року, до завершення строку, наданого для подання заперечення на акт перевірки, відповідач виніс постанову про накладення штрафу, яка отримана позивачем 20 грудня 2019 року.
Проаналізувавши викладені обставини, суд встановив, що контролюючий орган не перевіривши факт отримання позивачем акту інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень, по-перше, безпідставно склав акт про відмову від підпису акта та припису від 16 грудня 2019 року (хоча останні були підписані 17 грудня 2019 року), а, по-друге, в подальшому виніс оскаржувану постанову без дотримання влансне ним же встановленого для подання заперечень строку, чим порушив вимоги 18 Порядку № 823 щодо права на складення зауважень об'єктом відвідування до акту та щодо необхідності надіслання контролюючим органом письмової відповіді на зауваження.
Таким чином, суд приходить до висновку про порушення контролюючим органом порядку проведення перевірки: здійснення інспекційного відвідування раніше, ніж це обумовлено направленням на перевірку, а також про порушення відповідачем процедури винесення постанови про накладення штрафу.
По суті інкримінованих ФОП ОСОБА_1 порушень, суд дійшов таких висновків.
Приймаючи оскаржувані рішення, Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними в акті інспекційного відвідування, про те, що між ФОП ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 існували трудові відносини, і останній виконував функції вантажника, при цьому в порушення вимог статті 24 КЗпП України з ним не було укладено трудового договору.
З такими висновками відповідача суд не погоджується та вказує на їх недоведеність.
Судом встановлено, що гр. ОСОБА_2 знаходився в приміщенні "ІНФОРМАЦІЯ_1" 22 листопада 2019 року, де, з-поміж інших суб'єктів підприємницької діяльності, свою підприємницьку діяльність здійснював ФОП ОСОБА_1 .
З усного пояснення вказаної особи, інспектор встановив, що гр. ОСОБА_2 працює вантажником у ФОП ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що факт знаходження особи у приміщенні, де поряд з іншими особами господарською діяльністю займається позивач, без виявлення факту виконання вказаною особою конкретних трудових функцій не може з достовірністю свідчити про наявність між позивачем та ним трудових відносин.
Ознаками, притаманними для трудового договору, є наявність обов'язку в особи виконувати роботу, визначену домовленістю з роботодавцем, додержання внутрішнього трудового розпорядку, наявність у роботодавця обов'язку виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
З матеріалів перевірки не вбачається за можливе встановити і представник відповідача у судовому засіданні не пояснив суду, які гр. ОСОБА_2 виконував трудові функції. Відповідачем не доведено факту поширення на ОСОБА_2 внутрішнього трудового розпорядку, забезпечення його роботодавцем необхідними умовами праці. Не перевірено й не доведено факт оплати позивачем праці ОСОБА_2 , якщо така мала місце.
Суд критично оцінює наданий відповідачем відозапис, оскільки з його змісту неможливо встановити, яка особа і на якій підставі відеозапис здійснює;де, коли та у якому приміщенні здійснено цей запис; яку особу зафіксовано на цьому відеозаписі - навіть ідентифікувати особу з цього запису неможливо.
З огляду на викладене, факту допуску позивачем до виконання трудових обов'язків гр. ОСОБА_2 відповідачем не доведено, а тому суд приходить до висновку про недоведеність твердження відповідача щодо допущення ФОП ОСОБА_1 гр. ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу, він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_1 не було порушено частини 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 17 грудня 2019 року №ПЛ5748/163/АВ/П/ТД-ФС та припису про усунення виявлених порушень №ПЛ5748/163/АВ/П від 05 грудня 2019 року є правомірними і підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3172,90 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 3172,90 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 рнокпп НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці в Полтавській області (вул.Пушкіна 119 м.Полтава ЄДРПОУ 39777136) - задовольнити у повному обсязі.
Припис Управління Держпраці в Полтавській області № ПЛ5748/163/АВ/П від 05 грудня 2019 року та постанову Управління Держпраці в Полтавській області №ПЛ5748/163/АВ/П/ТД-ФС від 17 грудня 2019 року визнати протиправними та скасувати.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у сумі 3 172,90 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 03 лютого 2020 року.
Головуючий суддя І.С. Шевяков